Хто є хто? (за ранніми оповіданнями В. Винниченка)

Володимир Винниченко… Що ми знаємо сьогодні про цю людину? Не досить багато. Та все ж існує думка, що це постать такої величини, без якої не скласти об’єктивного уявлення про увесь літературний процес в Україні. Він автор 14 романів, близько ста оповідань, 14 п’єс і великої кількості статей.

Герої оповідання В. Винниченка – люди благородні, чемні, схильні до самоаналізу і самозречення.

В цьому плані увагу привертає оповідання письменника “Федько-халамидник”. Автор на перше місце ставить проблему “хто є хто”. Прагнучи возвеличити хлопчика Федька, батьки якого не виявляють до дитини особливої любові, письменник розкриває глибоку прірву між благородним моральним світом мужицького сина і підступною поведінкою малого панича, для якого нічого в світі немає святого. Федько завжди і в усьому захищав Толю, виявляючи своє дитяче благородство. І яка ж за це подяка? Панич всю вину (в кінці оповідання) переклав на плечі Федька.

Твір закінчується трагічно. Федько, рятуючи панича, ледь живий вибирається з крижаної води і через деякий час помирає. А що ж панич? Чи дуже хвилює його смерть “халамидника”? Відповіді на поставлені питання не можуть залишити байдужим нікого. Панич з посмішкою на вустах спостерігає через вікно, ЯК будуть ховати Федька, а далі біжить гратися на вулицю.

Твори молодого Винниченка оцінювалися по-різному. Їх важко віднести до якоїсь чітко вираженої течії в українській літературі. Проте, як говорить літературна критика, він шукав себе, вбираючи традиції класичної української прози і тенденції європейської літератури.

Ви зараз читаєте: Хто є хто? (за ранніми оповіданнями В. Винниченка)