Юля Миргородська – дуже щиро – пішло воно все
Дуже щиро – пішло воно все
За відлунням нашої втрати.
Небеса часто роблять те,
Чого жоден із нас не вартий.
І казав ти мені – живи!
Живи зараз, тепер і досить.
Не чекай, коли треба йти.
Кисень кров ще по тілу носить.
Люди є, як ножем по склу.
Є – так солодко, є – аж терпко.
Дуже щиро – пішло воно все!
Часом не приховаєш відвертості.
А солодкого мало і хочеться ще,
А мені не смакує без терпкості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Мовчан – “На весну вже пішло… “ На весну вже пішло. Відлуння рідкувате, Проріджуючи слух, дощем намоклу вату, Верталося назад, так низько, ледве й чути, І слідкома за ним тяглася повстю сутінь… Зневажений, знечулений до всього, Прийнявши в себе спис далекої дороги, Ліс чорно височів, заслуханий у себе, Пускаючи пташок в позеленіле небо. Співзвучний ти чи ні глухій гущавині, Веселий чи сумний […]...
- Вірш Миколи Вінграновського – За гай ступило сонце, і пішло За гай ступило сонце, і пішло, І далину покликало з собою… В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою. В садах вечері: борщ або куліш… На крилах яблунь стомлені зірниці, І хтось питає тихо: земле, спиш? Уже спочила? дай води з криниці! І хтось питає, довго не вгава… Земля ж спочила тихо просто неба, […]...
- Леся Українка – “За правду, браття, єднаймось щиро… “ За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях, Єдину, браття, всі маєм віру, Єдине серце у грудях. Нема в нас, браття, ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмось, Знамена держімо правди святої, На зраду ми не піддамось. До нас ходіте усі, хто за правду Не жалує життя оддать, Ми приймемо того, мов брата […]...
- Юля Миргородська – Менше жалю за вчорашнім Менше жалю за вчорашнім, Менше всякого каяття! Живи так, аби по собі Не залишати сміття. Відбудовуй мости, Аби іншим допомогти, Змінювати на сади Внутрішні смітники. І почне там тоді рости Виноградна лоза добра, Як свідотство того, що ти З серця винесла все сміття....
- Юля Миргородська – Сьогодні у Львові Сьогодні у Львові пахне цукровим дощем. Завтра знову вокзал, а у мене ще стигне кава. В цьому місті постійно замріяна, і хочеться ще Танцювати під дощ у обіймах нічного туману. У кишені білет, у руках карта міста і ранець, Втричі легший за той, невблаганний зворотній білет. Завтра знову вокзал, але поки що Львів-коханець Одягає дощі, […]...
- Крістік Хрустік – Життя… воно таке мінливе Життя… воно таке мінливе.. Ще вчора стрибнуло зі скелі вниз. Сьогодні – вже прекрасне і щасливе, Створює в тобі новий каприз. Для всіх є щастя у житті, А ми у ньому, як у мрії. Колись в своєму забутті, Я раз вже втратила надії. Люби мене… дозволю я пізнати Все те, що в мене в глибині. […]...
- Струмом по тілу Струмом по тілу Тілом по струнам Звуком невміло Та все одно нам Тягнуться душі В небо не сміло Тілом по струнам Струмом по тілу Грати не вмію Жити не мушу Струмом по тілу Натовп у душу Є у мені Безліч облич Струмом по тілу Лиш душу облиш...
- Павло Мовчан – “Воно прийшло і грюкнуло в повіки… “ Воно прийшло і грюкнуло в повіки: І срібний сон скотився із-під вій, І день почався від моїх очей, І я почався знову сам від себе. Парує сонце кавою у склянці І на тарілці мружиться, мов кіт. І тіні кружеляються у танці І кружлять, кружлять завіконний світ. Іду, щоб з яблук вицідить дозрілля, Думки губами Перебгать […]...
- Твір на тему: Хто щиро любить, той суворо карає На перший погляд, це твердження парадоксальне. Хіба суворість і любов можуть поєднуватися? Але якщо поміркувати, то виходить, що ця думка є слушною. Свідченням цього є те, що в суворих батьків часто найбільш виховані діти, та й до життя вони пристосовані. Чому? Та тому, що не чекають від життя лише “пряників”, а наполегливо працюють, щоб забезпечити […]...
