..я відчуваю Твій біль
..я відчуваю Твій
Біль..момент, коли Ти
Раптом вирішуєш не
Посміхатися..не слабо
Тисне на нерви..коли Ти
Залишаєшся наодинці зі
Своїм смутком, я мрію бути
Першою, хто обійме Тебе
За плечі..хто врятує
Твій, що перетворюється в
Примару, вечір..а потім
Разом теплий чай..я
Запалю ці дебільні
Свічки..звичайно..знову
Рима, а я ненавиджу
Вірші..кожен раз
Придушую бажання їх
З’явитися..з’явитися
Неочікавано..незванно.. негадано..ну ось..мене
Знову понесло від
Теми..здається під
Напругою вся моя дитяча
Нервова
Система..проблема..до біса
Ці рими посилаю знову, але
З думкою про Тебе до
Мене приходить щось
Дивовижне..настільки
Красиве, що про це писали
Поети..а я не
Можу..приховуючи, що Ти
Все ж завжди кращий з
Причин мого натхнення..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дмитро Павличко – “Я відчуваю над твоїм чолом… “ Я відчуваю над твоїм чолом Прозорої матерії наявність, Я знаю, то незримий ореол Показує, що ти – осердя світла. Ти – світлоносиця, а я – земля, Заповнена темнотами й насінням. Торкнись до мене. З мене й проросте Пшеничний колос, що жадає сонця. Ти обертаєш в хліб мою снагу Теплом ласкавим, лагідністю неба, Та гину я, […]...
- Богдан Лепкий – де єсть твій дім, твій тихий дім? “де єсть твій дім, твій тихий дім? Скажи, мій любий брате… ” – “Ударив нагло ясний грім, Спалив мій дім, звалив мій дім, Нема де зимувати”. “де твоя жінка, діточки, Де вірна челядина?” – “Он бачиш тії могилки? Скиглять вітри, летять галки, Оце моя родина”....
- Алла Жабокрик – Твій голос Твій голос Твій голос тепер мені сниться Від нього потрібно ховатися так Як від сонця ховають зіниці. Твій голос Твій голос мене убиває Ламає/ судомить/ шмагає/ зжерає Твій голос. А скільки ж у ньому прозріння! Твій голос – моє божевілля І я віддала би усе щоб щодня Сходити з розуму (бо ж то фігня) Нащо […]...
- Соломія Волошин – Таке відчуваю я вперше в житті Тобі я так хочу сказати люблю, Та дивлюсь у очі і знову мовчу, Бо це почуття, я у серці ношу І словом його, я не опишу. Так добре у твоїх обіймах мені. І часом здається, що це уві сні, Цілунки твої і ніжні й п”янкі, А інколи з перцем такі запальні. Коли я з тобою, […]...
- Аліна Звіздецька – як ніколи не твій Як ніколи не твій і як завжди не тліючий автор Прибирає всі зайві думки мов ранковий двірник Прокидає твоє зазвичай позапланове завтра Кожен день твій запалює наче вологий сірник Розбирає життя на декламує їх вголос у вітальні твоєї журби І ти слухаєш всю цю цензуру а сипляться мати На скорочені суми ваших ймовірних “якби” І […]...
- Олена довганюк – Кохана людина – це твій найкращий друг Кохана людина – це твій найкращий друг, якому ти можеш повністю довіритися, поділитися найсокровеннішими думками і мріями. Це той, хто тебе підтримуватиме кожну хвилину життя і не покине в біді. Той, кого ти не соромишся і кому відкриваєш усю душу. Хто знає тебе так, як ти сам. І, напевно, зустріти таку людину – найбільше щастя....
- Більше не твій Більше не твій Він чужий, украдений, як річ. Його голос більше не для тебе Тільки сни дарує кожна ніч, Тільки сни, украдені у неба. Його очі більше не твої. Пам’ять кадри фільму промотає, Та в ролях ти бачиш лиш її. Цить, не плач, в житті таке буває. Не для тебе більше він живе, Ти для […]...
