Яновський Юрій – Романтика моря

Related posts:

1. Яновський Юрій – Присвята Високо в небі соколи літали, Далеко в море гості випливали, І парус – парус – парус доганяв. Надувши груди білі, йшли фрегати, Над морем місяць уставав солдатом І просторінь шляхів охороняв. Веселий день любови кочової! На палубі вино і брязкіт зброї! І плюскіт хвиль, неначе крик коня. Надувши груди білі, йшли фрегати, Над морем місяць […]...
2. Юрій Яновський – Шаланда в морі (АНАЛІЗ) Аналіз твору Юрія Яновського “Шаланда в морі” 1935 р. Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі. Головна ідея: возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів. Головні герої: Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко. Сюжет: Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати […]...
3. Юрій Яновський – Шаланда в морі (СКОРОЧЕНО) ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Шаланда в морі Віє степом вітер-трамонтан. От і зараз “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були гарні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки… ” Насувався шторм. А на березі стояла […]...
4. Шаланда в морі (скорочено) – Юрій Яновський Віє степом вітер-трамонтан. От і зараз “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були гарні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки… ” Насувався шторм. А на березі стояла стара Половчиха, “одежа на ній […]...
5. Юрій Яновський – Шаланда в морі (Характеристика твору) Характеристика твору Юрія Яновського “Шаланда в морі” Художній час і простір тут обмежені – дія відбувається в короткому часі, на конкретному просторі – у морі й на його березі. Сюжет простий, але досить напружений. Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати не себе, а артільну шаланду (обов’язок, відповідальність перед громадою керують його вчинком). […]...
6. Вершники (більш стислий переказ) скорочено – Яновський Юрій Вершники Роман у новелах Новела “Подвійне коло” У кривавому бою під Компаніївкою у серпні 1919 року зійшлися брати Половці. Загоном добровольчої армії генерала Денікіна командував Андрій Половець. Купу кінного козацтва головного отамана Петлюри вів Оверко Половець. Налетіли вояки Оверка, як чорний вихор. Чулися неймовірні брязкіт шабель, тупіт коней, крики, зойки, тріщання кісток лилася кров. Пощади […]...
7. Юрій Яновський – Біографія (СКОРОЧЕНО) Ю Рій Іванович Яновський (1902-1954) Неоромантик Народився 27 серпня 1902р. в с. Майєровому у заможній селянській родині. Вчився у Єлизаветградському реальному училищі У 1922р. оселився в Києві та поступив на електротехнічний факультет Політехнічного інституту. 1 травня 1922р. в газеті “Пролетарська правда” надрукований перший вірш “Море” (за підписом Георгій Ней). 1924р. – кореспондент газети “Більшовик” Переїжджає […]...
8. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня третя) Голос: Приходь іздалеку, одчай труби, Великої військової тривоги! Летіть, летіть весняної доби, Земля і кінь, списи і корогови! О вітре мандрів, весну розвівай, Підкинь до неба пил полків кінноти! Земля лежить – щасливий, теплий край, І коливаються її висоти. Встає туманна путь і день оман, Весна народжується під копитом. У неймовірний синій Ханаан Ідуть полки […]...
9. Вершники (дуже стисло/скорочено) – Яновський Юрій Роман у новелах Шаланда в морі “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні, з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбивав штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й […]...
10. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня перша) Голос: Благословіть почати щирий труд, Що відчинив би далину, як двері. Довірте недостойному перу Достойне слово ставить на папері. Багато в світі радости й принад, Країн багатих і зелених вічно, На сонці спіє синій виноград, І синє море майорить музично. Чудесні дива ходять по морях, І манять нас, і заклинають ніжно. Та що нам їхній […]...
11. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня четверта) Голос: Бригади кінної сувора честь Не може падати або згасати! Життя тече, рушниця тре плече, Перетомилися в боях солдати. Далекий край – його таємний док – Пливе мінливо і росте туманом. В патронах порох до кінця замок, Давно вперед не кличуть барабани. Надія падає, як в море день, Звірячий – до берестя кличе голос, І […]...
12. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня сьома) Голос: Ми путь свою пройшли, як гагаган, Що з неба од зорі схилив орбіту. У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане копито! Дихання моря пестило фрегат. Широкий вітер з півдня шторм заводив. Незнаних напрямків ішов пасат, Прапорами вимахував без коду. Незнаних напрямків ішов пасат! Нечуваної сили і завзяття – Стелився гул […]...
13. Вершники (скорочено) – Яновський Юрій 1902-1954 Подвійне коло У першій новелі “Подвійне коло” розкрито складне життя роду Половців, які жорстоко і непримиренно роз’єднані подіями громадянської війни. У кривавому бою сходяться брати. “Був серпень 1919 року. Загоном добровольчої армії генерала Антона денікіна командував Половець Андрій. Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів Половець Оверко”. Так сталося, що у цьому бою […]...
14. Юрій Яновський – Дитинство (СКОРОЧЕНО) Навіщо вміщена тут новела “Дитинство”? Не про війну розповідається в ній, а про дитинство майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрінеться у новелі “Батальойн Шведа”. Дитинство – це початок усього в людини – і доброго, і злого. Данилка виховував степ, красу якого розумів малий серцем. “Комусь, не степовикові, не зрозуміло, […]...
15. Дмитро Павличко – “Море з моря ткалось гладко… “ Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море крила піднімало, Відлітало в ніч, як птах. Я відчув журби немало На зцілованих устах. Море падало на скелі І кричало, мов Ікар. Як дві зірки невеселі, Ми тулились поміж хмар. Море вранці шелестіло, Тліло, як […]...
16. Юрій Яновський – Дитинство (Скорочений переказ, дуже стисло) В новелі “Дитинство” розповідається про дитинство майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрінеться у новелі “Батальойн Шведа”. Дитинство – це початок усього в людини – і доброго, і злого. Данилка виховував степ, красу якого він розумів своїм малим серцем. “Комусь, не степникові, не зрозуміло, як живуть люди на голій, порожній […]...
17. Подвійне коло (скорочено) – Юрій Яновський У першій новелі “Подвійне коло” розкрито складне життя роду Половців, які жорстоко і непримиренно роз’єднані подіями громадянської війни. У кривавому бою сходяться брати. “Був серпень 1919 року. Загоном добровольчої армії генерала Антона денікіна командував Половець Андрій. Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів Половець Оверко”. Так сталося, що у цьому бою перемогу одержав Оверко. […]...
18. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня п’ята) Голос: Щаслива путь, у далеч ідучи! Топчіть її, оріть важку планету. Життя є рух, життя є числа числ, І люди в них – безодень силюети Таємний час, мов ніч і мов кажан, У темряві ховає чорні крила Загоїлось чимало славних ран, Кривавих ран, що землю напоїли Над трупами солдат росте трава – Незмінна доля і […]...
19. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня друга) Голос: Підібрано до рей і збито паруси, Чекає вся команда абордажу. На марсі варта дивиться у синь, Зіперлись ліктями на снасті ляжі. Над парусами – мак небесних карт, Гойдає реї дивний бриз-бродяга. Серед навах, мушкетів і бомбард Перед веде гнучка толедська шпага. Три шаблі, як сторожа трьох сторін, І шпага, що замкне крицеве коло, – […]...
20. Юрій Яновський (курсова робота) Реферат на тему: Юрій Яновський “І СВІТ РОЗЧИНЕНО ЯК ДВЕРІ… “ Того літа серпень аж пашів спекою. Від неї рятували хіба що ночі. У Хості, в будинку відпочинку письменників, коли на небі рясно виступали зорі, по саду блукали білі постаті – примари, закутані в простирадла. Вони зривали солодкі сливки і до ранку смакували ними… А […]...
21. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня шоста) Голос: У пісні шабля татарву січе, У думі – за дружину вірну править. Бредуть, співають люди без очей, Перебираючи струну і славу. Лише про честь – сліпий речитатив, Про вірність і хоробрість побратимів. Розчісувачі грив старих часів, Важких боїв – боями нелюдимі! За тьмою – тьма, як доля кочова. В обличчя – непрозорий вітер лине. […]...
22. Яновський Юрій – Біографія Юрій Іванович Яновський (27 серпня 1902, Маєрове – 25 лютого 1954, Київ) – український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. У1908 році у пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда. Освіта У 1919 році Юрій на відмінно […]...
