Христина Головко – Ми – дельфіни в світі акул
Ми – дельфіни в світі акул
Давай рятувати інших
Метушня світу – мул
Світ обирає сильніших
Ми дельфіни у світі примар
Давай рятувати інших
Світ поведе під свій вівтар
Тільки нас, найсильніших
Ми дельфіни – сховайте гарпун
Ми тут найсильніші
Нам не потібен ніякий нептун
Прости ви-інші.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Христина Головко – І він у вікні чекає на тебе І він у вікні чекає на тебе Замішує з цукром гірку печаль, І застелив щастя до неба І заварив тобі з м’ятою чай У нього руки як поле зимою На плечах у нього тінь думок Він не обійде тебе стороною До серця у нього відкритий замок Тиша і сила залита у очі Десь у колінах […]...
- Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
- Христина Головко – Не говори Не говори У тебе зашпори гордості в легенях, В ті вечори Де руки ближчі, як слова, Хотіла б знати: де у мені твої мішені, Краще, це були губи ніж душа Не говори У своїй пустці, ти із кліток не випускай слова Бо ти для зір, як пізній вечір Зачерпуєш від них тепла. Не говори В […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Христина Головко – дівчинко Дівчинко, скільки у тобі Самонакручування, самоіронії Якщо б ти вміла слухати – то б почула, До тебе прокладають – колії Дівчинко, скільки у тобі Самознищення і в клітинах – гордості Якщо б ти вірила, то б знала Коли справді гаряче, забувають умовності Дівчинко, скільки у тобі Самолюбства, гострого перцю і тиші Знаєш, якщо б ти […]...
- Христина Головко – Я і ви, і вас, і вами Я і ви, і вас, і вами Хтось із вами наугад Я ж саджаю молитвами Щастя сонячного сад Я і ви, і нас із вами Хтось із нами навпаки Я чекаю між містами Затаївшись-пошепки Я ви, і вас, і вами Хтось зі вами вже на ТИ? Ми жанглюємо словами Ми збираємось іти Я і ви, […]...
- Христина Головко – Я закриватиму повіки Я закриватиму повіки Для тебе лиш Тремтять слова немов осики Облиш… Я говоритиму до тіней На Ви Літати, мене стискають стіни Я не боюся висоти.. Я зачинятиму наглухо Всі думки Душа змінила сотні суконь? Навпаки Я так чекатиму світанку Навкруги Час так біжить безперестанку Ми вороги?...
- Христина Головко – у мене до Вас – тумани У мене до Вас – тумани У мене до Вас – гроза Ми граємо в піжмурки з Вами? Вас, не втомила ця гра? У мене до Вас – тумани У мене до Вас – темнота Ми граємо в літо із Вами? Насправді між нами зима? У мене до Вас – тумани У мене до Вас […]...
- Христина Головко – Cталеві люди Сталеві люди Всюди? Кишать любов’ю Юди, Чи лиш у глибинах темних Їм так вільно й приємно? Залийте мені В пальці, Сонячного світла. Із совістю У танці, Душа у мене зблідла. В мене мала напруга Я не спішу нікуди Нема у мене друга Бо тут сталеві люди....
- Христина Головко – Я пуста, як безодня Я пуста, як безодня І наповнена як вона Докорів твоїх-сотня Наливає темінь до дна Я загублена немов пустеля І безкрая як вона, Душа твоя – моя оселя Наповнює любов до дна. Я незнана, мов джунглі планети І шалена немов вони.. Не клади на мене вето Всеодно прийду в твої сни. Я відкрита немов горизонт, Як […]...
- Христина Головко – закатуйте їх у асвальт Закатуйте їх у асвальт. Заривайте у землю. Рвіть на куски. Знищуйте до попелу. Викреслюйте зі свого розуму. Припалюйте цигаркою. Заліпіть скотчем. Замуруйте стінами. Відріжте від кисню. Складайте у найбільшу скриню. Убивайте… Молітся аби вони не прийшли… .. Сумніви....
- Христина Головко – Навшпиньки підкрадається зима Навшпиньки підкрадається зима І стукає в мої ворота Мої думки а їх – катма Сідають ввічливо – навпроти Ми п’ємо час із ситця тканий І перечитуєм листи – Моя душа порти гаваней Де втоптані твої сліди Нашіптує зима минуле Гортає пам’ять як альбом Вже давно стара й сутула Покрита спогадів рядном Мої слова вітри без […]...
- Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
- Христина Головко – Жінка може усе стерпіти Жінка може усе стерпіти, відмовитись від вартостей, Єдине, за що жінка може убити – за те, що вбивають її дітей! Жінка усе може забути, стати новою як білий лист, Єдине, що жінка не може не чути – це плач дитини й нагайки хлист, В жінки можуть усе забрати, знищити і розтовкти, Та жінку ніколи не […]...
- Христина Головко – Тихо, кволо, напівслова Тихо, кволо, напівслова Ти заходиш у мій дім Ніби ти тут випадково Заблукалий пілігрим. Власно, гордо, без пояснень Ти ведеш мене в пітьму Ніби ти це сонце ясне Хоч душа належить злу Вміло, знано і насильно Ти стираєш слово “ні” І незнати чи я вільна Чи живу в якомусь сні Вічно, завше і ніколи Ти […]...
