Юлія Алейнікова – Мій любий хлопчик
Мій любий хлопчик з темрявою в грудях,
Сплетений з сарказму і дощів.
Ти у мене, ніби в ляльку вуду,
Поклав брудні думки і знов зашив.
Мій любий хлопчик з мозком замість серця,
Мій бісів одинак, мій дикий звір.
В тобі завжди було найбільше сенсу.
І, в той же час, найменше почуттів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Юлія Алейнікова – Не вір мені Не вір мені. Не вір мені. Не вір. Мечеться у грудях дикий звір. Ти змушуєш його лягти на спину, Лоскочучи йому м’який живіт. Моє терпінння склало заповіт. Я більше не вдаю холодну леді, В мені вулкани й плавлені дроти. В мені пульсуєш ти, Палаєш ти. Не вір мені. В мені немає правди. Але лишися. Поруч. […]...
- Юлія Алейнікова – Тобі, мабуть, казали, що я відьма Тобі, мабуть, казали, що я відьма. Що є вороже щось в моїх очах. Що золота не ношу, завжди срібло. Опівночі ворожу при свічках. Що в мене є зеленоока кішка. І що я тихо з нею розмовляю. Що тільки на мітлі чи тільки пішки, А третього варіанту не буває. Тобі, мабуть, казали, що я відьма. Тож […]...
- Ірина Шувалова – Тримайся за вітер мій любий Тримайся за вітер мій любий тримайся за вітер Усю нашу марну наскрізність нарешті віджито Відлюблено цноту тож нині у гречку у жито Тримайся за вітер мій любий тримайся за вітер Тримайся за ріки мій любий тримайся за ріки Ми наші одвіку ми наші одвіку й довіку Таких вже було нескінченно багато без ліку Тримайся за […]...
- Олександра Ватащук – Мій хлопчик, ще зовсім хлопчик Мій хлопчик, ще зовсім хлопчик Зітканий з впертості, мужності й ніжності Небо листопада, поселилось в його очах Маленькі бісенята, виглядають з під вій, коли він посміхається Дороги Сходу сивиною пройшлись його скронями Намертво врізались в лінії долі долонь Мій хлопчик, вчиться наново жити. Засинати без кулемета Не здригатися від вибухів феєрверків. Вчиться посміхатися, без болю […]...
- Юлія Алейнікова – Холодно? Я вже пишу листи Холодно? Я вже пишу листи. Зігрієшся, читай їх чи пали. Бо я тобі не в силах довести, Якими б ми щасливими були. Холодно? Я поруч, я жива. Зігрієшся, тікай чи пригорни. Я буду джерелом твого тепла, Хай навіть ти і я не станем “ми”....
- Юлія Алейнікова – Вип’ємо кави востаннє Вип’ємо кави востаннє. Дивися мені у очі. У нас такі різні бажання… Тепер ти мене не хочеш. Боявся завжди обпектися, А я полюбляю гаряче. Добре, що ми розійшлися. Бачиш, ніхто не плаче. Пий свою каву без цукру, Я буду пити солодку. Дай на прощання руку. Передчуваю свободу....
- Юлія Алейнікова – Я щоранку вступаю в світ Я щоранку вступаю в світ Абсолютно чужих людей. Я звикаю дивитись вслід Без “залишся”, “don*t leave me”, “stay”. Я забута всіма, нехай. З часом менше мені болить. Я не хочу нових “прощай”, Тому жодних нових “привіт”....
- Юлія Алейнікова – Я королева. В царстві невеличкім Я королева. В царстві невеличкім: Декілька вазонів, сірий кіт. Свій трон я ставлю до вікна поближче. На захід – кухня і балкон – на схід. Я королева. Музики і книг, Як хочу розставаляю на полицях. Я королева цих кімнат пустих. Без короля, без свити, без скарбниці....
- Юлія Алейнікова – Він просто проходив повз Він просто проходив повз, Поки я своє віддирала тіло Від асфальту. Коли наркоз Надій і мрій на мене вже не діяв. Я в ньому шукала рятунку, Як голосу глузду під час істерики. Я знала, що ці стосунки Малесенька скринька з метеликом: Відкриєш – втече, мов дим, Залишиш – він складе крила. Ти випадково був трохи […]...
- Юлія Алейнікова – Інтернет-Спілкування (Кохання) Я кохаю тебе. Backspace. “Як ся маєш? Чудова днина.” (Я давно загубила себе). “А як твої справи?” – “Щаслива.” Ти потрібен мені (в думках). “Послухай-но нову пісню” (Мене душить нестерпний страх, Що ніколи не станеш ти ближчим.) Та колись я себе здолаю. І зруйную примарний світ. “Приїжджай, бо я так чекаю!” І ctrl+alt+delete, і ctrl+alt+delete…...
