Юлія Кириленко – Буду жити, щоб жила Вкраїна

Постріли. Кулі. Ніч.
Душі летять врізнобіч.
Спалахи. Морок. Жах.
Кров зріє на вітражах.

Мамо! Тату! Вже йдуть!
Квітку рум’яну зірвуть…
Я житиму в крихтах цих дат…
Хлопчику, кинь автомат!

Де ти? По тебе йду!
Руки немов у льоду…
Ні, я не вірю! Живи!
В жалобі схилились церкви…

Сьогодні так сонячно в нас,
В мого серця міцний каркас!
Я не стану до бою, прости,
Замість віршів не хочу хрести…

Матусю, вразлива я надто,
Та цими рядками крилата.
Хай звірі ковтають слину,
Буду жити, щоб жила Вкраїна.

Ви зараз читаєте: Юлія Кириленко – Буду жити, щоб жила Вкраїна