Як мати стала зозулею – Народні легенди
ЯК МАТИ СТАЛА ЗОЗУЛЕЮ
Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо до дітей:
– Діточки, діточки, подайте мені води. Бо не дам собі ради, щоб підвестися самій, а пити так хочеться.
– Нема в хаті води,- одказують діти.
– Візьміть глечик,- каже мати,- підіть до річки та й наберіть води.
Одізвався старший
– Я не маю чобіт, нехай іде сестра.
Мати до дочки:
– Піди, доню, принеси мені води.
– Я не маю хустки завинутися. Нехай іде менший.
Просить мати меншого сина:
– Піди, Івасику, принеси мені водички.
– Я не маю в що вдягнутися,- одказує той.
Так ніхто і не приніс хворій матері води.
Пішли діти надвір, граються, а мати в хаті ледве-ледве підводиться з ліжка, обростає пір’ям. А найменший хлопчина саме вбіг у хату, бачить – мати вже стає зозулею, став гукaти до брата і сестрички:
– Наша мати стає зозулькою, хоче одлетіти од нас. Скоренько біжімо по воду для неї.
– Мамочко, мамочко, пий воду.
А мати вже вся обросла пір’ям, стала зозулькою, одлітає од хати:
– Ку-ку, ку-ку… Пі-зно, ді-ти, пі-зно… Ку-ку, ку-ку…
І стала одлітати. А діти за нею бігли, бігли, збиваючи по грудах ноги до крові. І до цих пір у лісах, на полянах стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали отоді з ніг дитячих.
А мати назавжди одцуралася рідних дітей і донині літає зозулею.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Пішла мати на село – Народні пісні ПІШЛА МАТИ НА СЕЛО Пішла мати на село Гречну муку добувати, Гречаники учиняти, Своїх діток годувати. Приспів: Гоп, мой гречаники, Гоп, мої білі, Чогось мої гречаники На скорині сіли. Гоп, мої гречаники, Гоп, мої смачні, Чогось мої гречаники Не вдалися вдачні. Молов батько, не віявши, Пекла мати, не сіявши, З помийниці воду брала, Гречаники учиняла. […]...
- Пісня про Устима Кармалюка – Народні перекази та легенди ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ (Пісня про Устима Кармалюка) За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку […]...
- Чудодійна криниця – Народні перекази та легенди ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ Жив один дід із бабою – старі-старі. От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться: криниця! Він узяв, напився води, а тоді ще й умився – і став молодий! Тоді він зараз же й додому. А баба його насилу впізнала. Дід і послав бабу, щоб теж […]...
- Богатирі – Народні перекази та легенди БОГАТИРІ Запорожці богатирі були – земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме було він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і тройка коней […]...
- Звільнення Києва від облоги печенів – Народні перекази та легенди ЗВІЛЬНЕННЯ КИЄВА ВІД ОБЛОГИ ПЕЧЕНІГІВ Прийшли печеніги вперше на Руську землю, а Святослав був саме в Переяславці. І зачинилася Ольга у городі Києві з онуками своїми – Ярополком, і Олегом, і Володимиром. І обступили печеніги город силою великою, незліченним числом довкола города – і не можна було із города вибратись, ні вісті послати. І знемагали […]...
- Шевченко на Хортиці – Народні перекази та легенди ШЕВЧЕНКО НА ХОРТИЦІ1 Ось тут стояла хата мого прадіда Булата. Це неподалік сучасного Перекопського провулка. На землі добре видно сліди колишньої садиби. А ось тут росла велика груша. Розповідають, що гість Тарас попросив постелити йому під цією грушею. Унизу котив свої води Славута2, а далі маячіла Хортиця. Кажуть, Шевченко все дивився на острів, розпитував нешкребівців3 […]...