23. Юрій Яновський – Оповідання, романи, п’єси К.: Наукова думка, 1984. – 578 с. Зміст:. Оповідання. Із збірки “Кров землі”. Роман Ма. Мамутові бивні. Історія попільниці. В листопаді. Рейд. “Поворот”. Із збірки “Короткі історії”. Червонарм. Чапай. Шпигун. Романтик. Ганна Антонівна. Василь Паліичук, гуцул. їз збірки “Земля батьків”. Дівчинка у вінку. Генерал Макодзьоба. Дід Данило з “Соціалізму”. Марійка. Заповіт. Із збірки “Київські оповідання”. […]...
24. Юрій Яновський – Подвійне коло (Характеристика твору) Характеристика твору Юрія Яновського “Подвійне коло” Новелу “Подвійне коло” вибудовано на умовній, алегоричній ситуації – на невеликому клаптику степового півдня України мало не водночас сходяться загонів різних ідеологічно-політичних угруповань: денікінці, петлюрівці, махновці, червоноармійці. Час і простір тут також умовні, художні, адже історична конкретика в новелі насправді відсутня. Так, у степу під Компаніївкою в обмеженому часі […]...
25. Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський) Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський) 20 жовтня 1944 року на полі бою біля невеликого прусського містечка в полеглого бійця Андрія Ткача, родом з Миколаєва, було знайдено пробиту трьома кулями окроплену кров’ю книгу Ю. Яновського “Вершники”. На одній із сторінок цієї книги, де трапилося вільне місце, Андрій Ткач вів […]...
26. Микола Руденко – Голос моря Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Люди­на голосу моря не чує. Мож­ливо, його чують Деякі мор­ські тварини. УРЕ Вставало море стоголово, Кипіли білі буруни. І я почув те віще слово, Що долинає з глибини. Не клекіт хвиль, не шум прибою – Для нас ті звуки не нові, За далиною голубою Я бачив образи […]...
27. Природа в новелах “Подвійне коло” і “Шаланда в морі” (Ю. Яновський “Вершники”) Події в новелі “Подвійне коло” розгортаються з шаленою швидкістю в степу під Компаніївкою. Іде громадянська війна, у шалі битв за примарні ідеї гинуть люди. Перед нами розгортається трагедія роду Половців: брати зустрічаються в бою, не пізнають один одного і вмирають від рідної руки. Картини природи в романі Ю. Яновського “Вершники” – не статичний фон. Вони […]...
28. Образи “Шаланда в морі” Ю. Яновський Головні герої “Шаланда в морі” подружжя Половців. Це хоробрі, люблячі, добрі, мужні та відчайдушні люди. Образи “Шаланда в морі” Половчиха Мусій Половець – її чоловік рибалка Чубенко “Вона була висока та сувора, як у пісні”. “Вона – маяк невгасимої сили”. “Мати стояла на чолі родини”. Образ старої Половчихи передається скупими штрихами. Ю. Яновський розповідає про […]...
29. Юрій-Осип Федькович – Баркарола БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… \”О, де ж ти правиш? О, де гадаєш? Дожів чертоги чого минаєш?\” \”Що мені дожі? Що їх коруна? Поуз Ріяльти – там моя дума!..\” – О сеніора, чи ти не чуєш, Чи вбогим Марком уже гордуєш? […]...
30. Юрій Андрухович – Пастух Пустай, поет, баронський син Михайло Пустий – оповідач і казкар, лемко зі Східно-Словацького краю. Був пастухом громадських кіз. З його вуст записано багато казок, серед них і “Баронський син Гамерици”, що дуже перегукується з “Подорожами Сіндбада”. А за морем першим гамерика з плюшу А за морем другим гамерика з терну Щоб не так гостро цілили в душу Одягни їй […]...
31. Твір на тему: Відпочинок біля моря (твір-опис природи з елементами розповіді) Минулого літа я з батьками відпочивав біля моря. Разом з нами відпочивали ще дві сім’ї друзів мого тата. Ми були в Криму, наш наметний табір розташовувався недалеко від маленького села. Жили ми в наметах, їжу готували на газовій плітці. Вода була тільки в селі, там є криниця. Наш табір стояв майже на березі моря. Там […]...
