Яна Мельник – Ти лікуй мене із середини

Related posts:

1. Єлизавета Замана – ця осінь зустріла нас холодом Ця осінь зустріла нас холодом, А ми так мріємо про бабине літо… Зігрівай мене своїм подихом І нам разом буде на диво тепло. Я хочу цю осінь у твоїх обіймах І щоб ти читав мої вірші у кожну ніч тиху Давай, як у наших улюблених Фільмах – ловити зорі на моєму даху Така холодна осінь […]...
2. Торкнись мене Торкнись мене, за спину, Ніжний дотик! Обіймами, у снах мене горнула. Відстань відчула, смак, в устах солодких. Лише тебе. Ти ж не прокинулась. Заснула. Торкнись мене, долоня у долоню. І подивись, у очі вугляні. Вічність горю, ніколи не холоню. Вічність люблю… нажаль. Ти мене ні. Дитяче серце, бється від западин. Від тріщин, тих, ми ж […]...
3. Юля Миргородська – Щось їй кричало прямо з серЕдини Щось їй кричало прямо з серЕдини, – тікай. хоч до біса. хоч боса. біжи. Туди, де ще теплі обійми розведені Чекають на тебе. швидко звертай туди. Щось поки бігла ойкнуло в грудях. – півподиху й кисень потік, як ртуть. Звідки тікаєш, про тебе завтра забудуть. Та й гірше бувало. і після такого живуть. Щось шепотіло: […]...
4. Олеся Крисько – А знаєш, це місто мене убиває стиха А знаєш, це місто мене убиває стиха… Я знову дивуюсь його перемаренням літнім. Коли вже похмурим туманом ця осінь диха, Сповита журбою, я марю завінчаним квітнем. Мені б із тобою зігрітися знову… Чи варто? Намарно чекати тепла, та ховатись від вітру. Багряними стежками сплетені сквери та парки. Ця осінь остання для нас – хіба ти […]...
5. Дарина Брильова – Осінь. Ще тепла, гучна Осінь. Ще тепла, гучна Б’є в мої тихі скроні. Я не занадто сама, Я незнайомка недолі. Примха моя чи жарти? – Листя мені як зорі.. Йду крізь вогні й напасті, Осінь стрічаю нову. Ми з нею зовсім чужі, Тільки волоссям схожі! Осінь, прошу, відведи, Звідси деньки негожі. Я тобі вірити зможу, Норов твій не клястиму.. […]...
6. Олена довганюк – Прийди знов до мене, благаю! Прийди знов до мене, благаю! Дарунок останній зроби. Як серце моє завмирає, Щоб знову почути прийди! І руку я іншу стискати Не можу, бо знаю, є ти. Прийди, щоб мені розказати, Що мусиш ти знову піти… Що мусиш залишити знову Мене наодинці із ним, З печалем завести розмову, Чи з сумом побути одним. Я хочу […]...
7. Бо Ляля – Перепиши мене наново усіма мовами тиші Перепиши мене наново усіма мовами тиші, Розкриши на шматки, переплав і зроби кристал. Мене окрім тебе ніхто вже не перепише. Був вогонь – вигорів, падав дощ – перестав… Зроби з мене чорний аркуш і напиши листа Цим люди у мертвих вечірніх пабах, Пропахлим дешевими цигарками. … Ти пам”ятаєш, як вперше падав На шовкову постіль з […]...
8. Журавка – Жилось тобі ж без мене якось… Так? Жилось тобі ж без мене якось… Так? Мені без тебе якось, та жилося… Не в ту країну твій спішив літак, І я не там завжди дивилась в Осінь… Не в тих долонях і не в тих свічках, Не в тому царстві тиші і зізнання, Не в тих торканнях рук нещирих… Ах! Шукали ми одне на […]...
9. Богдана Лапченко – Я забула про літо Я забула про літо, Я забула про совість. Осінь так непомітно Про нас пише повість. Там, де ми не любили, А потім зустрілись, Де втікали щосили Від того, що снилось. Я прозріла запізно – Ти далеко літаєш. За парканом залізним Почуття заховаєш. Але час – добрий лікар, Він лікує всі рани… Осінь так непомітно Розставляє […]...
10. Яна Мельник – Розмовляла з небом я учора Розмовляла з небом я учора, Промовляла пошепки слова І здалась душевною розмова Адже, говорила тільки я. Розказала все, що наболіло, Поділилась тим чим дорожу – Як мені обпалювали крила, А мені здавалося – лечу. Розказала, як завжди чекаю, Як надіюсь, вірю, як живу… Як молитвами у Господа благаю Берегти всіх тих кого люблю… І нічого […]...
11. Власта Власенко – Кожного разу, коли мене любиш Кожного разу, Коли мене любиш, Коли довіряєш мені, не перевіряючи, – Розпорпуєш з-під трави мої похоронені крила.. І так настирно і вперто вчиш мене забувати Все те, що колись мені згодували і зговорили, Що всі ці трагікомедії, епоси й драми Йдуть від мене підкреслено тонко й безсило, Концертно, як дуже порядні дами, Яким так личить […]...
