Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Художнє осмислення проблем буття людини, ностальгічні мотиви, філософічність поезій Євгена Маланюка
Художнє осмислення проблем буття людини, ностальгічні мотиви, філософічність поезій Євгена Маланюка
І ти, – нащадче мій, збагнеш,
Як скрізь тисячолітній порох
Розгорнеться простір без меж.
Збагнеш оце, чим серце билось,
Яких цей зір нагледів мет,
Чому стилетом був мій стилос
І стилосом бував стилет.
Євген Маланюк
Євген Маланюк – особлива постать у розвитку української літератури, адже його спадщина – це культурологічні дослідження, літературознавчі публікації, а також велика кількість поетичних творів. Хоча митець більшу частину свого життя провів у еміграції, та доля рідної України, її перспективи розвитку
Поезія Маланюка різнопланова й динамічна, відзначається публіцистичністю, історіософічністю, деколи патетичністю. Проте дві теми були провідними у всій його творчості – це ідея утвердження державності України й туга за Батьківщиною. Ностальгія часто ввергала його в тяжкі роздуми: “А треба було впасти серед бою На тій землі, де молодість цвіла”. Він картався, що не наблизив час звільнення, проте віра в державну самостійність України ніколи не полишала його: “Даремно, ворогу, радій, – не паралітик і не лірник, Народ мій – в ураган подій Жбурне тобою ще, невірний!”
Водночас Є. Маланюк – ніжний лірик, тонкий метафорист, який у своїй поезії поєднує суворий аскетизм вислову, здатність до сильних почуттів з вишуканою ритмомелодикою, проникненням у глибини людської психології. Про це свідчить, зокрема, його поетична збірка “Стилет і стилос” (1925), у якій вміщено цієї ж тематики вірш “Стилет чи стилос?..”, у якому поет шукає душевну рівновагу: “Там дивний ліс… співа трава… гіпнотичні кобри… пестощі золототілих дів” – це вигаданий світ поета. Реальність інша: “… тут – набряклий вітром обрій: Привабить, зрадить і віддасть воді”. І серед складної, можливо, тяжкої дійсності поет робить вибір: “Та тільки тут веселий галас бою – Розгоном бур і божевіллям хвиль. Безмежжя! Зачарований тобою, Пливу в тебе!..” Поезія “Біографія” передає внутрішній стан ліричного героя, “бо завжди – проти течій. Завжди заслуханий: музика, самота”. Туга за Батьківщиною пронизує кожен рядок, поет, “вийшовши з глухого степу, 3 зітхань страждальної землі”, змушений на чужині дбати про Україну: “Так конструюю вічний образ На сірім цоколі часу”. Проте дива не станеться, дорога на рідні землі заказана, й поет по-філософськи з болем констатує: “Мушу випити келих до краю – Полиновий мед самоти, Так нещадно, так яро згоряю, – Чи ж побачиш, почуєш ти?” Адже життя не милувало його, змусило зробити свій вибір: “Я – кривавих шляхів апостол – В голубі невичірні дні”.
У багатьох поезіях автор показує образ України, який асоціюється в нього то зі Степовою Елладою (“Знаю – медом сонця, ой Ладо… “), то зі зрадливою бранкою (“Псальми степу”), то з покриткою Катериною (“Чорна Еллада”). Біль за рідною безталанною землею виливає він у поезіях “Варязька балада”, де постає не тільки минуле, але й висловлюються думки щодо майбутнього болючого питання державотворення. У поезії “Під чужим небом” поет передає глибокий біль і смуток за рідною землею, бо з 1920 р. й до кінця життя перебував він у вимушеній еміграції і шукав розраду в колі старих друзів та знайомих, часто зустрічаючись із ними. Проте до кінця життя це коло ставало все меншим і меншим, а туга за рідним краєм не минала: “Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить Безглузда путь, і хто остереже? Чужа земля, чужі похмурі люди – Й саме життя, здається, вже чуже”. У поезії “Істотне” Євген Маланюк порушує філософські питання загальнолюдського значення щодо призначення людини, коли “діла ростуть у невловимі черги”, а буття триває та визначається “як рух, як пруг, як вічний вир енергій”, а людству все важче й важче віднаходити себе в життєвому вирі.