- Юлія Алейнікова – Сьогодні разом, певно, ми востаннє Сьогодні разом, певно, ми востаннє. Востаннє бачу блиск твоїх очей. З тобою бути. Ось моє бажання! Блукати разом в теміні ночей. В останній раз моя рука в твоїй, В останній раз блукаєм під зірками… Це ти довів реальність моїх мрій, А завтра мрії будуть під замками. А завтра не знайду твоїх слідів, А завтра уже […]...
- Юлія Алейнікова – Вона була для нього заскладною Вона була для нього заскладною, Відьмою з диких земель. Він був наляканий тою любов’ю, Але не в силах боротись з нею. Вона була для нього непрактичною, В тумані губилось їх спільне майбутнє. Але він кохав її категорично. І визнав для себе: вона незабутня. Вона була для нього диким звіром, Хоч іноді горнулась по-домашньому. Але в […]...
- Юлія Алейнікова – Я іноді хочу синє волосся Я іноді хочу синє волосся І тату по усьому тілу. Занадто нормальна. Тому й не збулося. А може не дуже й хотіла? В думках моїх часом коїться Дещо не зовсім пристойне… Іноді дуже хочеться Просто не бути собою. Березень, 2013...
- Юлія Алейнікова – давай разОм наробимо дурниць! Давай разОм наробимо дурниць! Під старість будем дружно “шкодувати”. Улігшись на дивані горілиць, Нехай колись нам буде, що згадати. Зіграємо в щасливих божевільних! Пакуй валізи і вмикай гучніше рок. До біса побут, чхати на стабільність! У нас життя лише одне на двох. 10.06.2013...
- Юлія Алейнікова – В душі моїй повзають демони В душі моїй повзають демони І шепочуть мені дурниці. Якщо є чесні люди, то де вони? Це для мене страшна таємниця. В голові моїй справжній тераріум, Я не краща нічим за інших. Більшість з нас – це нащадки Каїна, Авель, на жаль, не вижив....
- Юлія Алейнікова – Хай я дивлюся крізь рожеві окуляри Хай я дивлюся крізь рожеві окуляри І світ насправді не такий привітний, Я знаю, що на сонці також плями, Що місяць лиш здається мені срібним. Нехай наївність у мені дитяча, Та я одна із тих, хто точно знає, Що люди бачать те, що хочуть бачить. І мають тільки те, на що чекають....
- Юлія Алейнікова – Ми будемо жити далі, друже Ми будемо жити далі, друже, У кожного власний куточок щастя. І ти, чужий і вдавано байдужий, Для мене лишишся таким же прекрасним. Ми будемо жити далі. Тихо, Буденно, неначе ми ледь знайомі. Короткі розмови з нервовим сміхом, Непрохані спогади як судоми. Ми будемо жити далі. В темпі, Змінимо думку, місця й партнерів. З тобою бувало […]...
- Юлія Алейнікова – Ти маєш право лиш дивитись вслід Ти маєш право лиш дивитись вслід. Якщо самотність – місто, Я твій гід. Ти маєш право тільки на мовчання. Якщо твій сум – це черга, Я в ній крайня. І згадавши те, чого не буде, Ти маєш право гірко Посміхнутись. Коли ж ця туга в’їсться до кісток Ти маєш право На один Дзвінок....
- Юлія Алейнікова – Сьогодні день для светрів і какао Сьогодні день для светрів і какао. Ні кроку за поріг в тенета осені. Ходи сюди. Зігрію так ласкаво, Наперекір циклонам і прогнозам. Сьогодні день для в’язаних шкарпеток І чорно-білих романтичних фільмів. Ходи сюди, у схованку під пледом, Ходи у тихий затишок обіймів....
- Ганнуся і Хлопчик-Фігурка (за оповіданням І. Калинця “Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою”) І. Звідки беруться фантастичні герої? (З дитячих фантазій. Можна легко знайти собі товариша, намалювавши його на склі чи на папері. З ним буває весело. Можна з ним спілкуватися чи довірити йому свої таємниці. Ось і Ганнуся на віконному склі трамваю намалювала фігурку хлопчика. Коли вона збиралася вийти на зупинці, Хлопчик-Фігурка попросив узяти його з собою. […]...
