Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (1 варіант)
Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (1 варіант)
З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони – брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує.
В оповіданні Євгена Гуцала “Лось” розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати врятувати тварину, яка потрапила в біду, їм це не вдалося. Спочатку лось мало не став жертвою сил природи, які бувають інколи жорстокі і до тварин, і до людей. Не встигли хлопчики врятувати лося з ополонки,
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (2 варіант) Мене дуже вразив твір “Лось”. У ньому дуже чітко протиставляються доброта і гуманність в образах двох хлопців, та підступництво і хижацтво в образі їхнього дядька Шпичака. Хлопці з останніх сил рятували лося, який провалився в ополонку. Вони не злякалися навіть, що самі можуть потрапити під кригу. І ось нарешті, коли лось вийшов на берег, одним […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (3 варіант) Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося […]...
- Від совісті кожного (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло […]...
- Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
- Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений […]...
- Могло бути інакше (за твором Євгена Гуцала “Лось”) Мені було дуже важко читати це оповідання. Та я знаю приклади жорстокого ставлення до домашніх тварин – що вже казати про диких. Усі закликають бути добрими, та тільки від закликів до добрих справ – дуже далеко. Якби люди думали не про наживу, а про те, що треба бути добрими, то історія з лосем мала б […]...
- Люди і тварини (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) В оповіданні Євгена Гуцала світ природи уособлює лось. Це лісовий красень, могутній старий звір, який колись жив у тайзі, а потім потрапив до заповідника. Він звик до людей і довіряв їм, бо вони його взимку підгодовували, а одного разу врятували, коли його вже обпалювала своїм смертельним диханням вовча зграя, яка гналася за ним. Але лось […]...
- Лось (скорочено) – Гуцало Євген Лось прокинувся и прислухався до звуків, що долинали з річки, с був великий звір із широкими грудьми, а його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя. Старий самець звик до заповідника, до людей, але незрозуміле тріщання будило в ньому давній страх, знайомий ще з життя в тайзі. Лось проминув ялинник, байрак і попрямував […]...
- Як хлопчики рятували лося (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) Є люди, які не лише на словах люблять природу і готові її захищати. Двоє хлопчиків з оповідання Є. Гуцала “Лось” своїм мужнім вчинком показали, як треба любити природу. Сюжет оповідання простий і трагічний. Старий лось вийшов із заповідного лісу на берег річки. Стояв чудовий зимовий ранок. Обережно ступаючи по льоду, лось наблизився до ополонки. Не […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (3 варіант) У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну пам’ять про своїх батьків, дідів, що […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (1 варіант) Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме так і з Олександром Довженком, який […]...
- Мої враження від оповідання Є. Гуцала “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” дуже схвилювало мене. Колись я бачив лося у зоопарку в нашому місті. Тварина дивилася на мене дивовижними чорними очима, мала величну поставу та великі красиві роги. Читаючи епізод, у якому хлопці визволили лося з льодяного полону, я дуже хвилювався за малих сміливців і водночас захоплювався їхньою мужністю. Я розмірковував, чи зміг […]...
- Добро і зло (за оповіданням “Лось” Є. Гуцала) Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (2 варіант) Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що таке справжня праця, що таке любов […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (4 варіант) Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. Невимушено ведеться розповідь. Поступово перед нами […]...
- Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою […]...
- Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як […]...
- Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала (1937- 1995) Народився в с Старому Животові на Вінниччині в родині вчителів. Закінчив Ніжинський педагогічний інститут імені М. В. Гоголя. Працював журналістом у різних редакціях, у видавництві “Радянський письменник”. Прозаїк, поет, кіносценарист. Автор кількох поетичних книжок, багатьох збірок оповідань, повістей, романів (“Люди серед людей”, “Яблука з осіннього саду”, “Скупана в любистку”, “Мертва зона”, “Родинне вогнище”, […]...
- Чарівне царство природи у творі “Зачарована Десна” Можна багато чого любити на світі, можна багато чому вклонятися і багато чим пишатися. Але так любити, так вклонятися і так пишатися рідною природою, як це робив Олександр Довженко у своїй кіноповісті “Зачарована Десна”, мабуть, зможе не кожний. Письменник спогадами лине у своє дитинство, щоб знову відчути присутність живої краси рідної природи, стати її захисником […]...
- Твір на тему: Що ми можемо зробити для природи? (замітка в газету) Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина – частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (ІІІ варіант) У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (2 варіант) Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (2 варіант) Жив на землі невтомний майстер сміху, вірний патріот рідної землі та взагалі незвичайна людина. Він намагався відкрити людям очі на ті неподобства, що робили вони власноруч. Він хотів, щоб люди нарешті зрозуміли, наскільки важливо жити у гармонії з усім живим, любити природу та взагалі рідну землю. Хо це “він”? Це Остап Вишня. Він був і […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (1 варіант) Оповідання Володимира Винниченка мені не просто сподобалось, воно примусило мене замислитись над важливими речами в житті. Чи справді людина, яка зовні вихована та охайна, є такою в душі? Чи здатний хлопчик-розбишака на справедливий вчинок, чи навіть на жертовність? Після прочитання твору я з упевненістю можу відповісти на ці питання. Коли вперше знайомишся з Федьком, складається […]...
