Христина Сможаник – Пояснення
Та, як бачиш момент розставання
Настає у новий для нас час
Ти що, плачеш? Відчуваєш моє горювання?
Я сильна, потерплю і не буде вже нас.
Не бажаю більше страждати,
Натерпілась тебе більш життя,
Ненавиджу, не буду кохати.
Лиш відчую легке забуття.
Пройшло лише місяців пару,
На щоках моїх ні сльозинки,
Я не стану похожа на хмару
І не зроню з очей, ні краплинки!
Ти знаєш? Без тебе, на сонце похожа
Зігріваю теплом і любов всім дарю,
Як весняна я днина погожа
Й синім пламенем буйно цвіту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Христина Сможаник – Минулося Та, як бачиш, момент розтавання Настає у новий для нас час. Ти що… плачеш? Відчуваєш моє горювання? Хах, я сильна, потерплю. І не буде вже – нас. Не бажаю більше страждати, Натерпілась тебе більш життя Ненавижу, не збираюсь тебе я кохати, Лиш відчую легке забуття. Пройшло лише місяців пару, На щоках моїх ні сльозинки Я […]...
- Христина Сможаник – Тримав моє серце ти міцно Тримав моє серце ти міцно Я гадала, що любиш і раділа тому Але щось його так притисло Щось сказати не дало йому Ти забрав всі думки, почування Ти у сіті мене замотав. Я терпіла, але знаєш страждання Не любов ти мені дарував. Та мені говорив про кохання, Щиро від серця брехав Ну актьоре, що скажеш […]...
- Христина Сможаник – Цінуєш, коли втрачаєш Позволяю себе я любити І собі позволяю кохати. Знаю, що словами можна убити, Не лише злегка поламати. Я посміла у Бога молити Ще життя коротеньку днину, Щоб у хмари з тобою взлетіти, Народити для тебе дитину. Я збудую для тебе щастя, Відверну найстрашніші ненасття, Я загнуся у працях й турботах, Попрацюю на кількох роботах, Щоб […]...
- Христина Сможаник – Це просто “Я” й нічого більше Я не хочу сміятись наївно- Краще плакати щиро у снах, Я не хочу кохати брехливо- Краще відчути, ненависті страх. Я не хочу, повірте, не хочу Притворятись у своїх думках Моя думка – це мій вільний подих Ви заберете моє життя, Як легенький в секундочку помах І не стане від мене й сміття. Не залишиться більше […]...
- Христина Сможаник – Без думки, як без життя Я не хочу сміятись наївно- Краще плакати щиро у снах. І не хочу кохати брехливо- Краще відчути ненависті страх. Я не хочу, повірте не хочу Притворятися в своїх думках, Моя думка – це мій вільний подих Без думок залишається – страх, Як легенький в секундочку помах Ви моє життя заберете Лишень запах парфумів у стінах […]...
- Христина Сможаник – Заварюй каву, я вже йду Заварюй каву, я вже йду Ти так чекав А я не можу вже без тебе Без твоїх рук Без поцілунку в щічку Немов сестричку любиш Як квітку ти голубиш ніжно Ми друзі, але я Мабуть закохана вже я У тебе Відтепер будь моїм небом, Моїм сонцем, що гріє навіть у ночі Дощем Що змиє всі […]...
- Христина Сможаник – Більше неба Коли я тут, а серце у космічній далі Коли десь там народжене життя, А я сиджу сама собі в печалі І світ сам створює моє буття. Коли так хочеться злетіти в небо Так крил немає лиш тягар кайдан А що, як схочу я до тебе, А ти поглинутий в цей океан. Я скину всі кайдани […]...
- Христина Сможаник – Роздуми Залишити би тишу по-собі І більше нічого не треба. Ні добра, ані злого тобі Не була б в них така потреба. Щоб забулись й на мить схаменулись, Назад обернулись – у сни окунулись, І в любові скупались – нею напувались, Як Земля ранковою росою. Я нічого вам дати не можу І просити не хочу я […]...
- Христина Сможаник – Спомини про тебе Ти можливо гидуєш мною, Але я живу лиш тобою. Ой… перепрошую, я вибачаюсь- Це об спогади я спотикаюсь. Не живу я вже більше тобою І нарешті вже стала собою Вже думки твої не цікавлять І сльози у горлі не давлять. Хто такий!? Тебе більш не знаю Я іншого щиро кохаю І в обіймах його, аж […]...
- Христина Сможаник – Ти мов думка у вісні Я ненавижу день Я закохалася у ніч А ти є дурень Прошу з віч Та зникни вже, Коли лягаю Прошу тебе, Навіть благаю. Твоє ім”я вже повторяю, Коли я ніжно засинаю. Твої парфуми, сигаретний дим І що робити мені з цим Ти наче поряд, обіймаєш, Так міцно, міцно пригортаєш, А я аж млію від тепла, […]...
- Христина Сможаник – Він Коли я поруч з ним стою, То я повільно завмираю І слів не чую, подих лиш ловлю, І навіть мову забуваю Він ніби й набагато старший, Але немов дитина, він ясний І, скаже хтось, що не найкращий, Та все ж я хочу, щоб був мій. Я засинаю, думаю про нього Мій серця стук, гримить для […]...
