Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції
Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XIX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка.
Євген був сиротою. Його опікуном був сільський священик, а репетитором – Валеріан Стальський. Хлопець був оптимістом, “у всьому вмів… віднайти добру сторону”.
Для Євгена головною метою життя є навчання селян, він “поклав собі головним правилом говорити кожному щиру правду, не дурити нікого марними надіями”. Рафалович зробив свою канцелярію україномовною. Це зумовило те, що селяни “почали домагатися пошанування для своєї народності і для своєї особи”. “Євген пильно слідив не тільки за політичними і економічними справами, але також за красною літературою, і то не лише руською. Він належав до того
Рафаловичу не подобаються дії Шпадельського, який був вигнаний з адвокатів через крадіжки, фальшиві векселі. Шпадельський обманював селян, обіцяючи відкупити їх синів з армії за гроші. Намагається Євген розібратися зі смертю сімох селянських дітей, що загинули через недбалість лікаря. Але вийшло так, що винні залишилися на волі.
Викликає повагу бажання адвоката зібрати віче і законним шляхом вирішувати проблеми “хлопів”.
Мені подобається, що він не обурюється на селян, коли ті йому не вірять: “Що ж від селян годі надіятись чогось іншого. Так довго всі дурили та туманили їх, що вони й розуміти не можуть сурдутовця такого, котрий би не хотів дурити їх”.
Не втрачає самоконтролю адвокат і тоді, коли його заарештували. Усі вважали, що він вбив Стальського, а не Регіна. Звичайно, Євгена виправдали. Але чи стане він щасливим? Кохана загинула… Правда, залишилось бажання присвятити своє життя народу. Можливо, Євген реалізує себе саме на цій ниві.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XIX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але […]...
- Життя й діяльність української інтелігенції – тема повістей Б. Грінченка “Сонячний промінь” і “На розпутті” I. “Вартовий” рідної мови. (Один із псевдонімів Грінченка – Вартовий, і важко добрати інше слово, яке так влучно схарактеризувало б його роль в історії рідного краю. Тільки він робить те, що потрібно українському народові та молодому громадянству.) II. Об’єднати два ворожі табори “людей-братів”. (Як казав Б. Грінченко: “Багато є людей, нема людей-братів”, бо “народ та […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Хто він, Євген Маланюк? … Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, людські мірки, він виростає понад усе своєю великістю і неповторністю (Н. Левицькі-Холодна). Людина, яка ніколи не стояла за інтереси багатих, яка все життя поклали на ідею революції і соціалізму, але яка не вірить, що більшовицьким шляхом можна допомогти тим ідеалам реалізуватись. Що їй робити? (В. Винниченко) […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ […]...
- Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Початок XX століття увійшов в історію України як “смутний час”, коли починалися селянські бунти, підпали й погроми панських маєтків, нових форм набирало політичне життя. Об’єктивним і уважним літописцем цього часу став Володимир Винниченко – активний політичний діяч і видатний письменник. Зі сторінок його ранньої прози постала […]...
- Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! […]...
- Проблема інтелігенції у прозі Івана Франка Загальна проблема інтелігенції була актуальна для української літератури і для творчості І. Франка зокрема. І. Франко покладав на українських інтелектуалів великі надії. Він вважав, що інтелігенція повинна була очолити визвольний рух в Україні, але вона була інертною, не виконувала покладених на неї сподівань. У своїй прозовій творчості І. Франко подає три типи інтелігенції: прогресивно-демократична інтелігенція […]...
- Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” (2 варіант) Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (3 варіант) Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. Єдиним представником старої […]...
- Євген Плужник – Біографія Євген Плужник (1898-1936) Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного торговця. Вчився у сільській школі, потім у кількох гімназіях – в Богучарі, Ростові, Боброві. 1918 року разом з родиною переїхав на Полтавщину. Під час громадянської війни вчителював у селі Багачка Миргородського повіту на Полтавщині. […]...
- Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою Тараса Шевченко “Гайдамаки”) Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою Тараса Шевченко “Гайдамаки”) Над поемою “Гайдамаки” Т. Шевченко працював з 1839 до 1841 року у вільний час від занять в Академії мистецтв. Поема вийшла друком 1842 року власним коштом автора. Ця поема стала подією не лише в українській, а й в усій європейській літературі. Головне джерело поеми […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (2 варіант) З плином років змінюється наше життя, змінюються наші погляди на нього, наші звички. І як би ми не намагалися затриматися на місці, побути ще хоч трохи у минулому, нам неодмінно доведеться визнати, що ми трохи запізнилися, і тепер потрібно наздоганяти згаяний час. Саме так сталося з дядьком Тарасом з комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”. Дядько […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (1 варіант) Після перевороту 1917 року змінилося життя людей. Хтось швидко освоївся в новому для усіх світі, а хтось ніяк не міг звикнути до непростих змін. Важко було тим людям. їх наче викинули з життя, залишивши тільки спогади і мрії. Вони, здається, не вірять у те, що переворот принесе щастя людям, що нові зміни якось покращать їхнє […]...
- Євген Дудар – Біографія Євген Михайлович Дудар (* 24 січня 1933, с. Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) – відомий український письменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист. Біографічні відомості Євген Дудар народився в селі Озерна, зараз Зборівського району, Тернопільської області. В 1956-57 рр. працював завклубом у рідному селі. Залишив завідування клубом у зв’язку з виїздом на навчання. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. […]...
- Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумач чини Реферат: Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини. План 1. Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини. 2. Інтимна лірика Михайла Батога. 3. Філософські мотиви в творчості літератора Тлумаччини. Михайло Батіг – автор літературного альманаху “Волошки на долоні”. Він у своєму житті зумів багато чого досягти. Але найбільший його здобуток – самоутвердження у […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором […]...
- Михайль Семенко – яскравий представник футуризму в українській літературі Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Михайль Семенко. “Запрошення” Футуризм, що зародився на початку XX століття в Італії, знайшов своїх послідовників і в українській літературі (Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан). Лідером футуристів можна вважати Михайля Семенка, який теоретично обгрунтував ідейно-естетичні основи новонародженого українського футуризму. Заявивши про спалення свого “Кобзаря”, Семенко ніби […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” (1 варіант) Тарас Шевченко народився і виріс у тій місцевості, де найактивніше діяли учасники гайдамацького руху, де прокотилася хвиля Коліївщини. У дитинстві малий Тарас не раз слухав спогади про Коліївщину свого рідного діда Івана, який підлітком був свідком, а може, й учасником повстання. Він став живим уособленням народного месника і оповідача в історичній поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки”. […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової Я – голос ваш, жар вашего дыханья, Я – отраженье вашего лица. Напрасных крыл напрасны трепетанья Ведь все равно я с вами до конца. А. Ахматова У 1946 році на російську інтелігенцію звалилася Постанова ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, де Жданов назвав Анну Ахматову “панянкою”, яка метушиться між альковом і молитовнею. Цим він […]...
- Євген Маланюк – Лист ЄВГЕН МАЛАНЮК ЛИСТ Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщина німа! Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі Мстить, нагадуючи, що Тебе нема. А пусті, нескінченні, бездонні ночі, А ворожі, навіки вже страчені дні, Коли марно палаєш, а ворог регоче, А доба ось гримить у залізі й вогні. І от знову дощі. Не дихнеш, […]...
- Євген Дудар – Слон і мухи Євген ДУДАР СЛОН І МУХИ Учені Мухи зібрались на симпозіумi: “До питання про походження прислів’я “Не робіть із Мухи Слона”. Муха-доповідач з усією категоричністю заявила: – Прислів’я “Не робіть із Мухи Слона” у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів’я, зрозуміло, повинно звучати так: […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лермонтова ЛЕРМОНТОВ МИХАЙЛО (1814-1841) Російський поет, у творчості якого відбились тенденції романтичного і реалістичного напряму. У віршах (“І нудно і сумно”, “На дорогу йду я в самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого часу” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого часу” – морально-психологічний роман […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в […]...
