Якщо не згадувати

У кожній людині своя неповторність
Це те про, що не варто навіть писати
І гени, заєте,-це свята випадковість
Це те З ЧОГО жити і ЯК помирати

Якщо не згадувати тих жінок,
Що люблять Гучі й носять стрінги,
Бо ж слово “розум”щодо них лиш з очерком лапок
Вживати(ви ж мені вірите?)
Якщо не згадувати лисих хлопців,
Що люблять бити в лице прохожих,
А ще тих парубків, що на площі із гучномовцем
Хоч на пацанів вони ледве схожі
А ще тих тіток, що топлять в відерцях
Маленькі життя і маленькі долі
І тих Казанов

у яких нема серця
І тих, що на “слово” крім матів кволі
Іще якщо уникати тих, хто любить жалітися
І тих, що не чесні бодай перед зеркалом
І тих, хто не дав талантам відкритися
Й робив мене лауреатом, а не призером
Якщо не згадувати хамовитих та п”яних,
Що люблять руки прислонияти до місць соромних
Штовхаючись, а потім беручись за прекрасних
Юних та помірно скромних

Якщо не згадувати… то ще можна жити
І вірити: суспільство цінне, як перлина
Можна й бомжа від цього щиро полюбити
Якщо він краща за усіх засранців тих людина
(с)Комета


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твир заквитчаймо свою украину.
Ви зараз читаєте: Якщо не згадувати
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.