Для митця проблеми в цьому немає, бо він знає, в чому суть: “І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов!” Ці два поняття у свідомості автора поєднуються в невичерпну силу, життєдайну й справедливу, що керує всім на світі – “від хаосу до космосу просторів, від атома до голубих безмеж”.
Творчість Євгена Маланюка навіть через десятиліття кличе до пробудження власної національної гідності кожного українця, кожного свідомого громадянина незалежної України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Огляд творчості Євгена Маланюка Сам себе Є. Маланюк назвав імператором залізних строф! Ця фраза міцно вкоренилася в літературі стосовно життя й творчості Маланюка, у спогадах про нього. Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже в ній митець передавав своє світовідчуття, розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА після поразки визвольних […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (1 варіант) Як часто ми захоплюємося красою тих місць, де ми народилися й виросли, як часто багатство й велич, безкрайність і неповторність українських земель дивують і вражають нас! На щастя, ми живемо тут, тому ніколи не сумуємо за втраченою рідною землею, а туга ця – величезна і страшна, особливо коли не за власним бажанням ти покинув свій […]...
- Збірка Євгена Маланюка “Стилет і стилос” У одній із перших своїх статей “Ранній Шевченко” (1933) Є. Маланюк писав, що геній завжди прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного “космосу”. Тому і живе часто відразу в кількох добах і йде в кількох напрямках. Ці слова можна віднести й до самого Маланюка, який, хоча і був поетом глибоко автобіографічним, але його […]...
- Роки еміграції Євгена Маланюка І. Перша зустріч Маланюка з Варшавою. (Знайомство українського митця з Польщею розпочалося з Кракова, куди 24 листопада 1920 року етапували інтернованих. Наступним містом була Варшава – Віденський вокзал, з якого купка вчорашніх бійців за незалежність відправлялась до таборів Польщі. Саме у таборах Варшави відбувається становлення Маланюка як письменника, бо “втрата Україною державності породила в поета […]...
- “Розтоптані пелюстки” Євгена Маланюка Євген Маланюк виразно автобіографічний поет. Кожен рядочок його творів пропущений крізь серце. Часто не розуміли, критикували його ідеї і різні висловлювання. Із виходом кожної нової збірки у читача утверджувався образ Маланюка як “гладіатора нещадних рим”, завжди напруженого й похмурого, закованого в броню “тверезого варяга”. І під цими латами важко було побачити людину, яка була дуже […]...
- Основні мотиви лірики Е. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців (хто з ліриків не звертався до теми кохання, теми Батьківщини, теми поета та поезії?), але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (2 варіант) Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (2 варіант) Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України, як він сам говорить: Внук […]...
- Одна сторінка з життя Євгена Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (1 варіант) Коли почалися соціальні зрушення на початку XX століття, українська молодь активно стала на захист України, віддала майже всі сили, щоб рідна земля здобула незалежність. Та на жаль, кров’ю захлинулися визвольні змагання українців – на нашу землю завледи зазіхали, як на ласий шматок, вороги. Після поразки більша частина тих, хто залишився в живих, змушена була емігрувати: […]...
- Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи […]...
- Своєрідність художньої антитези у збірці Євгена Маланюка “Стилет і стилос” Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген Маланюк. Його особистість важко убгати […]...
- Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Євгена Маланюка І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. “З варязької весни” Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх, читачів. Tax було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, […]...
- Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури – “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже […]...
- Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи його уроки. Більшу частину свого […]...
