Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”)
Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”)
Щастя… Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка “Украдене щастя” його украли. Хто ж і в кого украв щастя?
Пізня зимова пора. У занепокоєнні чекає молода жінка Анна свого чоловіка Миколу. Та чи тільки відсутність чоловіка викликала такі переживання в її душі? Звичайно ж, ні. Дізнається Анна, що в їхньому селі з’явився Михайло Гурман,
Насміялась доля і над працьовитим та тихим наймитом Миколою. Одружився він з Анною, вірячи, що Михайла немає в живих, тяжко працював, а тут ще й обмовлений жандармом потрапив у тюрму. Правда, судді визнали його невинним, та, повернувшись додому, він бачить Анну з Михайлом. Цей “цісарський слуга” украв його щастя, зневажив його честь, зруйнував сім’ю. Для чого ж тепер жити? Адже любив Микола Анну, “як свою душу… і нічого для неї не пожалкував би, щоб лише вона була щасливою”. Михайло вважає, що він, Микола, вкрав їхнє щастя. ,Він, “обдертий з честі, супокою і поваги, зруйнований, зарізаний без ножа”, – виявився злодієм? Обурення вийшло з берегів і, захмелілий від горілки та горя, він запускає сокиру в груди Михайлові.
У минулому Михайло – це “чесний парубок, може трохи гарячий, запалкий, але кривди не любив, неправди не міг знести”. Таким знала його Анна, таким полюбила. Любив Анну і Михайло. Для нього вона – єдиний і найдорожчий скарб. Цісарська солдатська служба вистудили серце Михайла, і повертається він уже іншим до Анни. Він гоїть своє серце миттєвим задоволенням, зовсім не думаючи про Анну, з презирством ставиться до людей. Та в душі він залишається тим самим Михайлом і перед смертю говорить, що він сам собі вкоротив життя, знімаючи всю вину з Миколи.
У цій драмі тема украденого щастя виростає у своєрідний художній образ, який є наскрізним, провідним. Кожний з трьох головних героїв нещасний, кожний хоче повернути собі щастя і робить це по-своєму: Микола вбиває Михайла, Гурман відкрито кохається з Анною, зневажаючи Миколу, Анна віддає коханцеві своє серце, жіночу честь, бажаючи надолужити втрачений з нелюбом час. Та ніхто з них не став щасливим.
Хто ж украв їхнє щастя? Справжні винуватці названі автором. Це, по-перше, брати Анни з їхніми підлими душами та дрібновласницькими планами, по-друге, як писав Франко, “нещасливе уладження наших родинних обставин, котре не дозволяє легально розірвати зв’язок, котре насилує любов і серце женщини”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Хто в кого украв щастя? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Молода гарна дівчина – сирота Анна – кохала такого ж молодого мужнього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю, хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправили служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися нагодою розбити майбутній шлюб. Вони повідомили сестрі, що її коханий загинув десь у Боснії, показали навіть фальшивого […]...
- У кого украдено щастя? (за однойменною драмою І. Я. Франка) Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить […]...
- Чи можна побудувати своє щастя на чужій біді? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині І. Франка центральне місце. Вона була написана 1891 року, але протягом двох наступних років кілька разів перероблялася, тому що реакційна критика […]...
- Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Драма “Украдене щастя”, написана І. Франком 1891 року – це шедевр світової драматургії, в ній неперевершений талант письменни ка органічно поєднався із глибоким знанням життя народу. Коли читаєш цю п’єсу, постійно відчуваєш хвилювання і внутрішнє напружен ня, неначе знаходишся поруч із живими героями, стаєш […]...
- Хто з героїв драми І. Франка “Украдене щастя” окрадений найбільше? Події у драмі Івана Франка розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни, її чоловіка Миколи Задорожного та жандарма Михайла Гурмана. Образ Анни змальовано з великим почуттям любові до знедоленої людини. Анна не розкриває свого горя, приховує від людей свої болі і страждання, як глибоку таємницю. Із розмови з сусідкою Анна дізнається, що Михайло, якого вона кохала […]...
- Психологія героїв драми І. Франка “Украдене щастя” I. Інтерес І. Франка до театру. (Театр “запалював” письменника до останніх днів життя, результатом його діяльності було понад сімдесят праць про розвиток, проблеми і прагнення українського театру. І. Франко цікавився цим мистецтвом і відстоював права на розвиток національної драми.) 1. Матеріал художніх творів. (Головним матеріалом,, який використовував І. Франко у своїх творах, були життєві факти, […]...