- Катерина Кочетова – дозволь мені порушити твій спокій Дозволь мені порушити твій спокій, Ввійти в життя зненацька й назавжди, Зібрати в ціле безліч твоїх копій, Щасливою стрічати поїзди… Щодня листи я буду надсилати, Щоб відчував, як тебе потребую, Жалітимусь, що вранці сон крилатий Забрав тебе, залишивши одную. Палкі розмови з ночі до світання, Так важко хоч на хвильку відпускати… І кожен раз, неначе […]...
- Ірина Шувалова – Ти мій фантомний біль Ти мій фантомний біль – не вщухай, не раджу. Ти особлива кінцівка, якою гладжу Речі невидимі, речі, що трохи за. За ніч стаєш майже з серце моє завбільшки, Саме такого вміщає це кляте ліжко. Що б ти, цікаво, нині на це сказав? Ти моя шкіра – знята, на цвяшку висить. Кожен рецептор просить, мовчання бісить, […]...
- Микола Руденко – Коли відлунює твій кожен крок Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі кришталевім? Нехай ти сам ідеш, нехай нема Ні хати, ні душі над берегами, Та зорі є – тож скаржитись дарма: Вони дзвенять у тебе під ногами. Дзвенять у соснах і в твоїй сльозі,- Дзвенять, неначе […]...
- Я – твій ангел Моє серце зовсім не вміє кохати. І ніхто не примусить знов полюбить Вже набридло мені усміхатись й чекати Гітара в душі вже давно не бринить… Рік минув… А я ще не забула Над щастям моїм плаче радісна хмара Я давно не твоя, хоч твоєю не була Серед степу заграє одинока флояра… Ми з тобою все […]...
- Калинець Ігор – Я радо йду у твій полон Я радо йду у твій полон, В зіниці звабливі і темні. Із човників твоїх долонь Стікає сонця мед на мене. І виростає маєво густе, Ростуть над нами дивні трави. І пахеш ти, як синій степ, Омитий свіжими вітрами… А потім понесеш в очах, В зіницях Радість невгасиму, Що в травах Травень нас звінчав, Що дав […]...
- Ліна Костенко – Біль єдиної зброї Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє. Леся Українка Півні кричать у мегафони мальв – Аж деренчить полив’яний світанок… Мій рідний краю, Зроду ти не мав Нейтральних барв, тих прісних пуританок. Червоне й чорне кредо рукава. Пшеничний принцип сонячного степу. Такі густі смарагдові слова Жили в тобі і вибухали з тебе. Слова […]...
- Марта Тарнавська – “де твій читач, поете-емігранте?..” “де твій читач, поете-емігранте? Хто купить віршів наболілих том? Навіщо доторкаєшся до ран ти Старого слова творчим долотом? Самотній ти – ніхто не знає хто ти! Живи, як всі! Чому б не йти з гуртом? Чому без гонорару й заохоти Плекаєш дивний цей анахронізм? – Вмирає мова наша, дон Кіхоте, Не в моді ліберальний гуманізм! […]...
- Павло Мовчан – Вихід (“Твій подих пронозить мене… “) Твій подих пронозить мене, наче воду у склянці, – Хитається розум, вдихаються сльози в нестямці. Яка коловерть – колування зелини дрібної, – Невипита смерть нахолола в напої. Життя недожите – пиття недопите з тобою! Журбою розведена радість, як сажа водою. – Не треба мені, ну не треба нічого! – Впираються в землю хрести одноногі – […]...
- Кучерявий Микола – А знати б твій адрес до серця А знати б твій адрес до серця, Прийти і вічно там жити. І пульсом кохання озветься На тілі, що кров’ю залите. Читати листи і радіти, Щоб погляд світив у палаті. Хотіти замерзнути в літо, А в зиму холодну палати. Із криком, щоб хмари почули, Пророки щоб всі прокидались, І словом не зводило скули, І краще […]...
- Мілена – Про що так часто голос твій мовчить? Про що так часто голос твій мовчить? І де ти є, коли разом зі мною? Чи чуєш ти, про що той стук кричить? Чи знаєш, де блукаю я самою? Чи бачиш біль нестерпний у очах, Який ковтати стало далі важче? Чи ніс би мою мрію на плечах, І не сміявся б, як душа заплаче? Ти […]...