- Плужник Євген – Біографія Євге́н Павлович Плу́жник (літературний псевдонім Кантемирянин; 26 грудня 1898, Кантемирівка, Воронізька губернія – 31 січня 1936, Соловки) – український поет, драматург, перекладач. Народився у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії (Східна Слобожанщина). Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше – у Ростові-на-дону, Боброві (Воронежчина). 1918 року родина переїздить на […]...
- Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – 30-х рр. XX ст. в Україні Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-1930-х рр. За це десятиліття […]...
- Євген Маланюк – Куліш ЄВГЕН МАЛАНЮК КУЛІШ Гарячий день втопивсь в нічній прозорій млі. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня – І знав, що все це – в тьму, в майбутнє цій землі. В неславу й забуття… А ніч – лунка безодня – Дзвеніла зорями… І сторінки по одній Ще мерехтять в очах. – І на нічнім теплі Ти полетів […]...
- Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (АНАЛІЗ) Аналіз твору Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?” 1924 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська, громадянська. Провідний мотив: роль слова, митця в житті суспільства. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати у далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися […]...
- Євген Маланюк – Поле бою ЄВГЕН МАЛАНЮК ПОЛЕ БОЮ 1 А поле бою все чека І мріє крізь туман і віддаль. Господь не жалує віка, Щоб ось, блукавши, як сновида, Шукать шляху, і важить час, І пить гіркі й безсонні ночі, Й даремно підбирать ключа До літер тих сузір пророчих. 2 А поле бою нам все те ж – І […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії кінця XIX – початку XX століть. Він був, за визначенням І. Франка, “тим великим драматургом, якому рівного не має наша література”. Драматургічна спадщина письменника складається з вісімнадцяти п’єс, з-поміж яких найбільш відомою є п’єса “Хазяїн”. Це соціально-сатирична комедія […]...
- Печорін як представник “зайвих людей” (За романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”) Герой нашего времени… зто портрет, составленньй из пороков всего нашего поколения в полном их развитии. М. Ю. Лермонтов У романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” вирішується злободенна проблема: чому люди розумні й енергійні не знаходять застосування своїм незвичайним здібностям і в’януть без боротьби на самому початку життєвого шляху? На це питання М. Ю. Лермонтов […]...
- Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
- Твір на тему: Світ музики: яким його бачить молоде покоління Тихе дзюрчання весняного струмочка, шелест листя на деревах, крапельки дощу, які падають з неба на землю, – це теж музика. Вона зародилася ще задовго до появи людства, ще до того, як люди почали розуміти музику. Видатні митці Людвіг ван Бетховен та Моцарт подарували світові чарівну й ніжну класичну музику. З плином часу музика почала бурхливо […]...
- Євген Маланюк – Біографія (СКОРОЧЕНО) Євген Маланюк (1897-1968) Імператор залізних строф Український Одіссей Поет-воїн “пражанин”. Народився 20 січня 1897р. в м. Архангороді на Херсонщині. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії. 1914 р. – вступив до Петроградського політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. 1920 р. – з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну Потрапивши […]...
- Євген Маланюк – Ода до прийдешнього ЄВГЕН МАЛАНЮК ОДА ДО ПРИЙДЕШНЬОГО Дні Твої скалічено криваво, За туманом мерехтить мета… Так обридла підозріла слава, Так гнобить нещадна самота. Вию псом на мертвім полі бою, Стережу сей попіл і кістки,- Знаю, Бог розсудить нас з Тобою: Сходять зерна, пружаться ростки. Під морозним вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина,- То встає озимина […]...
- Вільям Шекспір – як визначний представник англійського Відродження Реферат на тему: Вільям Шекспір – як визначний представник англійського Відродження План 1. Епоха Відродження – яскрава і неповторна доба ХVI століття в Англії. 2. Життєвий шлях Вільяма Шекспіра: 3. Безсмертя творів Шекспіра. Шекспір – найвидатніший англійський поет і драматург ХVI століття. Епоха, в якій жив і творив письменник, називається епохою Відродження, або Ренесансом. Це […]...
Вірний друг то найбільший скарб.