Юрій Андрухович – Елегія післяноворічного ранку

Це – спроба написати вірш про нас.
І про нашу учту, молоду і п’яну.
Яке вино, яку хмільну оману
Вливав у юні горла щедрий час!
Ми так жили, немов співали джаз.

Хоча не джаз, а камерні концерти
Зринали нас, і ми ішли в снігах
На гору, де ліси росли і птах
Кричав про щось таємне і відверте,
І від любові можна було вмерти.
Чи хто за нами йшов по тих слідах?

Ти, Ігоре, сурмив у свій ріжок,
В якому всі музики триста років
Шукали кайф і висновки глибокі,
А нам зостались метушня і шок,
І птах оцей, і молодий

сніжок.

Але яке внизу лежало місто! –
Достоту, як завершений офорт.
Наш подих цвів і рвався із аорт…
Читались вежі злагоджено й чисто,
І я старого пса покликав свистом,
Так ніби то був бройгелівський хорт.

Та я забув, либонь, про головне:
Йшов рік новий, те діялося в січні.
В будівлях спали мляві й анемічні
Гуляки, що набралися до не-
Пристойності. А ти пекла мене,

Щоразу інша, не така. Ще з ночі –
Тi дві руки у мене на плечах
Я пам’ятав, і темне щось в очах.
Але який кретин повірить в очі?
Я підбирав ключі, слова пророчі,
Хоча на ранок мій поет зачах…

Ага,

внизу трамвай сумирно повз –
Такий порожній, мов нікому діла
Вже не було. Якась душа летіла
Над ним, промерзла, і дзвеніла повз
Петра й Павла в задумі чуйних поз…

Як тяжко повертатись на рівнину,
Скотитись по гладенькій мерзлоті,
Чи з’їхати, як я, на животі
В ту вуличку, що вигинала спину,
Під маскарона бороду цапину,
Де пияки, трамваї і святі,

Де, все одно недремна, мов радар,
Націлений на сни, чигала зрада,
А вихудлий біблійний виноградар
На брамах був розіп’ятий, сподар.
А з радіол шипів різдвяний дар
(хоча його й забрязкала естрада).

Туди, де всюди відбувався сон –
Тяжкий, похмільний, післяноворічний,
Туди, де кожен п’яний був зустрічний,
А всі зустрічні – п’яні. В унісон
Співали ми, забувши про фасон.

Хоч ми й були, мов мандрівні актори,
І в нас був Ігор, він сурмив, як ас.
Якась наївна віра у Парнас,
Чи то в Прованс,- але рушала гори!..
Отак ми йшли, немов сліпі у море,-
І ти, і я, і всі навколо нас…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Критика маруся.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Елегія післяноворічного ранку
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.