Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня п’ята)

Голос:

Щаслива путь, у далеч ідучи!
Топчіть її, оріть важку планету.
Життя є рух, життя є числа числ,
І люди в них – безодень силюети

Таємний час, мов ніч і мов кажан,
У темряві ховає чорні крила
Загоїлось чимало славних ран,
Кривавих ран, що землю напоїли

Над трупами солдат росте трава –
Незмінна доля і трави, й солдата!
Погас огонь і жар колишніх ватр
На бівуаках інші ляжуть спат.

Засіяно поля жорстоких війн.
Розвіялись по світі ветерани.
Народи йдуть. Часи летять без змін.
Забуті тіні із могил не встануть

Кружляй же, земле, у крицевім колі,
Як літо і зима, добро і зло!

Хор:

Горі з горою не зійтись ніколи,
А долі людські в’яжуться вузлом.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня п’ята)