Юрій-Осип Федькович – Молитва

Related posts:

1. Юрій-Осип Федькович – Нічліг НІЧЛІГ Звізди по небеснім граді- І по одній, і в громаді- Як то любо заснияли, Де жовняри спочивали. Но як збліднуть тихл зорі, Світле сонце зійде горі, Хто тогді нам, бідним, скаже, Де котрий з нас нині ляже? Де хто ляже, Божа воля: Є де спати, много поля, Є де голов приклонити… А зірниці ймуть […]...
2. Юрій-Осип Федькович – Пречиста діво, радуйся, Маріє! ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У сине море сонце ясне тоне своє І світло, ніби кров, червове По всій країні доокола сіє; А там зазульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там, в борі, вітер листом шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє… Пречиста діво, радуйся, Маріє… Он молод жовняр ляг си на мураві, […]...
3. Юрій-Осип Федькович – Думи мої, діти мої ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас займуть За голубе море… Думи мої, діти мої, Лихо моє, горе! За моє б займили, як мене гонили, Гонили та били… чому не втопили? Не знали би люди, як темної ночі […]...
4. Юрій-Осип Федькович – Шельвах ШЕЛЬВАХ Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, жовняр свиснув, До себе ціпко гвер притиснув, Та й білі руки ломле, гріє, Що аж му […]...
5. Юрій-Осип Федькович – Думи мої ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, в моїм небі ангелом злітали, Що ви моє бідне серце досі колисали? Так, як мати вороб’ятко вечором колише, І над ним, і коло него хрестик божий пише, Би уроки, би злі духи там […]...
6. Юрій-Осип Федькович – Дністер ДНІСТЕР Ци дружина люба, мила з краю загостила, Ци пташина білокрила з краю заблудила, Ци буркун то синопюрий байраком гукає, Ци Дністер то буйнобурий на Подолі грає? На чиїм то поберіжю збіжя золотіють, І покоси шовковії колом зеленіють, І шумя ту темні луги, гай там шелевіє, Там хатина у садочку, ту ся двір біліє, Ту […]...
7. Юрій-Осип Федькович – Товариш ТОВАРИШ То вечір був тихий: понад гороньками Зірниця вечірня снияла, А місяць уповен блудив зороньками, У гаю десь пташка співала. Ми були на варті у брамі Артемі, Я сперся на білім поручу І там задумався о землі родимій. Заплакав на долю сву смутчу. А він потихоньку до мене зближився, Глянувши ми в очі, питався Й […]...
8. Юрій-Осип Федькович – Русь РУСЬ По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана […]...
9. Юрій-Осип Федькович – А хто винен? А ХТО ВИНЕН? \”Маю воли, маю поле, Та не маю свої долі. А хто винен? – Вуйко винен, Бо вженити мня повинен. Да ні з кралев, да ні з панев, А з сусідков Оксанов!\” Отак, верста з верчорниці, Олесик співає. Вуйко чує, та сміється, Та вусом моргає: \”Облизень вам та ячмінь вам, Ви, молокоблюди!.. А […]...
10. Юрій-Осип Федькович – Баркарола БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… \”О, де ж ти правиш? О, де гадаєш? Дожів чертоги чого минаєш?\” \”Що мені дожі? Що їх коруна? Поуз Ріяльти – там моя дума!..\” – О сеніора, чи ти не чуєш, Чи вбогим Марком уже гордуєш? […]...
11. Юрій-Осип Федькович – Виправа в поле ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! – Ой рад би я, милий брате, Гей, рад би я не плакати, Але ж тяженько на моє серденько – Гадає розпукати. – Ци, може, ти, брате, плачеш, Що родина ба й […]...
12. Юрій-Осип Федькович – Будь здорова! БУДЬ ЗДОРОВА! Будь здорова, Чорногоро! Вже вовік тя покидаю!.. Муть в трембіту браття грати, Я вже з ними не заграю. Бо заграють тарабани – Ті цісарські та голоснії, Та цісарська музик-банда!.. Місяць світить, та не гріє… Та не жаль ми, браття, того Мого персня дорогого, Що у дар дам тарабанцям, Але жаль ми лиш одного […]...
13. Юрій Федькович – Пречиста діво, радуйся, Маріє! У синє море сонце ясне тоне, І своє світло, ніби кров, червоне, По всій країні доокола сіє; А там зозульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там в борі вітер листям шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє… Пречиста діво, радуйся, Маріє! Он молод жовняр ліг си на мураві, Личко студене, шати му […]...
14. Юрій Федькович – Нива Доки маю світом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? Ліпше сам я рано встану, А сповівшись щиро богу, Займу плуги круторогі, Зорю гори та й долину, Зорю свою Буковину, Як наш Тарас, як мій тато Научив мене орати; І віру, любов, надію Буковинов скрізь посію. Виростай же, руський боже, […]...
15. Шельвах – Юрій Федькович Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому У кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, жовняр свиснув, До себе ціпко гвер притиснув, Та й білі руки ломле, гріє, Що аж му серце […]...
16. Три як рідні брати (скорочено) – Федькович Юрій 1834-1888 Повість І Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не […]...
