Юрій Андрухович – Етюд неспокою


Трава на камені вона
Вночі шумить у ранах дому
І лугом дихає стіна
Рослинне тіло в кам’яному

І ми так часто не спимо
І видивляемо впівока
Як з того боку крізь трюмо
Трава зітхнула мов затока

Вганяючи коріння клин
У ці крихкі тріскучі плити
Запасти в усмішки щілин
Триматись каменя і жити

За крок від рейок і коліс
Вона протне розсохлі рами
Висока й чиста ніби ліс
Трава яка прийшла за нами



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твир опис про свою вишиванку.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Етюд неспокою