Хтось уперто не хоче, щоб мріїї збувались

Хтось уперто не хоче, щоб мріїї збувались
Крадькома пробирається й рушить
А я, друже, на крові поклялась,
Я ж клялася на крові, друже!!!

Так буває. трамваї – в депо.
За вікном скоро буде сніг.
Ти з роботи на хвильку зайдеш у сільпо
Купиш все, що зїсти б зміг,
Ну а потім, додому рушиш
Між будинками-свічами та гаражами,
Свої очі від вітру мружиш
Чи від болю, хто його знає?
Шарф закинеш за ліве плече,
Вільною від пакета рукою
Вітер віє і дуже пече
Чи то просто пече від болю?
Гул думок і торнадо споминів:
Помідори, кохання, квасоля
І відсутність нових номерів
У просторах твого телефону.

Серед сірих облуплених стін,
Серед вулиць, що пахнуть не дуже
Я вертаюсь додому з сільпо. Нікотин.
Заправляю всі баки, друже.
Тут не скоро ще буде весна,
Ще не скоро я буду знов дужа
І на пачці зазначили “0,1”
Так зазначили, ніби мені не байдуже.
(с)Комета


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір що можна побудувати у селі.
Ви зараз читаєте: Хтось уперто не хоче, щоб мріїї збувались