12. Любомир Винник – Вбивай мене! Вбивай мене! Ти ж знаєш, я не вартий З’явитися на світ здоровим сином. Ще пляшку пива! Ще одну цигарку, Надіючись, що все ж настане диво! Вбивай мене! Ти ж знаєш, що не місце Мені на цьому світі. Не для мене Пташки співають, в небі сонце світить І вітер у гаю хитає клени. Вбивай мене! Життя […]...
13. Іван Вовчок – Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь, Ця тітка вічно п’яна від рясних дощів, Які немов солоні сльози від старих відносин, Що ностальгічно роз’їдають закутки душі. От не люблю її, ненавиджу цю осінь. Мій перший вірш про неї буде ось такий, Хорошого я тут не скажу мабуть зовсім, Аж жовтий колір через неї […]...
14. Яна Мельник – Вдихаю ранком свіжість літніх днів Вдихаю ранком свіжість літніх днів, Сьогодні й завтра вже не буде втоми І розжену я страх семи вітрів Аби лиш тільки затишно у дома… Відчую ніжність дотиком дощу Й розбавлю фарби мрій, що не збулися І серед галасу я пошепки шепчу: “На все життя у серці зупинися… “ І тихий вечір сонно споглядає На наш […]...
15. Двобій добра і зла у творах українських класиків середини ХIХ – початку ХХ століття Двобій добра і зла у творах українських класиків середини ХІХ – початку ХХ століття Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: “Хто я?” Навіщо живу на світі? Що є добро, а що зло?” В усі часи відповіді на ці питання прагнули знайти філософи і вчені, поети і прозаїки. Ці питання вирішує Біблія, […]...
16. Аліса Волш – Час тікав від мене усіма можливими шляхами Час тікав від мене усіма можливими шляхами, Бив посуд, спалював все до тла, А я сиділа прямо отут і його чекала, Думала, що скажу, підбирала слова Я чекала його аби все докорінно змінити Лише майбутнє або декілька кроків в минуле Час з*явився саме тієї миті, Коли я зовсім про нього забула. Він прийшов, сполоханий, невловимий […]...
17. Елизавета Замана – Ти пішов від мене до іншої Ти пішов від мене до іншої Обіймати її коліна, Цілувати вуста німі, З нею грітися біля каміна. У тебе постійно нові коханки Та ця б’є усі відомі рекорди. Тобі подобаються її холодні ранки І монотонні сумні акорди… Тепер твоя нова королева Радіє поливаючи нас дощем, Що не день, то мелодійна злива, Мов пісня “океану” чи […]...
18. А давай ти доб’єш мене прозою А давай ти доб’єш мене прозою, Щоб не дихати більше неправдою? Перебивши всі спогади грозами, Значно рідше про тебе я згадую. Я чекаю не літа, а осені, Жовте листя якось заспокоює. Ну давай, добивай мене прозою, Тільки так, як тоді, а не новою. Знов заплутуюсь в променях сонячних, Забуваю тебе з непокірністю Я тепер посміхаюсь […]...
19. Ірина Шувалова – доведи мене Доведи мене вздовж високої чорної стіни До кінця війни Доведи мене серденько не обмани До беззубого лісу на краю землі До холодного поту на чолі До свинцевої каші на зубах Як би його встояти на ногах Як не збутись жодної з обидвох Заховай мене серденько в темний льох Затули мені серденько рот і ніс Щоби […]...
20. Єлизавета Замана – У мене до тебе, щось не писане раніше У мене до тебе, щось не писане раніше Й не читане тобою досі. Це не якийсь там відомий Ніцше – Це я, така ж чужа тепер, як осінь… І ТИ не збагнеш, що все це тобі Написано, прочитано, проплакано… Ми разом були лиш на небі, А на землі ми навіки нарізно… Неба мало, хоч і […]...
21. Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття Жоден із письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи її з тільки йому притаманною майстерністю й хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок […]...
22. Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
23. Мельник Владислав – Ти не мовчи Ти не мовчи… Я знаю – боляче Лиш віднеси ключі У сховище Не дотягну Крізь сітку простору Свої гілки до твоїх Просто Рук Я віднесу Усі несказані Вже не засну Укриюсь фразами Ти не мовчи… Кричи, що колеться Шерстяна ковдра Чи вид мого лиця 17.07.2014 Автор: Мельник Владислав...
24. Мельник Василь – Світлячок (Збірка) Казки “Господар гаю”, “Крилаті майстри”, “Сонечко і сонячні зайчики”, “Світлячок”. СВІТЛЯЧОК Щовечора, коли сонце ховалося за високі гори на спочинок, а у ліс тихо приходила темна ніч, світлячок вибирався на високий пеньок край лісової стежини і своєю голівкою підіймав ліхтарик. Зовсім крихітний, але його жовтогарячі промінці всю ніч освітлювали стежину, якою ходили мешканці лісу, аж […]...
25. Проблеми українського села середини XX століття крізь призму оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини XX століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо […]...