- Життєпис Євгена Маланюка Євген Маланюк (1897-1968) Євген Маланюк – один з небагатьох, кому вдалося, емігрувавши, уникнути трагічної долі, що спіткала найкращих представників нової української культури. Він народився в Ново-Архангельську (тоді – Архангород) на Херсонщині 20 січня 1897 року. Як пише сам Євген Маланюк, його прізвище фігурувало ще в реєстрах старшини часів Богдана Хмельницького. Батько Євгена помер, коли письменнику […]...
- Своєрідність творчості Євгена Маланюка Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже у ній митець передавав своє світовідчуття, своє розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА, після поразки визвольних змагань він повинен був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Опинившись в еміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України, мріяв повернутися на […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Євгена Маланюка Що у творах Є. Маланюка означав Рим, а що Еллада? Пишучи про Україну, він звертається до неї, називаючи Степовою Елладою. Цим іменем поет підкреслює слабкість держави, яка має талановитий, роботящий, але з лінивою душею народ. Залізний Рим для поета – це уособлення сили і фізичної, і духовної, це сильна держава, народ якої не можна підкорити, […]...
- Тести до теми “Життя і творчість Євгена Маланюка” ТЕСТИ ДО ТЕМИ “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА” 1. Євген Маланюк народився в: А) Єлисаветграді; Б) Херсоні; В) Ново-Архангельську. 2. Батько Євгена Маланюка був: А) артистом; Б) суддею; В) сільським інтелігентом. 3. Євген Маланюк здобував освіту в: А) початковій школі; Б) Єлисаветградському реальному училищі; В) Київському університеті; Г) Петроградському політехнічному інституті; Д) Київській військовій школі. […]...
- Життя та творчість Євгена Маланюка ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897р. в Ново-Архангельську на Херсонщині в родині українських інтелігентів. Спочатку він навчався в реальній школі в Єлисаветграді, а потім – у Петербурзькому політехнічному інституті. У1914 р. юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького […]...
- Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки […]...
- Детальна Біографія Євгена Маланюка ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк – видатний поет української еміграції, культуролог, літературний критик. Народився 1 лютого 1897 р. в Архангороді на Херсонщині (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині українського активіста-просвітянина. Учився (разом з Юрієм Яновським) у Єлисаветградському земському реальному училищі ( 1906-1914 рр. ), був студентом Петербурзького політехнічного інституту ( 1914 р. ). […]...
- Філософський зміст поезії Є. Маланюка (1 варіант) Євген Маланюк – один із найпомітніших українських поетів XX століття. Оригінальність його доробку виявляється в тому, що творчість цього митця є органічним сплавом як філософської, так і громадянської лірики. Усі твори Євгена Маланюка – про сенс життя, і цей сенс поет убачає у служінні інтересам української держави, розвінчанні культу її ворогів, у пробудженні національної свідомості […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Повість Ольги Кобилянської “Земля” сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, […]...
- Біографія Євгена Маланюка ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 – 1968) “НА ХРЕСТІ СЛОВА РОЗІП’ЯТИЙ… “ Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки. Дерев’яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита відсутність надії на майбутнє… А на зібранні […]...
- Аналіз вірша Євгена Маланюка – “Стилет чи стилос?” Вірш “Стилет чи стилос?..” (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи – стилет і […]...
