Христина Головко – Напившись, кавової осені

Напившись, кавової осені
На краю моєї простині
Підкупили долю монетами
І й від міряємо час кілометрами

Десь сичить совість митями
Ми давно загублені, змилені
І крадеться розлука з сітями
А у нас двері зачинені…

Де скажи подались наші ангели?
Ми стираємо небо молитвами
Наше щастя вивішує банери
Ми повітря виборюєм битвами

В нас з тобою бетонні стіни
А у них цілий всесвіт вміщається
Я вдягаю на себе постійно
Усе те, що тебе торкається

Мені вірних клятв не треба
Як тату носитиму – осінь
Хай у пам’яті буде у тебе-
Моя біла, зім’ята постіль…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему цілющі джерела нашої духовності.
Ви зараз читаєте: Христина Головко – Напившись, кавової осені