- Твір на тему: Що таке щастя? І чи є воно? Якщо зуміти знайти відповідь на питання про те, що таке щастя, то друге питання відпаде саме собою – виходить, воно є. Але справа в тому, що універсального визначення щастю, яке б задовольняло кожного, не існує. “Щастя – це коли тебе розуміють”, – стверджував нещасливо закоханий школяр у прекрасному фільмі “Доживемо до понеділка”. “Щастя – це […]...
- Юля Миргородська – Просто, знаєте Просто, знаєте, Якось у них все просто. Є ніжності й поцілунки, А деколи битий посуд. Все кажеться Без красномовних звуків. Просто її шкірі Потрібні його руки. Просто так про неї Крім нього Не напише ніхто і ніколи. Просто спасибі богу, Що їх таких буде двоє. А завтра знову вокзали. І просто дощі за ними Литимуть […]...
- Юля Миргородська – Коли його знайшли на краю світу Коли його знайшли на краю світу, Безумний, втратив своїм будням лік. Щось бурмотів, що відчай ніде діти. І десь є та, що носить зачіску на бік… . І щось казав, що більш таких немає. Що всі галактики він пішки обійшов. Де є тепер, нажаль, не пам’ятає. Було б куди то він би й далі йшов. […]...
- Воно зросло з шукання і розпуки… – Ольжич Олег А гострозоре, мужнє покоління Уже зросло на молодій землі. П. Филипович Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих тіл. Так солодко в передчуванні бою, Не знаючи вагання і квилінь, Покірну землю чути під ногою І пити зором синю далечінь....
- Юля Миргородська – А небо просто розриває А небо просто розриває, Як після довгої мовчанки! Дощем емоцій заливає Даровані колись Фіалки. Вмикай приймач Наскільки буде сили! Сьогодні все одно Не перекличеш грім. Кого б дощі до нас не запросили, Ми будем раді їм! Глінтвейн? Чи просто так… вино? Так хочеться про все наговоритись! Ще маємо старе, І вкотре переглянуте кіно Не до […]...
- Юлія Алейнікова – Я іноді хочу синє волосся Я іноді хочу синє волосся І тату по усьому тілу. Занадто нормальна. Тому й не збулося. А може не дуже й хотіла? В думках моїх часом коїться Дещо не зовсім пристойне… Іноді дуже хочеться Просто не бути собою. Березень, 2013...
- Юля Миргородська – на коліна саджу кота На коліна саджу кота, А він хоче до серця, Його не обдуриш. Там болить. там гроза. Запікає душа. Полікуєш? Там маленьке дитя І таке ж кошеня. Їх зігріти б. А тобі тільки дай В саму душу мені Муркотіти… Авотр: Юля Миргородська...
- Юля Миргородська – Коли я стою і думаю за що вхопитися Коли я стою і думаю за що вхопитися, Де рятувальний круг чи борт корабельний, Який ніколи не тоне… Коли за спиною маленьким спалахом Сузір’я розсипеться І згасне у морі… Коли в мені заплетуться канати Важкі. зі сталі і золота, І розіб’ється колекція вин Кольору крові Й потрапить у вену, а біля очей ВИна стануть прозорі… […]...
- Твір на тему: Яке воно – кохання? I. Кохання – найбільше чудо серед усіх чудес світу. II. Різні обличчя кохання (не можна надати вичерпне визначення чи пояснення). 1. Стан душі людини (потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, які змінюють людину фізично і духовно). 2. Кохання – це надзвичайно тонке почуття (його не можна запланувати, але можливо зруйнувати необережним словом, поглядом). 3. Кохання – це […]...
- Твір на тему: Щасливе дитинство. Яке воно? (стаття дискусійного характеру публіцистичного стилю) Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт – […]...
- Юля Миргородська – розлетілись листки Розлетілись листки, Розлетілись думки. Хочу літа. Поряд зовсім не ті. Чужі близько, Ти ні. Не здуріти б. Ти говориш, мовчу. У думках обійму. Знов розмови. Ну скажи щось. Кажу – Хочу в гори. Щоб нам тепло було, Щоб нам разом було, Щоб з тобою. А сьогодні я знов Замість купи умов, Доки бог не почув […]...