- Життя і творчий шлях Євгена Маланюка Реферат на тему: Життя і творчий шлях Євгена Маланюка (1897 – 1968) “НА ХРЕСТІ СЛОВА РОЗІП’ЯТИЙ… “ Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки. Дерев’яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” Для чого людина живе на землі? Це питання виникає у кожного, хто прочитав повість О. Кобилянської “Земля”, в основу якої покладений достовірний факт братовбивства, яке сталося на Буковині в 1894 р. в с. Димка. У чому при чина цієї трагедії? Повість глибоко соціально-психологічна, дії і вчинки героїв її вмотивовані. 1 в цьому ми бачимо велику […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (2 варіант) У двадцяті роки XX сторіччя запроваджувалася владою більшовиків так звана “українізація”, яка визвала багато суперечок і протилежних думок. Не міг залишитись осторонь цієї проблеми і справжній патріот України Микола Куліш, який і відтворив суперечності доби у своїй комедії “Мина Мазайло”. Як тепер називатися службовцю, щоб ніхто не смів сміятися з його прізвища? Можливо, Мазєнін, а […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко Її називають “царицею поезії в Україні”. Щира й безкомпромісна, вона ніколи не продавала свого таланту, відстоюючи чесність і високу художність поетичного слова. Відлига шістдесятих років застала Ліну Костенко разом із Василем Симоненком на чолі великої групи українських поетів і письменників, які боролися за літературну свободу. А потім було багаторічне мовчання – важка “німота слів”, напружене […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко (2 варіант) Українська поетеса Ліна Костенко подарувала читачеві щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу слова. Дочка епохи шістдесятих років XX століття карбувала свій талант у часи, коли панувала напівправда, а гостре правдиве слово замовчувалось в інтересах тоталітарної ідеології. Читаючи лірику Ліни Костенко, ми розуміємо, що це не просто гасла чи крилаті вислови. Кожен вірш примушує читача […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко (2) Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко Її називають “царицею поезії в Україні”. Щира й безкомпромісна, вона ніколи не продавала свого таланту, відстоюючи чесність і високу художність поетичного слова. Відлига шістдесятих років застала Ліну Костенко разом з Василем Симоненком на чолі великої групи українських поетів і письменників, які боролися за літературну свободу. А потім […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Л. Костенко Бувають, може, й кращі голоси, Але такого другого немає. Л. Костенко Почати свій твір я хочу словами Володимира Базилевського: “Талант – не щось одномірне, цілий комплекс чинників, що й творять гармонію. Але з-поміж усіх особливостей є визначальна риса, за якою вгадується той чи інший майстер. У Ліни Костенко – це концентрація думки… “. Так, Ліна […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (1 варіант) Проблема українізації хвилювала багатьох патріотів України. Микола Куліш теж був одним із патріотів, вірив у те, що з часом усе зміниться, Батьківщина стане самобутньою, вільною, українською. Тому не дивно, що головною проблемою у 20-ті роки минулого століття, коли стало трохи легше жити людям різних національностей, у тому числі й українському народові, постала проблема українізації, Драматургу […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії у творах українських письменників Художнє осмислення чорнобильської трагедії у творах українських письменників Перший удар на себе, Перший вогонь на себе, Так одчайдушний Данко Людям віддав своє серце. З атомом стати до бою З полум’ям смертоносним, І заступити собою Світ, що малий і дорослий. / М. Сингаївський / Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка (1 варіант) Творчість Євгена Маланюка – це виклик тим українцям, хто забув про свої вільні корені, хто не хоче знову відчути свободу. Поет не дуже багато часу провів на рідній землі. Хоч і народився в Україні, хоч і намагався у рядах армії УНР боротися за рідну державу, проте з 1920 року він подався в еміграцію. Та це […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка (2 варіант) Людина завжди мріяла про щасливе життя, про незалежність своєї країни, про власну свободу. Людина хоче жити своїми думками, мати свої мрії, будувати своє щастя, незалежно від того, як думають, про що мріють, чого бажають від життя інші. Так жив український поет Євген Маланюк, який, хоч і народився в Україні, але не зміг винести морального поневолення […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (3 варіант) Коли людина живе в суперечливий час, вона починає замислюватись над протиріччями епохи. По-своєму розуміє і хоче розв’язати автор комедії “Мина Мазайло” проблему українізації, яка виникла у двадцяті роки XX століття, принісши багато чуток, пліток і зруйнованих доль. Мина Мазайло, службовець і міщанин, не гребує ніякими засобами, щоб вписатися в нове життя. Він мріє поміняти своє […]...
- Туга за рідною землею в ліриці Є. Маланюка Так, без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщино німа! Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Розлучений з рідною землею, Євген Маланюк […]...
Честь comчто comэто.