- Христина Сможаник – Справжня любов Божа любов дарує нам дива Кого б ми щиро не любили То Божа вся любов жива Усі довкола у жазі кохання Втрачаємо надію у життя Коли відчуєм присмак лиш розчарування. Але любов насправді не така, Якою бачать люди без чуття Вона, як квітка ніжна і легка. Я думаю, що це вже не любов, Коли ми […]...
- Христина Сможаник – Краще – прощання Так хочеться зникнути Ароматом розтворитись, В себе поникнути, Десь в хмарах заритись Та біль і страждання Вибір чекають такий, Адже прощання На смак сам такий Влітаєте подихом вітру У моє незвичне життя А видрете ви з нього тугу Терновим квітом каяття Та краще нехай те прощання Хоч тиждень болить, Аніж ваше чекання Половину життя мозолить....
- Христина Сможаник – Рух галактик, планет Рух галактик, планет, Коливання глибинних зірок, Кидання на щастя монет І тут робимо перший ми крок У доросле життя, В віковітні простори Я зроблю це буття Мелодією Мінори. Ми городим паркани Та зриваєм мости, Ми немов би терани І не скажем прости. Не бажаєм й прощати, З головою кохати, Ми озвучуєм сміх, Самі творячи гріх, […]...
- Христина Сможаник – Я у віршах бачу розраду Я у віршах бачу розраду, І у них бережу я пораду, Коли голосно, криком сміюся, То визнайте – так Богу молюся. Я в печальних захована квітах І в зросілих від сліз повіках. Я на радощах всіх обіймаю, А, як сумно мені пригортаюсь. Я люблю. Ви повірте, люблю вас І, як отримую каменем пас. Не таю […]...
- Христина Головко – дівчинко Дівчинко, скільки у тобі Самонакручування, самоіронії Якщо б ти вміла слухати – то б почула, До тебе прокладають – колії Дівчинко, скільки у тобі Самознищення і в клітинах – гордості Якщо б ти вірила, то б знала Коли справді гаряче, забувають умовності Дівчинко, скільки у тобі Самолюбства, гострого перцю і тиші Знаєш, якщо б ти […]...
- Василь Симоненко – Ти знаєш, що ти – людина (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди. Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба. […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Христина Маховських – Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Прокидатись серед ночі і думати: почалось, Сни про тебе не дають спати, І на пусту голову лити воду. Адже, це так просто – словами мовчати Коли чекаєш якого-небудь пояснення. Коли хочеш прогнати втому, А програєш найслабшому. А йому одному На тебе начхати. Адже, ти так живеш, […]...
- Христина Головко – Ти синьо-темне пальто одягнувши Ти синьо-темне пальто одягнувши, Примусиш мене почуватися тісно, Пройдеш строго, мене оминувши, Залишиш тобою зурочене місто… У осінь заплутано-туманну ітимеш, Погляд твій розганятиме мряку, У грозах, признання словами нестимеш, В холоді сонця залишиш-ніяку Ти сірою тінню мигнеш десь в кварталах, У моїх долонях на згадку лиш скельця, Твої почуття лише порцеляна, Уламки твого лялькового серця....
- Пантелеймон Куліш – Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення) Пантелеймон Куліш Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення) Одной картины я желал быть вечно зритель. (Пушкин) Я не хотів би ні царських палат. Ні вертоградів пишно-прохолодних. Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не насилував я мислей благородних. Я не хотів би світових утіх, Що забавляють олухів великих, Аби у мене був […]...
- Юлія Алейнікова – Сьогодні разом, певно, ми востаннє Сьогодні разом, певно, ми востаннє. Востаннє бачу блиск твоїх очей. З тобою бути. Ось моє бажання! Блукати разом в теміні ночей. В останній раз моя рука в твоїй, В останній раз блукаєм під зірками… Це ти довів реальність моїх мрій, А завтра мрії будуть під замками. А завтра не знайду твоїх слідів, А завтра уже […]...
- Павло Тичина – Не бував ти у наших краях (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Невідомий – Ви вбили мене Ви вбили мене Коли я ще спала. Розірвали мій світ І тіло моє розірвали. Я пробачила вас Коли помирала. І душа Прямуючи через браму очей Моїх синіх Теж пробачала. Я завершилась Зникла Я доіснувала. Викреслююсь з переходів Зникаю з вагонів. Сльозами стаю Будую маршрути в коханого На щоках. 9-ий поверх мій аеродром Вирушаю Не шукайте […]...
- Христина Сирова – І краще в скроню. Цілься. давай І краще в скроню. Цілься. давай. По всім капілярам сіллю, розливаються Твої шиплячі. Мої судомні речення перелий У чашку та завари міцніше. Щоби зігрітись. Щоби, як в затишку десь біля моря В омріяному будиночку. Чайкою розбивайся Об хвилі моїх хвилювань. Помаранчами І корицею, як на різдвяні holidays зігрівай. Замотай у шарф із справжньої вовни Не […]...