- Зоряна Адамович – Осінній біль Людині – ніжній, розумній, добрій, вічній, Яка покинула нас восени… Я скажено любила цю пору року. За що? Та я могла знайти тисячу, мільйон причин за що можна було її покохати. Перелічити? Та залюбки – ми ж ніколи не втомлюємось описувати те, від чого божеволіємо. Знаєте, скільки речей можна робити тільки осінню? Тільки тоді можна […]...
- Надія Ковалюк – Твій мерседес виблискує на сонці Твій мерседес виблискує на сонці. Він нас везе до станції “прощання”. І навіть крізь затемнені віконця- Я бачу тінь свого розчарування… Такі, як ти-не чесні, не відверті, Хвальбу і наглість носять, як медалі. Але в складній життєвій круговерті- Вони перемагають у фіналі. Таким, як я-життя ламає крила. Вони не носять титулу принцеси. Такі, як я-все […]...
- Ольга Анцибор – Біль Душа порожня, вихололо серце, І порожнечу цю заповнив біль – Такий пекучий і такий нестерпний, Він рану розтинає звідусіль. А рана так болить і кровоточить, Терпіти біль цей вже немає сил, Неначе чорний птах біду пророчить, Крильми він вогник в серці загасив. Відкину ці пророцтва – розігнуся, Розправлю плечі, руки підійму, З нещасної в щасливу […]...
- Її усмішка віщує новий біль Цілуєш губи, мов вдихаєш запах квітів І кожна мить приносить щось своє… Вона для тебе лиш одна така на світі І ти закоханий без всяких меж… Щось зовсім дивне сталося на серці – Солодкий шторм, хоча раніше штиль… Всі почуття зійшлися в однім герці… Ти дістаєш романтику зі скринь. Ти знаєш точно, що вона не […]...
- З ким можу розділити біль і радість? Навіщо я пишу? Щоб не мовчати? І склавши руки, мовчки не сидіть? А може, краще зовсім не писати? Навіщо я пишу? Хто я? Скажіть! Кому свою печаль розповісти? З ким можу розділити біль і радість? Так хочеться, щоб біля когось сісти, І, не втираючи сльози сказати:”Знаеш… “ І більш нічого, Тількі руку відчути на своїм […]...
- Дивна любов Між нами така дивна любов Ти мене жартома А я тебе серйозно Але мені тепло поряд з тобою Хоч я і не знаю, Які твої руки на дотик Між нами так мало відстані Що я не встигаю Навіть випити води А ти вже чекаєш на мене в центрі І я несамовито біжу до тебе Щоб […]...
- Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом (Улас Самчук) (курсова робота) Курсова робота З української літератури “Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом (Улас Самчук)” Біографія письменника – перший крок до розуміння його творчості. Але не тільки. Саме знайомство з найвидатнішими представниками певного народу вважав одним із шляхів до зрозуміння національного характеру український філософ М. Шлемкевич. Безсумнівно, що Улас Самчук – одна з найяскравіших постатей […]...
- “Я тому письменний, що відчуваю обов’язок перед народом”. Характеристика творчості У. Самчука Уласа Самчука називають одним із найвидатніших письменників сучасності, українським Гомером XX століття. У своїх романах, повістях, оповіданнях, нарисах він глибоко зобразив багатогранну українську національну історію, створивши першокласні зразки високохудожньої прози. Нарешті настали для України такі часи, коли ми, не криючись, можемо сміливо називати імена тих талановитих українських письменників, про яких казали: “чужинецькі белетристи”. Час змінився […]...
- Твір на тему: Скажи мені, хто твій друг… (твір-роздум) Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені […]...
- Павло Мовчан – І не оскаржив біль -О-о-о-о-й! – Стирчить, наче сучок, в повітрі вигук гострий; Знеобачки наткнувсь та й розпанахав слух… Навіялось снігів, натік дощами простір, У горлі мови жар задмуханий потух. І вивіялось все, все видмухалось – протяг! Уїлася зола у лінії долонь, І випрялись пісні з дупла сухого рота, Де дим колись снувавсь та лопотів вогонь. То мимрення, то […]...
