Які почуття викликала в мене поезія “Писанка” І. Калинця

(народився 1939 року)

Народився на Львівщині. Навчався у Львівському університеті. Переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”, покарання відбував на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова у 1981 році.

Перша книжка поезій “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки у 1991 році видані за кордоном удвох томах: “Пробуджена муза” та “Невольнича муза”. У тому ж таки 1991 році в Україні з’явилася книжка вибраного “Тринадцять аналогій”, за яку автора удостоєно Національної премії України імені Т. Г. Шевченка. Остання книжка “Слово триваюче” (1997). У доробку письменника є книжки і для дітей: “Книжечка для Дзвінки” (1991).

Які почуття викликала в мене поезія “Писанка” І. Калинця

Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство.

Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що це я сама перед святим Великоднем стежу, як

Виводить

мама дивним писачком

По білому яйці воскові взори.

Мандрує писанка по мисочках

Із цибулинним золотим узваром.

І вже не прості писанки лежать перед моїми очима, а “ясні сонця”, схожі на “дивовижний світ”. Таким він може бути тільки в дитинстві, коли все здається чарівним:

… буяють буйно квіти у росі,

Олені бродять в березневім соці.

Може, це навіяно символом самої писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового циклу життя, його “дитинство”. Тож дитинство і писанка, мені здається, дуже близькі між собою своєю духовністю. Тому так бентежить цей вірш і примушує прочитати його не один раз.

Але мене найбільше вразив образ матері, яка дала життя поетові. З її рук у “Писанці” виходять народжені її талантом “згустки сонця”. І раптом я зрозуміла: мати – це початок усього на землі. Вона народжує людину, запалює в ній чистий вогонь духовності і краси. Тієї святої писанкової краси, яку оспівав і возвеличив у своїй поезії Ігор Калинець. Мені назавжди закарбується у пам’яті казковий символ: “ясні сонця” – писанки у натруджених маминих долонях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Які почуття викликала в мене поезія “Писанка” І. Калинця