- Христина Головко – Мрій сонячним світлом Мрій сонячним світлом Малюй червоними перлами по нотному стані. Крутись гудзиками мого пальта, Дивись тінями наївних ангелів, Співай струнами болю, Існуй уривками фраз. Борись за повітря в містах. Кохай не відчуваючи страху, Зберігай фотографії твоїх сонних думок, Мандруй у планети в думках, Стукай у кожне серце бо можливо хтось відчинить… .. Не втрачай надії..якщо зачинятимуть […]...
- Христина Головко – Напившись, кавової осені Напившись, кавової осені На краю моєї простині Підкупили долю монетами І й від міряємо час кілометрами Десь сичить совість митями Ми давно загублені, змилені І крадеться розлука з сітями А у нас двері зачинені… Де скажи подались наші ангели? Ми стираємо небо молитвами Наше щастя вивішує банери Ми повітря виборюєм битвами В нас з тобою […]...
- Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
- Христина Головко – НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід стискати майбутнє в кулак НАМ остогидли підкилимні миші Сьогодні Так, або завтра Ніяк НАМ слід триматися до останку Тримати за руки усіх хто в нас є! Життя твориться не на бланку, Життя твориться тим ХТО ТИ Є!...
- Христина Головко – Затулити снігом усі чорні діри Затулити снігом усі чорні діри, Забілити снігом усе чорне зло, Наче скоч прилипають до шкіри Ті хвилини, де нам всеодно Затулити снігом усі чорні діри, Затопити підлість, і її прогниле дно Посмішки летять у мить зневіри І суцільною ніччю буде зима – всеодно Затулити снігом усі чорні діри, Залити в вени твої вино Хай зимує […]...
- Христина Головко – Я шлю на факс всі коди мого серця Я шлю на факс всі коди мого серця І ще записую тобі на диск CD, А ти шліфуєш помилки мов скельця Замінюєш слова на звичні дні. Виписую тобі щасливі миті, Усі в рядок, щоб ти запам’ятав Тобі ж всі букви видаються злиті, Обманюєш, що звісно прочитав.. Складаю пазли із красивих ночей Змалювую всі клякси наших […]...
- Христина Головко – Ти синьо-темне пальто одягнувши Ти синьо-темне пальто одягнувши, Примусиш мене почуватися тісно, Пройдеш строго, мене оминувши, Залишиш тобою зурочене місто… У осінь заплутано-туманну ітимеш, Погляд твій розганятиме мряку, У грозах, признання словами нестимеш, В холоді сонця залишиш-ніяку Ти сірою тінню мигнеш десь в кварталах, У моїх долонях на згадку лиш скельця, Твої почуття лише порцеляна, Уламки твого лялькового серця....
- Христина Головко – Зашили небо зграями ворони Зашили небо зграями ворони Душа збирає міражі Мої слова – душевні клони Усюди тикають ножі Згорнули совість в попільничку Душа закуталась в плащі Моя любов не те, щоб звичка Вона мов осінню дощі. Залізли в серце – обікрали Душа закрилась на ключі Тобою я лікую рани Душа збирає міражі...
- Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе Не смій мене торкатися туристе, Ти навіжений спогад, ти мара, Твоє обличчя Боже і нечисте Давно поховане у серці крадькома.. Не смій дивитись у мій бік туристе, Ти просто безвість я в тобі втону, Не спокушай і не мани навмисне, І не шукай в мені “оту”.. Не смій в облозі тримати моє місто.. Кричатиму, молитиму, […]...
- Христина Головко – Повільно вводиш самотність мені в вени Повільно вводиш самотність мені в вени І заливаєш, щоб навіки – воском, А осінь тче і з митей гобелени Думки біжать поромами під мостом. Завзято вводиш у мій час – тишу, І цементуєш – щоб навік – в останнє, Свою любов ти мов тягар облишиш, Вона ж осяде у тобі, мовчанням. Оскому слів натягнуть твої […]...
- Христина Головко – я хочу відкривати вас знову і знову Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу забутись у вашому сні Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, старий уже на дні Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу вірити у ваше добро Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, мене втомило зло Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу […]...
- Христина Сирова – Не їхня вина – малодушність Видихни. Глибоко щоби стиснуло ребра. Кинь їм слова в спини черстві і йди. Перед тобою магістралі незвіданих зебр, Довгих доріг та днів. Їхні вуха оніміли. І серця стали глухі. Йди від них. Вони Забирають твій кисень. Розсипаєшся. Сподіваєшся, що оцінять. Шукай свою стаю Любий. Серед цих – “своїх” ти чужий. Перехожий. дивний та інший. Запалюєш […]...
- Євген Рибчинський – Це зрозуміло, кожен в світі гість Це зрозуміло, кожен в світі гість, Ніхто не зна, чи доживе до ранку, Але піти з життя у 46 Це долі незбагнена забаганка. Чому вона зі смаком вибира Талановитих, мужніх, повних сили, Невже для долі і буття це гра, А ми лише ляльки її безсилі? Хто вибира to be or not to be? Хто замовляє […]...