- Кармалюкова гора – Народні легенди КАРМАЛЮКОВА ГОРА Біля села Гуменці тече невеличка річка, а понад річку гай. Гай зелений, густесенький. Він підіймається на високу гору. Цю гору називають Кармалюковою. Її знають багато людей. Колись на цій горі знаходили собі допомогу багато людей-бідняків. Пролетіла селами чутка, що з’явився на цій горі дуже хоробрий, справедливий отаман Кармалюк. Люди говорили, що він панів […]...
- Легенди з повісті минулих літ – Народні казки ЛЕГЕНДИ З “ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ” Після потопу, отже, три сини Ноєві розділили Землю – Сим, Хам і Яфет. І дістався схід Симові: Персіда, Бактрія і аж до Індії в довготу, а в широту ж до Рінокорури, – як ото сказати, від сходу і аж до півдня,- і Сірія, і Мідія, і Євфрат-ріка, і Вавілонія, Кордуена, […]...
- Кривий Ріг – Народні перекази та легенди КРИВИЙ РІГ Був собі кривий козак на прізвище Ріг. І мав він шинок на Кодацькій дорозі, що йшла аж у саму Січ. Там є й могила, що зветься Баба. То кожний подорожній, було, їде та й повертає в шинок до кривого козака Рога. Кажуть, було: “Чи ще далеко нам їхати?” – “Та їдьмо аж до […]...
- Боротьба з ординцями – Народні перекази та легенди БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ1 Колись були великі набіги. Оце що по степу могили,- тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,- ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи2 або кошовому3. Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. […]...
- Козацьке житло – Народні перекази та легенди КОЗАЦЬКЕ ЖИТЛО Січ – ото в запорожців кріпость. Коло неї були окопи, вали, а всередині дзвіниця була така, що в неї й гармати ставлялися… А жили вони скрізь по степах кущами, в землянках, або по-їхньому, бурдюгах: так чоловік по п’ятнадцять, двадцать, а то й менш. У Січі – так там жили все по куренях1, по […]...
- Характерник Кравчина – Народні перекази та легенди ХАРАКТЕРНИК1 КРАВЧИНА Поміж запорожцями багато було характерників. Розказують про Кравчину, котрий у Польщі піймав козацького душогуба Саву2. Про це й пісня є… Оце, було, б’ються запорожці з ляхами, і гляди, ляхи побивають наших. Як тільки наскочить Кравчина, так ляхам і нема ходу. Кулі летять, а запорожці ловлять їх у заполи3. А як треба перейти річку, […]...
- Три брати – засновники Києва – Народні перекази та легенди ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їх – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а […]...
- Запорожці в урочищі Сагайдачному – Народні перекази та легенди ЗАПОРОЖЦІ В УРОЧИЩІ САГАЙДАЧНОМУ1 Любо було глянути, як наїдуть запорожці в Сагайдачне. Народ усе широкоплечий, вусатий, бравий… Голови голили. Тоді ще мода була носити чуприну, то оце в кого довга – візьме й обмота кругом вуха. Жупани, пояси, шапки, сап’яни2 на них були дорогі. По боках і позад сідла у кожного пістолі, шабля. А на […]...
- Як Сірко переміг татар – Народні перекази та легенди ЯК СІРКО1 ПЕРЕМІГ ТАТАР Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий. Одного разу запорожці пішли […]...
- Твір на тему: Народні Легенди – Скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Народні легенди – скарбниця первісних уявлень українців Про Всесвіт і людину Чому одні дерева восени скидають листя, а інші лишаються зеленими протягом року? Чому сонце щоранку сходить в тому самому місці і щовечора ховається за тими самими пагорбами? Звідки береться вода у струмочку і куди вона потім тече? І чому? І що було спочатку, коли […]...
- Ідея матері в українській літературі XX століття: “Я (романтика)”, “Мати” Миколи Хвильового, “Скорбна мати” П. Тичини, “Мати” Г. Косинки,”Марія” Самчука Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю […]...