- Проблема морального обов’язку у творі “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” Т. Шевченка (2 варіант) У тисяча вісімсот сорок п’ятому році Кобзар подорожував Україною. Поетові довелося побачити неймовірні страждання народу, зростання невдоволення серед селян. Прикро було Тарасові Шевченку спостерігати, як українські пани, надівши маски “лібералів”, знущаються над людьми. Вони на словах розуміють і люблять народ, але довести це справами, відмовитись від своїх привілеїв пани не здатні. Коли Шевченко став відомим […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (1 варіант) Побачити природу, яка оточує нас, замало. Тільки проймаючись красою певного пейзажу, можна відчути справжній світ природи, який обов’язково впливає на кожного з нас. Коли читаєш оповідання Михайла Коцюбинського, не можеш не звернути окремої уваги на картини природи. В оповіданні “Ялинка” зображення природи підкреслює настрій героїв, налаштовує читача на певну ситуацію: “Чорні гай, дерева стояли в […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (IІ варіант) Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям… ” Ялинка постає істотою, яка має почуття. їй боляче, […]...
- Євген Гуцало – Лось Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (3 варіант) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” (2 варіант) Максим Богданович писав: “Цей дикий, співучий край багато хто пробував описувати, але ніхто не зробив цього з такою досконалістю, як український белетрист М. Коцюбинський”. В повісті “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський не тільки відобразив чарівну красу Карпат, а й передав особливості світосприйняття гуцулів, відтворив їх побут, повір’я, звичаї. В цьому творі тісно переплелися два світи […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” (1 варіант) Повість була написана М. Коцюбинським в 1911 році. В ній письменник висловив свої враження від Гуцульщини, самобутності і неповторності її народу. Письменник вивчав життя і побут гуцулів і в свята, і в будні. Вивчав їх звичаї, обряди, легенди і повір’я. Гуцули, за спостереженням автора, все життя проводять “у боротьбі зі злими духами”. Вони були для […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (3 варіант) Кожна людина на Землі, на мій погляд, любить ті місця, де вона народилася чи провела майже усе життя. Бо це її рідний край, де знайома кожна рослина, де затишно бути навіть на самоті. Павло Губенко, більш відомий як Остап Вишня, теж дуже любив природу. Він вирушав на полювання з єдиною метою-помилуватися густими лісами, запашними сінокосами, […]...
- Співець рідної природи (за віршами “Над Дніпровською сагою… “, “Зоре моя вечірняя… “) (2 варіант) Тарас Шевченко – це великий український поет, який надзвичайно любив свою Батьківщину і віддав їй своє життя, серце, геніальний талант. Велике місце в творчості Шевченка займають описи природи, яку він дуже любив. У вірші “Над Дніпровою сагою” поет зображує дерева, які стоять над берегом Дніпра. Він надає деревам людських рис, передає їхні почуття, думки та […]...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” (2 варіант) Сучасність – це те, що відбувається зараз, що хвилює наших близьких, друзів, знайомих… Вирішити проблеми, які ставить перед нами сучасність, знайти себе і допомогти державі. Адже часто ми намагаємося вилізти за рахунок інших людей, забуваємо про чесність, байдуже нам до батьків і їхніх почуттів, а праця стає для нас справжнім покаранням. Олексій Коломієць у своїй […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (4 варіант) Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” Остап Вишня. Читаючи його твори, розумієш, наскільки віддано він любив рідну землю, як щиро намагався їй допомогти вижити в атмосфері байдужості та зневажливого […]...
- Дивовижний світ української природи у драмі Лесі Українки “Лісова пісня” (1 варіант) Вершинним твором Лесі Українки, своєрідною поетичною і філософською притчею про життя стала драма-феєрія “Лісова пісня”. Історія написання цього твору нерозривно пов’язана з так званим грузинським періодом життя поетеси (1908-1913). За словами самої Лесі Українки, поштовхом до написання драми послужили спогади про рідну Волинь, її соснові ліси й урочища з глибокими чистими озерами, та невитравна ностальгія, […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (3 варіант) Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Співець рідної природи (за віршами “Над Дніпровською сагою… “, “Зоре моя вечірняя… “) (1 варіант) Всьому світові відомий наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. У 1847 році його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Він перебував на засланні 10 років. Творчість Шевченка цих років пронизана почуттям туги за рідним краєм, самотності. Але в ній же ми чуємо нескореність поета царизмові. Рідна природа була для Шевченка першим джерелом розуміння краси, […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (2 варіант) Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: … заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (1 варіант) Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості […]...
Анализ виршу блакитна панна.