- Оксана Кравець – давай розіб’ємо весь посуд Давай розіб’ємо весь посуд. Давай стрибнемо з парашутом. Давай не звертати уваги на побут. Давай сьогодні підем іншим маршрутом. Давай зробим дурниці. Давай заб’ємо на пари. Давай купим суниці. Давай будем ходити по дорозі, до біса тротуари. Давай співати в маршрутці Давай я тобі нафарбую рожевим нігті. Давай я буду в твоїй куртці Давай вип’єм […]...
- Христина Сирова – Сотні тисяч раз думала, що все Сотні тисяч раз думала, що все. Спопелію. Нутро калічили зізнання, розбиті мрії. А ти на рани дув, і цілував у скроні. Бороню… Пручаюсь від неволі у твоїх руках. Ти віриш, Що це мине. Я вільна. І не ламай моє одне крило. Я з ним ходити попід небом вже навчилась. А тим хто на землі, до […]...
- Іван Франко – “Не довго жив я в світі ще… “ Не довго жив я в світі ще, Та встиг чимало вже зазнати. Не що й дало мені життє, Та все ж дало досить багато. Дало мені пізнать добро, Дало побачить світ науки, Бажання правди у душі І дві тверді, робучі руки, Дало і приязнь, і любов Взаїмну, хоч і не щасливу. Сказало: “Сій, хоч не […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі З Райнер Марія Рільке Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі, Хто-небудь в розпуці без причини на світі – В розпуці ради мене. Хто-небудь сміється де-небудь у ночі, Хто-небудь сміється без причини у ночі – Сміється із мене. Хто-небудь мандрує де-небудь на світі, Хто-небудь мандрує без мети на світі – Мандрує до мене. Хто-небудь вмирає де-небудь […]...
- Христина Сможаник – Рух галактик, планет Рух галактик, планет, Коливання глибинних зірок, Кидання на щастя монет І тут робимо перший ми крок У доросле життя, В віковітні простори Я зроблю це буття Мелодією Мінори. Ми городим паркани Та зриваєм мости, Ми немов би терани І не скажем прости. Не бажаєм й прощати, З головою кохати, Ми озвучуєм сміх, Самі творячи гріх, […]...
- Чарівне зілля Звір живе в тобі друже, Він надає тобі сил Коли приймеш зілля чарівне, І стаєш ти супер героєм. Сміливим і розумним Виразом обличчя Ти рятуєш світ, Заснувши на подушці. Які болісні побічні ефекти Коли прокинешся, Нічого не пам’ятаючи Пригадають товариші, Але ти не бійся Ввечері знову його приймеш, Подорож продовжиться Хоча й інших будеш рятувати. […]...
- Христина Сирова – І краще в скроню. Цілься. давай І краще в скроню. Цілься. давай. По всім капілярам сіллю, розливаються Твої шиплячі. Мої судомні речення перелий У чашку та завари міцніше. Щоби зігрітись. Щоби, як в затишку десь біля моря В омріяному будиночку. Чайкою розбивайся Об хвилі моїх хвилювань. Помаранчами І корицею, як на різдвяні holidays зігрівай. Замотай у шарф із справжньої вовни Не […]...
- Дмитро Павличко – “Я буду на світі… “ Я буду на світі, Допоки незнане світло І обличчі твоєму світить. Я житиму доти, Допоки горіти буде Долоні твоєї дотик....
- Ліля Колісник – давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай любити, як маленькі діти. Щоб вечорами, коли буде зимно нам, Змогли серцями одне одного зігріти Давай-но бігти по веселці в небо, Давай купатися під пестощами зливи. Я б не змогла всього цього без тебе, Та і без тебе все це неможливо… Давай ловити подихом весну! Переплітатись з нею […]...
- Як же страшно на світі жити Як же страшно на світі жити… І як важко нести той хрест… Ми не вмієм так просто любити… За кожен погляд, дотик чи жест… Скільки ненависті в ніжних усмішках Скільки страждання в щасливих очах Бо почуття починаємо з ліжка І на яву ми живем тільки в снах… “Contra spem spero” не допомагає Коли без віри […]...
- Живу у світі сам Живу у світі сам, Живу як квітка: Цвіту, і в’яну, й помираю враз… Не бачу друзів, Виходжу з дому рідко, Бо не терплю життя свого сарказм… Я не шукаю смерті, Бо не знаю, Куди я після смерті попаду, Тому живу так довго Й не вмираю – Тримаю я життя на поводу… ....
- Христина Сирова – Infinity Мандаринове зарево і небо з вершками. Безкінечність польоту з твоїми крильми. Я благаю… чуєш? Благаю! Пригорни до грудей… Пригорни. Нехай інші живуть своїми життями. Хай ліси божевільно ковтають страхи. Нехай мавки заманюють у тумани Глибокими містичними снами… Мольфари лікують болючі на серці сліди. Нехай ті, що у рясах відпускають смертельні гріхи. Один поміж всіх спроможний […]...
Твір на тему життєвий шлях.