- Юлія Алейнікова – Не клич мене. Не клич, благаю, знову Не клич мене. Не клич, благаю, знову. Бо я прийду. Я знаю, що прийду. Щоб вкотре привести тебе додому, Себе налити в душу цю пусту. Не клич мене. Не замикай це коло. Цей цикл із марних зустрічей й прощань. У серці не лишилося живого Вже місця для нещирості й вагань....
- Леся Українка – “Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?” Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись? Чи то вони всі вже, мов літні дощі, розточились? Чи, може, вони розійшлися в осіннім тумані І висять тепер надо мною, мов хмари важкі, нерухмані? 16.11.1900...
- Юлія Кириленко – Лист від музи Я пишу тобі сотні літ, Доки небо світанком тішиться, Доки кров досягає ланіт, Твого тихого раю грішниця. Ти до себе мене візьми, Заварю тобі чаю із м’яти, Замість ковдри укрию крильми, Щоб було тобі солодко спати. Я напою твою пам’ять словом, Чистим словом, без домішок хмелю, І тікатиму завжди раптово, Щоби ти не звикав до […]...
- Віталія Костюк – Мій коханий, мій любий, милий Мій коханий, мій любий, милий… Моє серце для тебе б’ється, Моє серце для тебе сміється З усієї своєї сили. Десь там коваль щастя кує. Десь там маляр долю малює. Я люблю лиш тому, що ти є. Лиш тому, що ти десь існуєш. І не владні ні відстань, ні час… Почуття ж бо не має меж! […]...
- Мій любий друже… (частина 2) Ну що привіт мій любий друже Розказуй як ти там живеш… ? Я тебе прошу, і прошу дуже Скажи… коли мене ти звідси забереш? Мені набридло вже так жити, Мені набрид вже весь цей люд… Мені набридло стільки пити, Але по іншому немош вже тут. Як же хочеться мені туди… Де є кохання і купа […]...
- Дмитро Загул – “Скажи мені, любий мій, де ти блукаєш… “ “Скажи мені, любий мій, де ти блукаєш, – Чи в горах, чи тут, при долині? Де стадо пасеш ти і де спочиваєш Опівдні в гарячій годині? Я так уморилась, я так утомилась, Що й ніг під собою не чую, Весь день за тобою, мій милий, дивилась… І нічку без тебе ночую. Чи ще мені довго […]...
- Леся Українка – “О, не кори мене, любий, за мрії про славу… “ О, не кори мене, любий, за мрії пpo славу, Не дорікай за жадобу тернів золотих, Сам ти в мені розбудив ту гадюку лукаву, Голос її засичав… а здавалось, навіки затих! Чи ж не казав ти мені, що злетіла корона злотиста З мого чола з того часу, як я до роботи взялась Тихої, смирної. Зникла поезія […]...
- Семенко Михайль – Хлопчик Молодий я і багато взяв, Світ і життя збагнув зарано. Душа моя ще просить ласки, Я ще дитина – і коли дорослим став? Я прагну друга, як колись, Коли був наївним ідеалістом, І хочу, щоб мене хтось зрозумів. Я ще хлопчик, і моя мрія – панна. Я непрактичний, І мене лякає женщина. Я – несталий, […]...
- Микола Вінграновський – Мизатий хлопчик, як горобчик Мизатий хлопчик, як горобчик, З таким, як сам, до річки йде. Іде над хлопчиками дощик, Іде над ними й більш ніде. А фіолетове, а синьо При хаті півники цвітуть! Цвіте над півниками слива, І абрикоса пахне тут. 1969...
- Юлія Алейнікова – Геть простір, геть цей клятий простір Геть простір, геть цей клятий простір, Геть стіни, перехрестя і поля… І це життя не схоже вже на розстріл, Є ти і я, є просто ти і я… Не чуючи твій тихий, ніжний шепіт, Я знатиму усі твої думки… І світом неймовірним і безмежним, Ми станемо єдиним, я і ти… Ми, кажуть, і насправді маєм […]...
- Драматична доля хлопчика Мотла (за оповіданням Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл”) Драматична доля хлопчика Мотла (за оповіданням Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл”) І. Тема оповідання “Хлопчик Мотл”. (В оповіданні очима хлопчика показано зубожіння містечка Касрилівка, відчайдушні намагання його мешканців вирватися зі злиднів. Нужда примушує рідних Мотла зважитися на еміграцію до Америки.) ІІ. Драматична доля Мотла. 1. Умови, в яких ріс хлопчик. (Сім’я Мотла жила у злиднях. Хворий батько, […]...
