Юрій Андрухович – Гаспид, або ж дідько

СЕРЕдНЬОВІЧНИЙ ЗВІРИНЕЦЬ
З колекції Мікельаньйоло Романо
(він же Густав Зуппе)

Зійшла комета, Господи прости!
Мов гурт убивць повзе повз нас етапом.
Розпущені убори і хвости,
Запахло спиртом, сіркою і цапом.

Він – той, що креше рогом до камінь,
І всюди починається розпуста.
І входять назавжди в солодку тінь
Дівчата, смарагдові, мов капуста.

І б’ється в бубон вогке копито,
І замовляння світяться крізь писок
Під шапкою нічного шапіто,
Де акробати труться об кларисок,
Де криють юнок вижовклі діди…

Це тіло, цю сполохану клепсидру
Рятуй мені. Я ждав її завжди,
Я сам її з вертепів ночі видру
І сам її пораню. В кожну п’ядь
Ввійду, вповзу в ці брами, що розкрились.

І ярмаркові діти прилетять
З пекучими надрізами для крилець.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Гаспид, або ж дідько