- Павло Глазовий – Отаке життя дівоче! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки й чути: – дівко, дівко! Те зроби, туди піди… – Раптом грюк – свати до хати. Кілька слів про се, про те. – Є для доньки пара, – кажуть. – Може, заміж віддасте? – Мати […]...
- Ой був в Січі старий козак… – Народні балади ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК (Пісня про Саву Чалого і Гната Голого) Ой був в Січі старий козак На прозвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу. Не схотів же та той Сава Козакам служити, Відклонився до ляшеньків В Польщу паном жити; Та схотів же та той Сава Слави залучити, Став козаків-запорожців По степах […]...
- Била мене мати (народна пісня) Била мене мати Березовим прутом, Щоби я не стояла З молодим рекрутом. А я собі стояла, Аж кури запіли, На двері воду лляла, Щоби не скрипіли. На двері воду лляла, На пальцях ходила, Щоб мати не почула, Щоби не сварила. А мати не спала, Усе чисто чула, Та мене не сварила – Сама така була. […]...
- Твір на тему: Найрідніша у світі людина – мати I. Велике щастя для жінки – народження і виховання дітей. II. Найдорожча у світі людина – мати, 1. Образ матері у творчості українських митців (оспівування жінки-матері письменниками і поетами – Т. Шевченко, А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко та інші; показ у художніх творах духовної краси жінки-матері; багатогранність материнського образу: мати-учитель, мати-оберіг, мати-Україна; мати – […]...
- Про зоряний Віз скорочено – Міфи та легенди українців Якось давно трапилася велика посуха. Вода повисихала не лише в річках та озерах, а й у колодязях. Одна вдова захворіла без води. Тоді дочка, щоб урятувати матір взяла глечик і пішла шукати воду. Знайшла десь, набрала та й несе додому. Аж тут назустріч один спраглий чоловік, що помирав без моди, а за ним другий, третій… […]...
- Як ворона дістала зі збанка води – Народні байки ЯК ВОРОНА ДІСТАЛА ЗІ ЗБАНКА ВОДИ Дві ворони ходили шукати води, бо їм дуже хотілося пити, але не знайшли ніде. Нарешті знайшли десь на кошарі в збанку, та не могли дістати, бо води було мало. Одна ворона полетіла далі. Друга ворона почала до збанка метати камінчики, щоби вода наверха вийшла, і напилась. Недарма люди кажуть: […]...
- Норвезька народна казка – Про Карі, бідну сирітку, що королівною стала Норвезька казка про бідну дівчину. друкується за польським виданням, переклад з польської Тетяни Мудрик. Це було давно, дуже давно, коли по землі ще ходили добрі чарівниці, в лісах жили гноми, а королевичі з’являлися перед бідними сиротами і у золотих каретах везли їх до кришталевих палаців. В одному невеликому селі понад морем жила дівчинка на ймення […]...
- Гриць мене, моя мати (народна пісня) Гриць мене, моя мати, Гриць мене полюбив, Гриць мені, моя мати, Черевички купив. Купив мені черевички За цілого п’ятака, Щоб я зранку до вечора Вибивала тропака. Очеретом качки гнала, Спотикнулась та й упала: За те мене мати била, Щоб я хлопців не любила. Ой я хлопців не любила, Тільки Петра та данила, Грицька, Федька та […]...
- Жінка та війна (По кіноповістях О. Довженка “Україна в огні”, “Мати”) У “Зачарованій Десні” є епізод, коли дід Семен, синій від фашистських побоїв, стоїть на спустілих київських висотах і проклинає тих, хто кинув їх на загибель, і тих, хто загибель несе. Довженко вистраждав війну разом з українським народом, і всі його Твори про ту лиху годину – гучне, мов дзвін, прокляття війні. Та найбільше вразила його […]...