- Христина Головко – І він у вікні чекає на тебе І він у вікні чекає на тебе Замішує з цукром гірку печаль, І застелив щастя до неба І заварив тобі з м’ятою чай У нього руки як поле зимою На плечах у нього тінь думок Він не обійде тебе стороною До серця у нього відкритий замок Тиша і сила залита у очі Десь у колінах […]...
- Христина Головко – Напившись, кавової осені Напившись, кавової осені На краю моєї простині Підкупили долю монетами І й від міряємо час кілометрами Десь сичить совість митями Ми давно загублені, змилені І крадеться розлука з сітями А у нас двері зачинені… Де скажи подались наші ангели? Ми стираємо небо молитвами Наше щастя вивішує банери Ми повітря виборюєм битвами В нас з тобою […]...
- Микола Вінграновський – Сидів і довго думав над собою Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалася водою Його зоря на темному веслі. Я не скажу, що я – оце той вечір В блакитнім одязі на зорях при воді… Важкий вогонь мої закутав плечі, Закутав так, що вже не рад собі… Як ти летіла! як ти довго билась! […]...
- Христина Сирова – для мене Ти Фатовий Затули мене своїми словами від холоду. Відговори від депресивних феноменів. Налий у мене тепла, як виливаються повені. Хороший мій, втопи словами мою печаль. Ти бачиш, руки тремтять. Серце тривожиться. Я прислухаюсь до вуст твоїх, аж божеволію. Як стетоскоп до пульсу. Знеболююче… Як анальгін твої слова. Вуста. А я спустошена… Так переймаюся твоїми застудами. Твої пунктуації […]...
- Христина Сирова – Я на поясі твоєму підранок” Нічним облудом і мереживом синім Так напружено, видно є в тім причина. І без значення, до переповнення. Буду значимою чи для тебе значною. До покаяння і до приречення. Кашеміром хапати за плечі. І мереживом синім, сливовим. Так любити щоби було кайфово. Не мотати базіканням слухання. Лиш так ніжно щипати за вушко Словами цукровими, ніжними. І […]...
- Євген Гребінка – Українська мелодія (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Євген Гребінка Українська мелодія “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А […]...
- Олеся Крисько – В твоїх обіймах плачу, мов дитина В твоїх обіймах плачу, мов дитина, Не стримуючи сліз і почуттів. Я не кажу нічого про провину, Та розумієш ти мене без слів. Збігають сльози по щоках, Невпинно їх втираєш… О, як полегшуєш мій біль, Напевне й сам не знаєш!...
- Христина Головко – Я закриватиму повіки Я закриватиму повіки Для тебе лиш Тремтять слова немов осики Облиш… Я говоритиму до тіней На Ви Літати, мене стискають стіни Я не боюся висоти.. Я зачинятиму наглухо Всі думки Душа змінила сотні суконь? Навпаки Я так чекатиму світанку Навкруги Час так біжить безперестанку Ми вороги?...
- Христина Сирова – Ніч не співатиме тобі колискові Ніч не співатиме тобі колискові. Тиша не лататиме спокій. Нічними примарами постукає, вкотре, в двері І ти залишишся з нею… Вже, як звично розділятимеш навпіл ліжко. Просуваючи руки у закутки власної совісті. Хотів би сховатись у себе глибоко і стрімко. Але нутро осипається пожовклим листям. Так завжди, коли дивишся у чорні зіниці її очей. Коли […]...
- Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
- Христина Головко – Не говори Не говори У тебе зашпори гордості в легенях, В ті вечори Де руки ближчі, як слова, Хотіла б знати: де у мені твої мішені, Краще, це були губи ніж душа Не говори У своїй пустці, ти із кліток не випускай слова Бо ти для зір, як пізній вечір Зачерпуєш від них тепла. Не говори В […]...
- Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
- Христина Сирова – Бажаю тобі мудрості Я страшенно складна, і ніколи не буду простішою. З протиріч навіть тіло моє, не те щоб душа. Я не хочу бути для тебе, чи когось, іншою, Бо це буде хтось, можливо кращий – але не я. Бо я прагну свободи, бунту і десь навіть крайнощів. Я готова стояти на принципах честі, волі й добра. Я […]...
- Христина Сирова – Асфальтоване небо Асфальтоване небо, втомлене і потріскане. Стікає плазмою по венах фантомного спокою. Мені здається я кимось залишена, посеред вдаваної, Чужої вистави ремаркою. Була на сторінках сценарію. Діалоги затерті дешевою гумкою, та й так, що до дір. Дерева сталевим гіллям дряпають спину, Птахи геть німі, і вітру нема. І кисень дре горло. Ця вся бутафорія нудить. А […]...
- Христина Сирова – І навіть якщо довелося піти І навіть якщо довелося піти. Пам’ятай, Все було насправді. дотики, пальці, вії. Я ще досі пам’ятаю твій запах. Бездонні Зіниці. І сум. Контур твоїх губ мені ще й досі Сниться. Блукаю поміж людей шукаючи Тебе. Твою фатальність і безпринципність Не зможуть повторити на біс. Я пам’ятаю твій Голос. Як лоскочеш в слухавку на ніч ніжними. […]...
Вірші борзяка дмитра.
Діатриба »