- Драма “Украдене щастя” – найвизначніший сценічний твір І. Франка Драматичні твори І. Франка є визначним внеском у розвиток української драматургії. У цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва і палкий борець за розвиток народного українського національного театру. Драматургічна творчість Франка припадає переважно на дев’яності роки. Але ще на початку своєї літературної діяльності під впливом “Слова о полку Ігоревім” він […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (1 варіант) І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, у чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати чуття людини і давати поживу для роздуму. Отже, драма І. Франка викликала у […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (2 варіант) І. Франко виявив себе талановитим драматургом при написанні п’єси “Украдене щастя”, яка, на мою думку, є трагедію, бо жодний з героїв її не був щасливим. Причини для кожного з них різні, і я, прочитавши п’єсу, задумалась над тим, хто ж украв їх щастя? На перший погляд, здається, що в усьому винні брати Анни, які, щоб […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (3 варіант) Нещодавно я прочитала драму І. Франка “Украдене щастя”. Це драма з сільського життя. Тема і сюжет цього твору виникли у письменника під час дослідження народної “Пісні про шандаря”. В драмі змальовується трагедія особистого життя трьох головних персонажів: Анни та Миколи Задорожних і Михайла Гурмана. Щастя було украдене у всіх трьох. Головні дії відбуваються в хаті […]...
- Роздуми над п’єсою І. Франка “Украдене щастя” “У нещастя, як у хвороби, є причини. У щастя, як у здоров’я, – нема… ” Мені подобається цей вислів. І він підходить до п’єси Івана Франка “Украдене щастя”. Я вважаю, що серед її персонажів немає щасливих людей. Бо щастя так само неможливо украсти, як здоров’я. Микола нещасливий, бо його не любить жінка, на яку він […]...
- Іван Франко – Украдене щастя (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Франко Украдене щастя (Стислий переказ, дуже скорочено) Драма з сільського життя в 5 діях Анна після смерті батька живе з братами, які поводяться з нею, паче з наймичкою. Потім вони віддають її заміж за наймита, не давши навіть належного посагу. Була дівчина не з бідної сім’ї, батько вважався багачем на весь повіт. Анна покохала […]...
- Украдене щастя (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Драма з сільського життя в 5 діях Анна після смерті батька живе з братами, які поводяться з нею, паче з наймичкою. Потім вони віддають її заміж за наймита, не давши навіть належного посагу. Була дівчина не з бідної сім’ї, батько вважався багачем на весь повіт. Анна покохала Михайла Гурмана, та брати не хотіли віддати її […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав […]...
- Психологія героїв драми “Украдене щастя” Психологія героїв драми “Украдене щастя” “Народ наш дойшов уже до того ступеня, Що почуває потребу театру”. / І. Франко / Інтерес Франка до театру не був випадковим, він не спадав до останніх днів життя. Театр запалював його постійну різноманітну діяльність, наслідком якої було понад сімдесят спеціальних праць про театр. Вони дотепер звертають увагу глибиною ерудиції, […]...
- Украдене щастя (скорочено) – Франко Іван (1856-1916) Драма з сільського життя в 5 діях Дія перша Події розгортаються коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах. Сільська хата. Ніч. Анна, молодиця років двадцяти п’яти, дружина селянина Миколи Задорожного, і Настя, кума Анни, дружина сусіда Миколи Олекси Бабича, пораються коло печі. У хаті зібралися на вечірку дівчата та парубки. деякі з них прядуть, […]...
- “Вищих я не відаю скарбів, ніж миряни труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерга “Ярослав Мудрий”) Вершиною творчості Івана Антоновича Кочерги стала драматична поема “Ярослав Мудрий”, написана 1944 року. У цій драмі автор уперше звертається до образу реального діяча, відкриває нам завісу на моральні цінності наших далеких предків. Розповідь про Ярослава обмежено 1030-1036 роками. Саме в цей період великому князеві вдалося приборкати міжусобні чвари на київських землях та відбити навалу печенігів. […]...
- “Вищих я не відаю скарбів, ніж мирний труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Іван Антонович Кочерга – талановитий автор історичних п’єс, дослідник сивої давнини, зокрема культури Київської Русі. Прочитавши тільки дві його п’єси, я загорівся бажанням ознайомитися зі всією драматургічною спадщиною автора. Захоплююсь образом молодого зброяра Івана Свічки, для якого людське щастя було важливішим, ніж особисте. Але найбільше мені сподобався образ мудрого князя, господаря Київської Русі – Ярослава […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Меланка – поетичний голос України (за драмою “Свіччине весілля”) Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом […]...
