Юрій Андрухович – Опівнічний політ з високого замку

Авжеж не райський сад не світять помаранчі
Загублено стежки і втрачено сліди
А все що є у нас ліхтарик на підзамчі
І треба нам туди

Збігати у пітьму яка непевна втіха
Чи виросте вогонь
Коли позолотить найменша іскра тиха
Розсипаний пісок розрив поміж долонь

І тісно між дерев і темно в сьому граді
І тягнуться до нас обуджені гілки
Та крізь нічне зело що пнеться на заваді
Злітаємо з гори злітаємо таки

І жодної зорі лиш доторки тернові
І де ще той ліхтар чи світиться йому
Подряпини легкі падіння варте крові
І навіть без надій

І навіть у пітьму

Бо хто на світі ми
За сімома шляхами
Шукаємо любов як золото в ріці
Закрито всі доми
Спідниця з реп’яхами
І скалка
На щоці


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Не одяг красить людину а добрі справи.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Опівнічний політ з високого замку
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.