Воля до життя (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр
Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя.
… Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не чув. З надзвичайним напруженням вийшов він з небезпечної зони, виповз із неї і тільки тоді впав. Втратив багато крові й зовсім знесилився.
Коли його знайшли санітари, крові в ньому майже зовсім не було. Спочатку прийняли бійця за мертвого, але він прошепотів:
–
… Хірург стомився. Він не спав багато ночей разом зі своїми медсестрами. двох з них вже винесли непритомними, а бійці все прибували.
Перед лікарем лежав Кармалюк, а біля нього лежала розпухла, охоплена гангреною рука.
– Ріжте! – рішуче вимагав боєць.
Та це його не врятувало – гангрена охопила плече, підбиралася до шиї, пульсу майже не було. Лікар бачив, що залишилося всього кілька хвилин, але підбадьорив Кармалюка, пообіцявши, що він буде жити. Однак перев’язки не призначив. Після обходу лікар присів у своєму кабінеті. Раптом почувся стукіт і на порозі з’явився Кармалюк.
<... > “Хірург працював з надзвичайним натхненням і любов’ю. Школи ще не хотілося йому так палко врятувати життя людини, як нараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його воля до життя передалася лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і свіжої ванни, працював легко й радісно… ” <... >
Коли Кармалюка виносили з операційної на койку, йому аплодувала вся палата. Людям передалася його воля до життя.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Тільки воля до життя могла врятувати людину в ті страшні часи, коли гинули мільйони. О. довженкові вдалося створити образ такої людини, яка могла надихнути інших, влити у них сили. Особливо важливо це було в ті роки, коли було написане оповідання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Олександр Довженко – Воля до життя (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Воля до життя (Стислий переказ, скорочено) Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя. … Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ (СКОРОЧЕНО) У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. […]...
- Воля до життя (скорочено) – довженко Олександр 1894-1956 У армійського хірурга Миколи дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. Є воля – є людина. […]...
- Зачарована десна (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Кіноповість “Зачарована десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він не раз писав у своєму щоденнику). Одне […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя Олександр Довженко ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ – Скажи мені, друже,- спитав я армійського хірурга Миколу Дудка,- ось ти працював на фронті півтора майже року. Ти різав сотні людей… – Тисячі,- спокійно поправив мене хірург. – Тисячі… Я заплющив очі, намагаючись уявити собі страждання, зойки тисяч людей, тисячі благальних очей – о, скажіть, докторе, скажіть!.. – Який […]...
- Україна в огні (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. Але картина раптово змінюється. Прийшла війна” і заплакана […]...
- Щоденник 1941-1956 (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… “ Митець у деякі моменти жаліє, що віддав стільки років […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (1 варіант) Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Скорочений переказ, дуже стисло) Олександр Довженко Зачарована Десна (Скорочений переказ, дуже стисло) Автор-оповідач говорить, що все частіше його відвідують спогади. Можливо, через довгі роки розлуки з рідною землею, а може, що кожен колись має “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Пригадує, який гарний у них був город. Мати, бувало, говорила: “Нічого в світі […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (2 варіант) О. Довженко в своєму оповіданні “Воля до життя” змалював звичайних людей у екстремальній ситуації. Основою цього оповідання було саме життя воєнних років. Головний герой твору – звичайний боєць Іван Кармалюк. Важко поранений, він усіма силами намагається вижити: незважаючи на біль, затискає розірвану артерію, бореться з газовою гангреною, навіть коли вже майже не має пульсу. Зрозумівши, […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (Скорочений переказ, дуже стисло) Олександр Довженко Україна у вогні (Короткий аналіз змісту) Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. […]...
- Зачарована Десна (більш стисло) скорочено – Довженко Олександр Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися гадюки, хоч ніколи в […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Зачарована Десна Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Україна у вогні (Стислий переказ, скорочено) Тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця й тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. У Тополівку приїхали гості – сини Запорожця: Роман – лейтенант прикордонних військ, Іван – артилерист, Савка – чорноморець, Григорій – агроном, Трохим – батько п’ятьох […]...
- Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, скорочено) У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… ” Митець […]...
- Пантелеймон Куліш – Чорна рада (СКОРОЧЕНО) (більш стисло, дуже стисло) Пантелеймон Куліш Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. Де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував […]...
- Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” (2 варіант) В оповіданні Олександра Довженка розповідається про молодого розвідника Івана Кармалюка. Він був поранений, а лікар-хірург Микола Дудко намагався врятувати його, як і тисячі інших. Так, саме тисячі. Автор з великою виразністю показує один із епізодів війни. На війні, як відомо, завжди багато поранених, але лише уявіть собі, що цей лікар кожної доби рятував сотні життів: […]...
- Кавказ (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день, И нощь о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає […]...
- Суд (дуже стисло/скорочено) – Мушкетик Юрій Змучена селянка Ганна важко сидить на лаві. У неї вже давно сильно болить спина, але лікарі ніяк не можуть остаточно з’ясувати причини її хвороби. Ганну судять. Страшний сором відчуває вона перед усіма людьми, які зібралися тут. Їй здається, що прийшли вони подивитися на неї і посміятися. А судять її за те, що вона недоробила трудоднів. […]...
- Кіт у чоботях (дуже стисло/скорочено) – Хвильовий Микола Новела “Отже, про глухе слово: Гапка, Гапка – глухо; ми її не Ганка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золото або сріблом. … А то буває гаптований захід, буває схід, це – коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як буває […]...
- Дорогою ціною (дуже стисло/скорочено) – Коцюбинський Михайло Події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. Волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову Січ. Час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни. Зібрався тікати й Остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. Прощається хлопець […]...
- Intermezzo (дуже стисло/скорочено) – Коцюбинський Михайло Новела Присвячую кононівським полям Дійові особи: Моя утома. Зозуля. Ниви у червні. Жайворонки. Сонце. Залізна рука города. Три білих вівчарки. Людське горе. Герой збирається в дорогу, треба тільки зібратися. Але навіть таке маленьке “треба” викликає у нього небажання щось робити, порив опиратися всім численним обов’язкам. Місто втомило його своїм гамором та багатолюдністю, своєю чорнотою й […]...
- Прометей (дуже стисло/скорочено) – Малишко Андрій На пристані ввечері відпочиває артіль вантажників, варять кашу. Один з них розповідає, як під час війни хлопчик знайшов в очеретах трьох бійців. двоє старших були вже мертві, а молодий ще дихав. Німців у цей час поблизу не було, тому селяни занесли бійця в одну з хат. Кажу, він був не з ближніх сіл, А десь […]...
- Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” (1 варіант) Під час другої світової війни О. Довженко був на фронті. Письменник бачив страждання нашого народу, а також був свідком його надзвичайного героїзму. Свої спостереження, які пізніше стали основою його творів, він занотовував у записній книжці. В оповіданні “Воля до життя” О. Довженко правдиво зображує трагізм війни, що калічить безліч людей. Адже лише один армійський хірург […]...
- Суд (дуже стисло/скорочено) – Винниченко Володимир До земського начальника Михайла денисовича Самоцвіта приїжджає сусідський панок дуринда. Щоправда, він називає себе дуриндою та розмовляє російською. Але Самоцвіт підкреслює, що він прибічник старих звичаїв, хохол, та що дуринда – звичайне українське прізвище. Панок ніяковіє від таких слів. Дуринда приїхав до сусіда попросити жатку. Самоцвіт нею не користується, бо його робітники справно жнуть та […]...
- Три як рідні брати (дуже стисло/скорочено) – Федькович Юрій І Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили. Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися по щоках. Попрощався солдат […]...
- Сам собі пан (дуже стисло/скорочено) – Грінченко Борис Селянин данило розповідає про пригоду, яка з ним сталася. Схотілося йому дізнатися, як то пани живуть. Тому він вирішив спробувати, чи може мужик бути поряд з паном. Перш за все вирушив на станцію та купив білет у перший клас. Здивувався, що касир йому нічого не сказав. дорогою кондуктор намагався його зупинити і відправити у вагон […]...
- Земля (дуже стисло/скорочено) – Кобилянська Ольга Велике село д. на Буковині. Горстка хаток притулилася до величного панського лісу. Інші розташувалися серед поля. Заможна селянка докія занепокоєна долею своєї єдиної доньки Парасинки. Мати вже почуває себе вкрай погано, батько ж – страшний пиятик, він винесе все добро, проп’є у шинку. Парасинку треба конче цієї осені засватати, щоб вона та її добро знаходилися […]...