- Проблема щастя у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Назва п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка” стала крилатим висловом. Так образно досить часто називають хороших дівчат і сьогодні. У чому ж полягає магічний секрет героїні п’єси? Дуже мало було щасливих людей на землі в усі часи, а Наталка все ж таки знайшла своє щастя, хоча їй, звичайно, довелося боротися за нього. І. П. Котляревський вперше […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- Твір-відгук на новелу “За мить щастя” Кохання такої сили, що підносить над реаліями життя. Так, за це покладена смерть, але мить щастя коштує того, щоб ні про що не жалкувати. Ця розповідь – неначе ключ до розуміння філософії Олеся Гончара, його прагнення до ідеального, до свободи. Як письменник, він розумів, що абсолютна свобода можлива лише у сфері почуттів, бо лише вони […]...
- Образ Мирослави (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. […]...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” (1 варіант) Материнська любов – це, мабуть, найсильніше та щонайсвятіше почуття. Заради своєї дитини матері ладні піти на будь-які жертви. Ця любов може Здолати усякі перепони, вона здатна відвернути від дитини лихо. Саме тому поети та письменники із великою пошаною оспівували це почуття. До теми материнської любові зверталася і Леся Українка, відома поетеса, у своїй поезії “Колискова”. […]...
- У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) (1849-1930) Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Драгоманова. Народилася в м. Гадячі на Полтавщині в родині юриста. Училася в Київському інституті шляхетних дівчат. Брат Михайло Петрович Драгоманов – відомий вчений і громадський діяч – залучив її до участі в культурно-просвітницькій організації “Громада” (Київ). Одружилася з юристом Петром Косачем, мала шістьох дітей (одна з доньок стала відомою […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. Кочерга “Ярослав Мудрий”) Ось і розпочалося третє тисячоліття. Безперечно, час, що минув, був для когось щасливий, а для когось страшний і бурхливий. Що ж на нас чекає там, попереду? Такі ж нещастя чи, може, омріяне віками щасливе мирне життя? На ці питання, безперечно, відповісти важко та навіть неможливо. Одне можна сказати із впевненістю, що все залежатиме, як завжди, […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але її перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним з яких є драма-феєрія “Лісова пісня”. Зображуючи гармонічне існування природи і людини, самої людини, наповненої почуттям кохання, поетеса доводить, що […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і и природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- У чому трагізм життя Степана? (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини XIX століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) Перебуваючи далеко від України, на Кавказі, Леся Українка думками линула в рідний край, туди, де пройшли дитячі роки | їх таємницями і світлими казками. Як писала вона в листі до матері, туга за Волинню, лісами з мавками, за незабутнім селом Колодяжним надихнула поетесу на створення “Лісової пісні”. Це один із найбільш поетичних творів не лише […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2) Є діла, які не меркнуть, Є слава, яка не в’яне, Є люди, які втілюють у собі Цілий світ розуму і добра… (Народна мудрість) Саме такою людиною був, на мою думку, Григорій Савович Сковорода. То хто ж він? Філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог. Свій світогляд, стиль і спосіб мислення ця дивовижна людина […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом І. Багряного “Тигролови”) Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного “Тигролови”. Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний? З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного […]...
- Анна Ахматова – “Ні до кого і слова в ці дні не кажу… ” (в перекладі М. Тарнавської) В перекладі Марти Тарнавської Анна Ахматова По неделе ни слова ни с кем не скажу… * Ні до кого і слова в ці дні не кажу, Біля моря самотня сиджу, І так любо, що бризки солоні морські, Як і сльози мої, гіркі. Весни й зими пройшли, та мені лиш одна Залишилась у згадці весна. Вже […]...
- Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Образ Мавки в драмі-феєрії “Лісова пісня” є центральним. З нею тісно в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з […]...
- Страждання і щастя Лесі Українки Про Лесю Українку написано так багато, що за окремими висловами годі розгледіти людську особистість великої дочки нашого народу. Іван Франко особисто знав поетесу, цікавився її творчістю, писав критичні статті про її окремі твори та збірки і своїм геніальним пером створив образ Лесі Українки як митця, який був налаштований лише на боротьбу. “Се талант сильний, наскрізь […]...
- Щастя як проблема буття (за оповіданням В. Винниченка “Момент”) В. Винниченко в оповіданні “Момент” стверджує: “Щастя – момент. Далі вже буде буденщина, пошлість”. Невже й справді щастя таке швидкоплинне? Виходить, не слід планувати майбутнє, а жити лише сьогоднішнім днем? Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши вчинки персонажів твору В. Винниченка. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехерезада. Він розповів своїм товаришам […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко – визначний письменник України. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств українського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у […]...
Вирш важки витри не випили роси.