Яка з балад мені найбільше запам’яталась

Я хочу написати про сучасну баладу.
Власне кажучи, це не зовсім традиційна балада за формою. Тут немає звичного сюжету – розповіді про якусь історичну подію, про славетного героя. Мабуть, її можна було б назвати піснею, особливо – кинувши оком на сторінки: куплет – приспів, навіть ритміка різна, навіть повтори і однаковий початок окремих рядків.
Спробуємо прочитати цей твір ще раз, а краще – уявити його на сцені.
Гітара, різкуватий голос автора, карбовані рядки героїко-романтичного тексту. І його особистість – а це дійсно

неординарна людина: поет, співак, актор Володимир Висоцький – висвітлює сюжет.
Це не розповідь про якийсь історичний факт, подію – це розповідь про свій шлях до книжок, до літератури. Ні, мабуть, просто про літературу у своєму – нашому – моєму житті.
Це дуже співзвучно моєму серцю:
Жили книжные дети, не знавшие битв,
Задыхались от мелких своих катастроф.
Мы же книги глотали, Пьянея от строк.
Липли волосы нам на вспотевшие лбы,
И сосало под ложечкой сладко от фраз,
И пьянил наши головы запах борьбы,
Со страниц пожелтевших слетая на нас.
Так було у мене й у тебе: живеш рядками
книг, входиш у коло їхніх героїв, приміряєш на себе їхні вчинки, випробування. Це дійсно пережив кожен з, нас, стоячи пліч-о-пліч з мушкетерами, захищаючи до останньої краплини крові фортецю, ідучи в розвідку, відкриваючи таємницю, мандруючи у невідоме… Але настає мить, коли ти стаєш не пасивним читачем, спостерігачем здалеку. Вогник літературного полум’я загоряється в тобі самому. Ти стаєш справжнім героєм справжніх подій – тобто стаєш людиною:
Разберись, кто ты – трус
Иль избранник судьбы,
И попробуй на вкус
Настоящей борьбы.
И когда рядом рухнет израненный друг,
И когда ты без кожи останешся вдруг
Оттого, что убили его – не тебя, –
Ты поймешь, что узнал,
Отличил, отыскал…
Велику роль у цьому ставленні, формуванні твого “я” відіграє саме література. Той вогник, що освітлює твою душу, зігріває й загартовує, світить дороговказною зіркою:
Если, путь прорубая отцовским мечом,
Ты соленые слезы на ус намотал,
Если в жарком бою испытал, что почем, –
Значит, нужные книги ты в детстве читал!
Зустрічі з головними книгами життя, місцю Літератури в житті Людини присвячено “Баладу про боротьбу” Володимира Висоцького.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Проблема твору лісова пісня.
Ви зараз читаєте: Яка з балад мені найбільше запам’яталась
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.