- Про дощ скорочено – Міфи та легенди українців Є повір’я, що Бог має особливі сховища дощу. Коли треба пустити дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю та глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. Часто буває, що дощ ллється кілька днів підряд. Це трапляється тому, що Бог каже глухому янголові: “Ходи там, де чорно”, – а той чує: […]...
- Кирик – Народні казки КИРИК В одному селі жив собі Кирик-мужичок. Стала Кирикові велика біда: умерла саме в жнива дитина. Тепер бідний Кирик ходить, шукає, нема кому ямки копати, нема кому труну робити; ніхто не хоче – ніколи. Пішов Кирик до попа. – Прийшов до вашої милості, щоб йшли дитя хоронити. – А є у тебе, Кирику, карбованець? – […]...
- Павло Мовчан – “Сказав: “Ти на відстані” – відстанню стала… “ Сказав: “Ти на відстані” – відстанню стала, І півень тебе не сягає вже криком, Вже і дорога потовщала в палець, І слід затягло у глибини безликі… Зайві слова – зміст їх неповний, Тільки тепло випромінюю з серця – Голос летить слідкома молитовний, Що, ніби лікоть сорочки, протерся… Я покликав тебе високо з ночі, Пальці вмерзали […]...
- Нова радість стала скорочено – Календарно-обрядові пісні Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився. Як чоловік пеленами, убого повився. Ангели співають, славу й честь звіщають, На небесі і на землі мир проповідають. Давид виграває, в гуслі ударяє, Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє. І ми теж співаймо, Христа прославляймо. Із Марії […]...
- Микола Вінграновський – Будеш, мати, мене зимувати Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить полем мій кінь молоденький, Ходить полем коник молоденький… Будеш, коню, мені воювати, Будеш, коню, собі долю мати, Будеш, коню, собі волю мати… А ти, мати, мене та від хати, Будеш, мати, мене проводжати, Мене проводжати […]...
- Про правду і кривду – Народні казки ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема […]...
- Твір на тему: Мати Мати Усі мовчіть: говорить мати вустами неба і землі. / В. Крищенко / Мати… Найрідніша у світі людина. Немає жодного поета і письменника, який би не присвятив свого твору матері. Найніжнішими, найщирішими словами писали про свою матір А. Малишко, В. Сосюра, В. Симоненко, Є. Гуцало, О. Довженко, Д. Павличко, Д. Білоус, Гр. Тютюнник та багато […]...
- Твоя душа мне стала всех родней Твоя душа мне стала всех родней, Твои глаза всех красивей на свете. Я на всегда хочу быть лишь твоей, И забывать о всех, о всей планете. Твое прикосновенье – моя дрожь, Твоя улыбка – мое сердцебиение. Поверь мне, это правда. Нет, не ложь, Хочу побыть твоей, хотя б еще мгновенье. Ты извини за мысли, слезы […]...
- Стоїть явор над водою – Народні пісні СТОЇТЬ ЯВОР НАД ВОДОЮ Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, […]...
- Кирило Кожум’яка – Народні казки КИРИЛО КОЖУМ’ЯКА Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже і до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давать. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, […]...
- Тарас Шевченко – Нащо нас мати привела? Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм, А покидаємо діла… Які ж мене, мій боже милий, Діла осудять на землі? Коли б ті діти не росли, Тебе, святого, не гнівили, Що у неволі народились І стид на тебе понесли....
- Маркіян Шашкевич – Руська мати нас родила Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?...
- Олександр Довженко – Мати ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО МАТИ Не ради сліз, і розпачу, й скорбот, і не в ознаку гіркого прокляття, вони вже прокляті і так всіма на світі, задля слави нашого роду написано і во ім’я любові про цю високу смерть. І хоч багато судилося нам незабутніх утрат, хоч легше було б очам читати щось лагідне й миле серед […]...
- Твір на тему: Мати – берегиня роду Мати – берегиня роду Мати, матінко, матуся – ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою… З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати […]...
Мій улюблений письменник ліна костенко.