- Юля Миргородська – не клади цукор у каву Не клади цукор у каву Солодше не стане Трохи хай погірчить Потерплю Краще хай попече Й перестане Гіркоту гіркотою зап’ю Не чекай Допивай мою терпкість Хто крім нас вип’є наші гріхи Хто терпітиме нашу відвертість Аж ніхто Тільки ми Ще ковточок. минуле гірчить Приготоване наче з перцем Аж до самого дна Допий Відчуваєш, як солодко […]...
- Юля Миргородська – Це, як змішувати фарби, їх кольори … – це, як змішувати фарби, їх кольори, Коли не знаєш, що і до чого. … – це коли хтось з тобою годинами говорив, А тобі й сказати нічого… . … – це коли совість, Зовсім безсовісна стала. Бешкетує, жбурляє, як м’ячик думки. … – це коли ти, Як шоколадка розтала тільки від дотику. … […]...
- Юля Миргородська – коли ти не вписуєшся у прохід Коли ти не вписуєшся у прохід, Задумуєшся, проходиш на поверх вище, Бо крутиться на язиці Задумка нового вІршу. Чи одягаєш не ту краватку, В якій, доречі, тобі не гірше,- Значить ти в нормі. Значить з тобою усе в порядку. Коли тебе нудить від трендолюбів – Постійних відвідувачів пасажів, Гурманів з солідним стажем. Поряд з такими […]...
- Юля Миргородська – Осінь на веранді розливає мокко Осінь на веранді розливає мокко В січні ще насниться цей солодкий щем Що озветься в грудях озером глибоким І за краєм серця в душу потече Закіпає джезва Охололи нерви Випиваєш на ніч залишок життя Ця безжальна осінь з тебе маску здерла Пий життя і мокко Пий його до дна...
- Юля Миргородська – Перевезення серця з місця на місце Перевезення серця з місця на місце, В надії розгубити усе, що у ньому є. І десь далеко від дому заново народившись, Відчути, що б’ється, що все-таки серце живе. Є у горах престоли, а вітер – єдиний супутник. Подаруй йому тільки лабіринти своїх легень. Ризикни – розведи в різні сторони руки, Світ обійме тебе. Ти мов […]...
- Юля Миргородська – Щось їй кричало прямо з серЕдини Щось їй кричало прямо з серЕдини, – тікай. хоч до біса. хоч боса. біжи. Туди, де ще теплі обійми розведені Чекають на тебе. швидко звертай туди. Щось поки бігла ойкнуло в грудях. – півподиху й кисень потік, як ртуть. Звідки тікаєш, про тебе завтра забудуть. Та й гірше бувало. і після такого живуть. Щось шепотіло: […]...
- Юля Миргородська – Хай заграють струни тобі засипані пилом Хай заграють струни тобі засипані пилом. Хай для тебе приборкує небо свій залп. А ти будеш іти на амінь, набиратися сили. Твоя тінь на очах буде стрімко угору зростать. За квадранс в землю пустиш могутнє коріння. І запустиш долоні у хмари, і птахом підкориш дощі. Бо повіриш у чари, сподіваючись на спасіння Затверділої, в темінь […]...
- Дмитро Павличко – “Ти дуже гарна, але я з тобою… “ Ти дуже гарна, але я з тобою В ліс не піду, де пахне тінь хмільна, Де чорт під папороттю голубою На нас чекає з чаркою вина. Питво і перевтілення химерне Чекає там звабливе і страшне: Боюсь, що біс мене в коня оберне, Дух амазонки в тебе зажене. Боюсь, що я іржатиму від щастя, Як по […]...
- Життя як воно є у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Взявши за сюжет історію кохання молодої жінки Анни Кареніної, Лев Толстой у своєму романі відобразив широку панораму життя російського суспільства кінця XIX сторіччя. Автор вкотре довів, що є неперевершеним майстром епічного жанру і знавцем життя і побуту різних верств населення Росії тієї доби. На прикладі Степана Аркадійовича Облонського письменник показав життя петербурзьких чиновників вищого рангу. […]...
- Володимир Сосюра – Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, Що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, Для себе ж бо ти й не жило. Щасливії люди, щасливих багато. Живуть для живого живі. Тому я й повинен про щастя співати, Коли навіть серце в крові!.. 1950...