- Ти говориш що кохатимеш вічно Ти говориш що кохатимеш вічно, Ти говориш що забрав мою душу, Ти говориш що вона відлітає, І ти вже знаєш що я не кохаю, Твій погляд стає жорстоким, Твоє серце бється скоріш, Відчуваю що хочеш сказати мені якусь підлість, І звучать з вуст ці слова: “Ти кохаєш його і я знаю, за це тебе довіку […]...
- В серці і сльозн і біль… – Верлен Поль В серці і сльози і біль, – Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей невгамований біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя без причин. […]...
- Він серцем біль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Він серцем біль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Я хочу швидше відціля Віддячить москалям і ляху, Що мій народ ведуть на плаху Під сміх царя і короля. Вони знущаються над ним, Несуть йому ганьбу, образи… А я забув його накази Й життя розмінюю на дим. Крізь мури пишні і багаті Я чую плач його, […]...
- Павло Мовчан – “Від роздалля біль під серцем… “ Від роздалля біль під серцем: Леле, що за глибина! Синь-блакить черпав наперстком, Щоб добутися до дна. Та блакиті прибувало, Хоч росла щодня жага; Пив захлинно – було мало, Синь кипіла в берегах… І метелики летіли – Білим-білі пелюстки, Покривали всеньке тіло Світлим полиском луски. … Треба глиб мерщій пронурить, Щоб до зірки змірять путь, Треба […]...
- Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
- Василь Стус – Цей біль – як алкоголь агоній Цей біль – як алкоголь агоній, Як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони І переписуйте печаль. Давно забуто, що є – жити, I що є – світ, і що є – ти. У власне тіло увійти Дано лише несамовитим. А ти ще довго сатаній, Ще довго сатаній, допоки Помреш, відчувши власні кроки На сивій голові […]...
- Анастасія Кравець – Не біль, а присмак радісної муки Не біль, а присмак радісної муки. Мов спогад ніжний, але так тревкий. Свідомість на іони рве розлуки. Та думка промовляє тихо: “Стій!”...
- Наталя Климюк – не. любов Душно. Твоє мовчання скоро мене задушить Знавіснілі погляди обвиваються навколо шиї немов вужі Твоя любов зовсім не бере за душу Не чіпає мене. і не рушить Не розбиває дощенту сердечні мої вітражі Не змушує балансувати десь там, на межі Чесно. мені все одно Я нічого не відчуваю, коли ти стискаєш мої долоні До болю Цілуєш […]...
- Непомнящий Віктор – І хотів би я, щоби ти знала І хотів би я, щоби ти знала, що я відчуваю, І хотів би я, щоби ти відчувала те, що відчуваю я, Ну а поки втікай від мене так, як я від тебе втікаю, Ніби по реверсу, ніби нестримна ріка. І якщо є пекло, я буду у ньому горіти, І якщо є слова правдиві, я хотів […]...
- Леся Семенюк – Натщесерце ненатішусь Натщесерце ненатішусь, ще й Пеленою огорну повіки : І вдивляючись до кавових очей, Відчуваю, що твоя навіки! Защемить, у серці водограй, Защебечуть солов`ї на думці! Ти мене так жадібно кохай, Як кохають раз в житті безумці! Заскрегоче той сейф почуттів, За яким заховали всю почесть… А в розлуці проведені дні… Кожен день надолужимо, хочеш?! Я […]...
- Біль і мужність Чорнобиля “Чортове колесо” ще обертається над містом, але тільки в кількох його люльках сидять ті, кому бракує гострих відчуттів лету у вечірньому небі, захвату і страху”. Це було 25 квітня 1986 р., і вже за кілька годин усім людям міста стане по-справжньому страшно. Розпочнеться нова епоха. Що втілює це “чортове колесо”, про яке писав у своєму […]...
- Твір на тему: Чорнобильська трагедія – біль України Чорнобильська трагедія – біль України Минуло 15 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією. […]...
- Богдан Согор – Твій політ Розтоптана свідомість, Світ стоїть на голові, Свідома непритомність, Стереотипи вікові. Народження і юність, Вже зрілість, старість на поріг, Страждання і байдужість, Хліби доспілі і волосся білий сніг. Політ твоїх фантазій, Думок мільйони у потік, І ти на певній фазі, Минає швидше вже за роком рік. Спочатку батько, потім вже дідусь, Печаль і радість, щастя і […]...
Поема катерина за жанром.