Єлизавета Замана – давай востаннє відкриємо дУші

Давай востаннє відкриємо дУші:
– мушу зізнатись, тобою марила
Марно тільки, бо спогади душУ
Закриваю надійно тебе-примару…

А ти як? бачу ж щасливий, ніби?
Мовчиш? – ну, як завжди.
Вона, кажуть, з німбом?
Вже йдеш? – не тримаю.

Хоча востаннє відкрив би серце…

Наостанок скажи кілька слів!
Моє ж он, чуєш, до тебе не б’ється
Тепер, вже не страшно, кажи, що хотів?

– ти ж знаєш сама, тому не питай, що хотів
Пам’ятай: сльози стримуй, біль тримай і лють
Сильних люблять, менше слів
І “роздягаючись книжок не віддають”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Єлизавета Замана – давай востаннє відкриємо дУші