- Інститутка (дуже стисло/скорочено) – Вовчок Марко I Оповідачка розказує про свою долю: не знає вона своїх батька та матері, змалку у неволі. Але вона на те не зважає – не можна ж людині весь час журитися. За старої пані дівчата у дворі жили спокійно, не дозволяла вона тільки виходити нікуди, навіть до церкви у неділю. Хіба що на велике свято. Зате […]...
- Талант (дуже стисло/скорочено) – Васильченко Степан В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. З газетної хроніки І Герой, від імені якого ведеться розповідь, сидить у своїй самотній кімнаті, перебираючи папери, давні записи. Він згадує голос […]...
- Єретик (дуже стисло) скорочено – Шевченко Тарас Запалили у сусіда Нову добру хату Злі сусіди: нагрілися, Й полягали спати, І забули сірий попіл По вітру розвіять. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра вогню великого. Той вогонь чекає тільки, щоб хтось його підпалив. Та ось іскра почала гаснути. Слов’янська сім’я роз’єднана усобицями, ллються ріки крові. Слов’янські діти забули, що таке […]...
- Собор (дуже стисло/скорочено) – Гончар Олесь 1 Студент Микола Баглай іде вночі рідною Зачіплянкою і розмірковує над її долею. Тут він народився під час бою прямо в окопі. Тут він виріс, весь час бачачи над собою прекрасні бані собору. Він доходить до двору Віруньки, дружини свого старшого брата, і вмощується на лавці, яку поставив колись Іван. Вірунька вірно чекає свого завзятого […]...
- Наймичка (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Пролог У неділю вранці молодиця сидить на могилі та начебто розмовляє з туманом, прохаючи, щоб він або сховав її, або задушив. Це покритка зі своїм байстрям горює, бо прогнали її від себе батько і мати. Вона збирається віддати дитину чужим людям і журиться, що не вона буде хрестити і доглядати свого хлопчика. Пішла вона полем […]...
- Зав’язь (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Микола кудись ретельно збирається: одяг нову сорочку, наслинив чуба. дід підсміюється з нього, але хлопець здогадується, ще старий жалкує за тими вечорами, коли розповідав онукові про життя в австрійському полоні та про щось інше цікаве. Тепер же Микола дорослий і в сутінках вирушає гуляти. дід ще встигає крикнути услід, що настраждається хлопець, якщо жениться “на […]...
- Марія (дуже стисло/скорочено) – Самчук Улас Матерям, Що загинули голодною смертю На Україні в роках 1932-1933 Книга про народження Марії Марія народилася у бідній родині. Батько її працював у каменоломнях, тим заробляючи на хліб. Марія була першою улюбленою дитиною селянки Оксани, доброї вродливої молодиці. дитина була здорова і красива. Коли Марії було шість років, кудись зник тато. дитина довго чекала його […]...
- Вершники (дуже стисло/скорочено) – Яновський Юрій Роман у новелах Шаланда в морі “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні, з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбивав штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й […]...
- Мазепа (дуже стисло) скорочено – Сосюра Володимир Поема Пролог О, як люблю я рідний край І в щастя мить і у негоду! Дунай, Дунаю мій, Дунай, Ти у піснях мого народу. Я бачу вод твоїх розбіг І постать, зігнену судьбою, Над стародавньою рікою І сльози у очах старих. А він колись гігантом був, В його руках були мільйони Людей… та “Бог мене […]...
- Зачарована Десна (інша версія переказу) скорочено – Довженко Олександр Автор-оповідач говорить, що все частіше його відвідують спогади. Можливо, через довгі роки розлуки з рідною землею, а може, що кожен колись має “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Пригадує, який гарний у них був город. Мати, бувало, говорила: “Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у […]...
- Зачарована десна (скорочено) – довженко Олександр 1894-1956 Спочатку автор цієї автобіографічної кіноповісті визнає, що в його повсякденне життя дедалі частіше почали вторгатися спогади. Мабуть, вони пов’язані з довгими роками розлуки з землею батьків. А може, у кожної людини настає такий час, коли вона повинна “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Пригадується довженкові, який гарний та […]...
- Україна в огні (скорочено) – довженко Олександр 1894-1956 Одного тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. Шумить, гуде Тополівка. до Лавріна приїхали гості – сини Роман, лейтенант прикордонних військ, Іван, артилерист, Савка, чорноморець, Григорій, агроном, Трохим, батько п’ятьох дітей. “І дочка Олеся – всьому роду втіха. Тиха, […]...
О довженко зачарована десна уривки.