32. Юрій Вітяк – Земля з-під ніг і небо із глави Земля з-під ніг і небо із глави, Уже не так важливо, хто правий, І скільки раз тобі горлали “Браво!” Заснуло сонце в золотій оправі. Закрило очі та щонічно спить, Схрестило руки і лягма у яму, Там десь за обрієм, а я й не глянув, Куди збирає простеньку-блакить. Вогонь горить, вогонь в мені горить, Ще скапує […]...
33. Характеристика твору “Вершники” Яновський Подвійне коло Битви між білогвардійцями, військами Червоної Армії, махновцями та петлюрівцямирозгортаютьсянеподалік Одеси, під Компаніївкою, у 1919 році. “Небо округ здіймалося вгору блакитними вежами”. Армія генерала Денікіна, очолювана Половцем Андріємтазагін петлюрівського кінного козацтва, командиром якого був Оверко Половець, зустрілися у поєдинку. Коли до Оверка підвели Андрія, між ними розпочався діалог. Тоді вперше згадується вислів батька, що […]...
34. Образ моря в лирике В. А. Жуковского и А. С. Пушкина Романтизм как литературное направление сформировался в большинстве стран Европы к началу XIX века, вызвав к жизни целую плеяду замечательных писателей и поэтов. Выдающимися русскими поэтами-романтиками по праву считаются В. Жуковский, А. Пушкин, Батюшков, М. Лермонтов. Если В. Жуковский буквально стоял у истоков этого литературного метода в России и в своем творчестве отразил смену сентиментализма ранним […]...
35. Юрій Федькович – Пречиста діво, радуйся, Маріє! У синє море сонце ясне тоне, І своє світло, ніби кров, червоне, По всій країні доокола сіє; А там зозульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там в борі вітер листям шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє… Пречиста діво, радуйся, Маріє! Он молод жовняр ліг си на мураві, Личко студене, шати му […]...
36. Твір на тему: Відпочинок біля моря (твір-розповідь) Минулого літа мені пощастило відпочити біля Каспійського моря. Наші знайомі їхали до Дагестану своєю машиною й запропонували мені поїхати з ними. Шлях був неблизький. Ми перетнули україно-російський кордон і рухалися до Дагестану, де ми планували відпочити біля моря. Минули Ростовську область, Ставрополля. Липнева спека навіть ховрашків виганяла з нір, і вони стовпчиками стояли в степу, […]...
37. Море Море… тихий шелест теплого прибою. Чути плескіт хвиль об береги. Розкажи, про що мовчиш ти, море? Що приховуєш в собі, скажи. Тихо-тихо чайки так літають, І про щось кричать у висоті. Ну, а море щось відпвідає, Хоч цього й не розумієм ми. Море..Ти буваєш грізним дуже, І ти топиш цілі кораблі. А буваєш ти таким […]...
38. Романтика руху – Ірина Саковець Романтика руху. Вологий екран вікна. Осіння картина. Магічне повторення кадрів. І сонце минає, І неба немає – у мандрах. За склом не пейзажі – Пастельні тони зникань. Сьогодні я тиха, Як твій чорно-білий сон, Як шемрання тіней, Що вечір пасе їх на стелі. Ось осінь старанно Тумани за потягом стеле, Зриваючи хижо Останнє тепло зі […]...
39. Юрій Андрухович – Романс Мартопляса Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила – Відступи, бідо гірка й мороко: Десь любов моя на Ринку заблудила, Десь отам, Між ренесансом і бароко… Я стужився. О подайте катеринку! Про гризоту вам заграю, про утому; Десь любов моя пропала серед Ринку, Між перекупками, три століття тому… Може, знову кокетує з різниками, Що, ножі об […]...
40. Леся Українка – Спогад з Євпаторії Море стелиться чорним, важким оксамитом, Небо чорне і хмарне тяжіє вгорі, Тільки де-не-де, мов передсмертним останнім привітом, Промовляє зоря до зорі. Невидимками крадуться чорні ворожії хвилі, Тихо, тихо, мов хитрих злочинців гурти, І причаїли гомін, і скрили всі гребені білі, Ледве дишуть… підкрались і вдарили зразу в борти, Потрясли корабель наш і з реготом геть […]...