26. Тиша – вона мене лякає Тиша – вона мене лякає, Я надто сильно боюсь залишитись у ній. Наче б то нічого страшного в ній немає, Та вона одразу ж не сподобалась мені. Здавалося б, всі люди прагнуть тиші І їдуть до околиць з міст великих, Щоб собі тихенько жить, як миші, В будиночках просторих, невеликих. Де повітря буде свіже і […]...
27. Роман Штігер – дурень Я повішусь дощем На твоїх обважнілих повіках І вітром між пальцями Пробіжусь босоніж Ти знаєш не розказуй Мені про завтра Бо майбутнє вже Подорослішало На мить . Чим більше ти будеш Вивчати мене Тим Більше будеш розчаровуватись І все буде як із усіма Попередніми ляльками Лягай навпроти Будемо мовчати у піжмурки Ця ніч прийде й […]...
28. Гриць мене, моя мати (народна пісня) Гриць мене, моя мати, Гриць мене полюбив, Гриць мені, моя мати, Черевички купив. Купив мені черевички За цілого п’ятака, Щоб я зранку до вечора Вибивала тропака. Очеретом качки гнала, Спотикнулась та й упала: За те мене мати била, Щоб я хлопців не любила. Ой я хлопців не любила, Тільки Петра та данила, Грицька, Федька та […]...
29. Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом… “ Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й волань… Як Прометей, прикута до скали, Біліла жінка в кублищах імли. І загуділо в дебрі кам’яній: “Лети до неї й вирви серце їй!” Я зрозумів, що обрано мене На діло […]...
30. Катерина Кочетова – Якщо ти на мене чекаєш, я повернусь Якщо ти на мене чекаєш, я повернусь, Забудемо все, що було, і чого вже не буде. І, мабуть, ти думав, що я так без бою здаюсь, Та ти ж не пускаєш – думками тримаєш усюди. І наше мовчання палкіше, аніж слова, І спогади спільні сильніше, аніж майбутнє. Ще снами минуле щоночі в мені ожива, Малює, […]...
31. Світогляд українських селян середини XIX століття (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “) Світогляд українських селян середини XIX століття (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “) I. “Подоріжжя од Полтави до Гадячого” – нарис Панаса Мирного, із якого виріс задум про написання великого роману. (Подорожуючи у службових справах із Полтави до Гадяча, Панас Мирний почув із уст візника історію про розбійника Гнидку. Панаса Яковича до глибини душі […]...
32. Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
33. Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
34. Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
35. Аня Тет – Тримай мене міцніше тільки..Чуєш?! Тримай мене міцніше тільки..Чуєш?! Долонь своїх з моїх не відпускай.. Ще нашу мить солодку ми відчуєм, Не за горами стежка наша в рай! Відкинь тривогу! Все ще буде! Вір! До щастя ось – лише півкроку йти І нам під силу досягнути навіть зір Бо в тебе – я є, а у мене – ти!.....
36. Мельник Василь – Веселчині стрічки (Збірка) Казки та оповідання про природу “Первоцвіт”, “Веселчині стрічки”, “Кульбабині коси”, “Сонячні зайчики”, “Насіння для мами”, “Гарбуз-хвалько”, “Сірий м’ячик”, “Чаїний танок”, “Плаваючі парасольки”, “Малюнок на снігу”, “Чий кожух?”, “дядько Мороз”. ПЕРВОЦВІТ У сиву давнину, коли ще не було ані зими, ані снігу, квіти цвіли круглий рік. В полях і садах, у лісах і горах – всюди […]...
37. Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь: Шукай собі коханка хутко, Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь, мене не треба! Та якби я коли-небудь Тебе забув… – о боже з неба, Мене забудь, мене […]...
38. Леся Українка – “Уста говорять: “він навіки згинув!… ” “Ти не хтів мене взять… “ Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі, Ти мені заповідав скрасити могилу твою В білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, Ти мені заповідав носити жалобу мою Так, як носять в легендах царівни мовчазні, хороші. Довго ждать мені, друже, ще мармур не тесаний твій, Ще немає на чому повитись плющу жалібному, […]...
39. Ліна Біла – Мене вже завтра тут не буде Мене вже завтра тут не буде. Як завше, вимию весь дім. Ввімку ефем. Злічу простуду. Вживусь в пальто, що до колін. І все… Автобусним маршрутом Пущу заплакану сльозу, – Бувай-прощай. Пошерхлі губи, – Лиш пам`ятай мене живу! Ти пам`ятай мене живу, Усі слова і настанови: Малину в чай і про весну, І ліпше жайворон, ніж […]...
40. Альбіна Смолянська – Він мене береже Він мене береже. Ніжно-ніжно. Так, як досі ніхто не беріг. Якось так методично, неспішно Він кордони мої переміг. Якось тихо і геть непомітно Він у моє життя увійшов. Чим я стала для нього примітна? Як він стежку до мене знайшов? Як я маю віддячити Богу, Що він наші долоні з’єднав? Він мені прокладає дорогу Навіть […]...