Юрій Андрухович – Сади будинків – цегляний едем


Сади будинків – цегляний едем,
Де лагідно мовчать скульптурні звірі,
Де ранні позивні тремтять в ефірі,-
Ми їх на мову птаства покладем.

Поля дахів лежать, мов заповіт,
Розліт вікна дорівнює вітрилу,
І тихо сяє з-під каміння й пилу
Рослинний пломінь – давній горицвіт.

Ми входимо. На небі – смуга дня.
Ми схожі та близькі, немов рідня,
І кругло пахне хліб о сьомій ранку.

І віриться в безодню висоти,
І на руках так хочеться нести
Цю плинну площу, цю небесну бранку.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Одчиняйте двері аналіз.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Сади будинків – цегляний едем