- Олександр Ірванець – Мені тебе мало Мені тебе мало В долонях й у світі, У ліжку й надворі, У вічності й в миті. Мені тебе мало В обіймах й дотиках, В дурних телефонах Й скажених бажаннях. Мені тебе мало На фото й в записках, В очах і у сонці, В віршах і на дисках. Мені тебе мало В повітрі і в […]...
- Надія Ковалюк – Скажи мені, коханий мій, чому Скажи мені, коханий мій, чому У грудях більше Серце не живе? Воно так щиро вірило в весну, Та необачно вибрало тебе… І після тисяч пройдених доріг Та попелу від спалених мостів- Упало без жалю тобі до ніг, Від болю не залишивши слідів. Ти… попіл перетворював в вогонь, Ти… казку про весну розповідав, Ти… Серце грів […]...
- Олена довганюк – Так добре, коли спокійно Так добре, коли спокійно, Так важко коли тривожно Так хочеться жити вільно, Те хочеться, що не можна. Улітку нам хочеться холоду, Старіти нам хочеться змолоду, Узимку ми хочем тепла, Щоб молодість вічно плила. Як разом ми, то не цінуєм, Як поряд нема, то сумєм. Коли щось немає, то треба, А є, то зникає потреба. Ніхто […]...
- Василь Стефаник – Новина (Стислий переказ, дуже скорочено) Василь Стефаник Новина (Стислий переказ, дуже скорочено) У селі сталася новина: Гриць Летючий втопив меншу дочку, а старша випросилася. Тепер про нього заговорили всі, хоча раніше мало й знали, як він жив. Вже два роки по смерті дружини тяжко бідував чоловік, взимку не топили навіть хати, жили на печі. Одного разу Гриць приходить додому. Діти […]...
- Тарас Шевченко – Причинна (Скорочений переказ, дуже стисло) Тарас Шевченко Причинна (Скорочений переказ, дуже стисло) На Дніпрі – буря. Горами здіймаються хвилі, гнуться від вітру тополі. А на березі щось біле блукає. То не русалка, а дівчина, яку ворожка зробила причинною, щоб не сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та все не їхав. Дівчина-сирота щиро полюбила козака, побивалася […]...
- Павло Мовчан – Ім’я І суцвіть, і пилок, і срібна труш Гуляли вихором і порошились в хату, Де дзвінко так лупало обіуш Ім’я твоє гірке, немов прокляття. І по складах годинник на стіні Ділив його, повторюючи всоте, І, мов бджола у склянці, у мені Воно гуло і радісно, й скорботно. – Невже ж це ти, Марієчко, невже? – Кажу, […]...
- Дмитро Загул – “Хочеться ніжний подих вітру… “ Хочеться ніжний подих вітру На тонкострунну схопити арфу, Хочеться взяти на палітру Ніким ще не відану барву. Хочеться серцем розбагнути Країн незримих всі таємниці, Чулою душею хочеться почути Нечутний спів німої криці. ІЗ ЗБІРКИ “НА ГРАНІ”...
- Сам собі пан (дуже стисло/скорочено) – Грінченко Борис Селянин данило розповідає про пригоду, яка з ним сталася. Схотілося йому дізнатися, як то пани живуть. Тому він вирішив спробувати, чи може мужик бути поряд з паном. Перш за все вирушив на станцію та купив білет у перший клас. Здивувався, що касир йому нічого не сказав. дорогою кондуктор намагався його зупинити і відправити у вагон […]...
- Лісова пісня (дуже стисло/скорочено) – Українка Леся Драма-феєрія в 3-х діях Пролог Старий ліс на Волині, дика і таємнича місцина. Початок весни. З лісу вибігає “Той, що греблі рве”. Вік перемовляється з потерчатами та Русалкою, яка нагадує йому про своє кохання, дорікає зрадою. Водяник сварить Русалку, що вона водиться з облудливим чужинцем. Він тільки зводить Русалок. ДІЯ ПЕРША У тій самій місцевості […]...
- Наталія Пиж – Так хочеться Так хочеться щось написати Розумне, сердечне й просте. Так хочеться всім розказати, Що каже сердечко моє. Сумує, ревнує, страждає Огорнене сумом й печаллю За ким і для чого, кого і до кого Сама я для себе не знаю. Так хочеться бути собою… Та сили на це не хватає Так хочеться бути з тобою Та хто […]...
Риси характеру скрулжа з оповідання різдвяна історія.