Юрій Андрухович – Ніч


Ось тобі, вбога пуста голова,
Перше знамення Різдва –
Снігу добув ти для білих поем,
Вітру черпнувши плащем.

Крила не тут, але біль від крила
На ніч прип’яв до стола –
Мить, наче рибу, ловиш багром
І повертаєш в огром.

Тільки тепер вона має печать
Віщих прозрінь і зачать.
Є в ній зима – цегляні димарі
Теплі о білій порі.

Ось тобі й ніч, пуста голова,
Напередодні Різдва.
Хочеш – придумай, як до зорі
Рушили тріє царі…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Лісова пісня вірш.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Ніч