Єлизавета Замана – літні вечори до біса холодні

Літні вечори до біса холодні,
Коли ти дихаєш в шию морозом
Комусь на плечі теплі долоні,
Комусь навіки бути разом

Мені ж перекрито сьогодні кисень,
Мені не можна робити вибір
Коли не правильне жодне з рішень
З’являється час сказати спасибі

За вічно зелене вимкнене світло
За правду, що відкривала лиш темінь,
Що не важливо хто став кому світом,
Хто порятунком – повітрям в легені

Сьогодні навічно “подвійна між нами”,
Від поцілунків у душах каміння
Та це лише спосіб побути німими
Тому зустріч наступна, знову остання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Розповідь про свою кімнату в художньому стилі.
Ви зараз читаєте: Єлизавета Замана – літні вечори до біса холодні