- Юрій Вітяк – Хлопчик в пасмистій піжамі Хлопчик в пасмистій піжамі, Примус – скінхедівська стрижка, Гарт – а в думках – передишка, Мука легальна, без мірки, В генах давидова зірка, В шлунку убогі об’їдки – Бран, що не має хвіртки. Камери і катівні – Врешті родина разом, Швидко, до третіх півнів, Буде впиватись газом. Потім – Тіла у пічку, Ніби хлібину мама… […]...
- Хлопчик – Сосюра Володимир У полоні білому, в Одесі, Я згадав: у гуркоті навал По мосту йшов хлопчик літ на десять І свистів “Інтернаціонал”. Вдалині хиталися дерева І синів задумано прибій… Раптом крик повітря полудневе Пронизав наказом гострим: “Стій!” Грубий крик і клацання затвора, І лякливе лопотіння ніг… Але куля зла і гострозора Перетнула хлопчикові біг… Перетнула, кинула на […]...
- Залевський Микола – Хлопчик-мізинчик Жив колись лісоруб із дружиною, і було у них семеро дітей – всі хлопчики. Меншенькому минуло лише сім років. Сім’я була дуже бідна, і з сімома дітьми батькам доводилося дуже скрутно, бо ніхто з синів ще не міг заробити на хліб. А ще непокоїло батька те, що найменший був дуже тихенький – такий, що й […]...
- Юлія Кириленко – Буду жити, щоб жила Вкраїна Постріли. Кулі. Ніч. Душі летять врізнобіч. Спалахи. Морок. Жах. Кров зріє на вітражах. Мамо! Тату! Вже йдуть! Квітку рум’яну зірвуть… Я житиму в крихтах цих дат… Хлопчику, кинь автомат! Де ти? По тебе йду! Руки немов у льоду… Ні, я не вірю! Живи! В жалобі схилились церкви… Сьогодні так сонячно в нас, В мого серця […]...
- Ольга Анцибор – Хлопчик мій горобчик Хлопчик мій горобчик, Пташенятко миле, Якби ти дозволив – Я б тебе любила. Стежечка-стежинка Лісом пробігала. Якби ти дозволив – Я б тебе кохала. Ти не дозволяєш, Мене не кохаєш, Молоду дівчину За дружину маєш. Дубок зелененький Над річкою в’ється, Болісно серденько В моїх грудях б’ється. Я його благаю, Не бийся, не треба. До мого […]...
- Хлопчик-Фігурка… (скорочено) – Калинець Ігор Ганнуся їхала додому трамваєм і намалювала на вікні пальчиком чоловічка в окулярах. Коли дівчинка виходила, почула, що Хлопчик-Фігурка (далі скорочено будемо називати його Ха-еФ) просить її взяти його із собою. дівчинка здивувалася, але взяла хлопчика в ранець, і він поселився там в альбомі для малювання. Гануся згадала про Ха-еФа тільки тоді, як учитель поставив хлопчика […]...
- Голобородько Василь – Хлопчик малює літо (Збірка) 1995 рік, видавництво “Веселка” ХЛОПЧИК, ЯКИЙ СТОЇТЬ СЕРЕд ЛІТА Хлопчик стоїть, Зупинений на бігу через літо. Летить повз нього бджола, Хлопчик принюхається-принюхається й знає: Ця бджола полетіла із медом, Що пахне липовим цвітом – Набрала у квітці липи; Ця бджола полетіла із медом, Що пахне гречаним цвітом – Набрала у квітці гречки; Ця бджола полетіла […]...
- Юлія Кириленко – Бабусенько Бабусенько, голубко мого серця, Побудьмо лиш з тобою наодинці, В житті я не випрошую гостинці, А прошу в Бога доленьки люстерце, Щоб глянуть і побачить там тебе, Де мудрості дітей моїх навчаєш, Де старості ніяк не помічаєш, Де лютий біль ніколи не шкребе… Бабусю, обійми мене, будь ласка, Не знаю, скільки нам відміряв Бог, Та […]...
- Юлія Кириленко – Зглянься світе наді мною! Зачекай, не спіши, більш не треба Душу ніжну словами кропити, Подивись, сонцесяйний мій Фебе, Глянь на мене, блаватовий світе! Хоч тобі далебі не до мене, Ти вгорі загаптований цвітом, Я ж сплітаю тут руки студені, Проростаю в душі неофітом. А десь там, серед вулиць-мережок, В’ються долі нитки мов шовкові, Мойри плутають їх обережно Візерунками на […]...
Сочинение трели соловья.