17. Федькович Юрій – Бідолашко Казка нагадує “Маленького Мука” Був собі бідний чоловік та мав ще біднішого сина, бо був той син і слабовитий, і хоровитий, і ніжний, і худий, і сухий, і боязливий, і нікудишній, а люди називали його Бідолашком, бо був справді Бідолах. Але доки старий батько ще жив, то й на нього заробляв, то ще якось було. […]...
18. Юрій Федькович – Україна Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у заліжку козаки літають. Хто ж то може знов забути могили, кургани, Де козацтво українське, […]...
19. Юрій Федькович ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Про особисте життя Юрія Федьковича і про його творчу діяльність висловлювалося багато українських письменників і поетів. Серед цих висловлювань ми знаходимо вислови Максима Рильського. Колись поетів ганили за те, що вони не приділяють уваги пісням. Але не кожен поет є піснярем. Для цього треба мати особливий талант. Відносно цього Рильський писав: “Такі поети […]...
20. Юрій Федькович – як лірик Юрій Федькович – як лірик “Федькович – се талант переважно ліричний, – писав І. Франко, – всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора так і здається, що автор співає і розказує всюди проте, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно лежить чаруюча сила його […]...
21. Федькович Юрій – Біографія Осип Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип домінік Гординський де Федькович ; псевдоніми: Гуцулневір Юрій Коссован, О. Ф. та ін.; 8 серпня 1834, Путила – 11 січня 1888, Чернівці) – український письменник-романтик, передвісник українського національного відродженняБуковини. Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича в містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт. Путила Чернівецької […]...
22. Юрій Федькович – дезертир Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го читав. Писаннячко дрібнесеньке, Листочок – як сніг; Склонив же він головоньку К столові на ріг. “Ой ненечка старенькая Ми пише в одно, Що там зима тяженькая, А їй студено; Нема, нема єї кому Врубати дрівець, Бо їй синок один в дому,- […]...
23. Юрій Федькович – Русь По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана кімната, […]...
24. Юрій Федькович – Лук’ян Кобилиця Було колись в Буковині – Добре було жити. Не знали ми, що то біда Та що то тужити. При кобзині зійшла днина, При скрипочці нічка; А вна собі молоденька, Як у траві чічка. У батенька у Стефана, В Волощини неньки Пробувала. Не спиняли,- Що багло серденько, Що хотіла, те й робила: Гуляти – гуляла, А […]...
25. Юрій Федькович – “буковинський Кобзар” Демократичний рух на західноукраїнських землях у 60-х роках XIX століття був передусім пов’язаний із діяльністю Юрія Федьковича. Письменник утверджував волелюбні ідеї, захищав соціальні й національні інтереси свого народу. Ю. Федькович народився у 1834 р. у мальовничому селі на Буковині. Краса рідної землі назавжди увійшла в мистецький світ письменника. Від простих, але душевно багатих людей перейняв […]...
26. Три як рідні брати (дуже стисло/скорочено) – Федькович Юрій І Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили. Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися по щоках. Попрощався солдат […]...
27. Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) У Шевченкових поезіях, написаних після повернення із заслання, все частіше звучать біблійні мотиви, Кобзар звертається до переспівів із Святого Письма, зокрема до біблійної історії, наслідування біблійних пророцтв. Так з’являється “Подражаніє 11 псалму”, “Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19”, “Оси глава XIV подражаніє”. Прочитання цих творів дає розуміння того, що Біблія […]...
28. “Щастя дай, Боже, народу… ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”) Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність: Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. О. Кониський, обравши форму […]...
29. Турянський Осип – Біографія Осип Васильович Турянський (псевдонім – Іван думка ; 1880-1933) – український письменник і літературний критик, учитель середніх шкіл Галичини. Народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) в родині тесляра. Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. […]...
30. Тарас Шевченко – Молитва Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли. Робочим головам, рукам На сій окраденій землі Свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! 24 мая 860, СПб Царів, кровавих шинкарів, У пута кутії окуй, В склепу глибокім замуруй. Трудящим людям, всеблагий, […]...
31. Осип Маковей – Привіт Україні Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? Пропали і воля, і сила твоя, А все ж ти й сьогодні чудова! От гарно, що раз довелося мені До тебе навідатись, нене, – гей-гей! Хоч не давнім свобідним шляхом, А з жовтим пашпортом в кишені! Так нас розділили граничні стовпи, Жандарми, солдати і варти, Що […]...
32. Осип Маковей – думка Мені здається: я не жив, А тільки все збирався жити, Чогось шукав, за чимсь тужив, Бажав комусь весь вік служити; Аж ось і молодість минула, Не живши, втомлена заснула. І день прийде, як та сльота, Я довгу панахиду правлю: “Прощайте, молоді літа! Не гуджу вас я і не славлю; З могили вже вас не добуду, […]...
33. Микола Руденко – Ранкова молитва В плавнях світанкової пори Ляж у трави – не дихни, замри. Дух конвалій плине у гаю. Дятел силу пробує свою. Бурий, мов над озером туман, Рохне поза вільхами кабан. Із гніздечка випаде яйце… Та не це спостерігай, не це! Ген схилив султани очерет. Поза ним – гіллястий мінарет. В нім зелений хлюпає вогонь, А кора, […]...
34. Молитва преподобної Павліни Марії Жарікот Павліна відзначалася великою любов’ю до Господа Бога, перед смертю вона мала дуже щиру товаришку, яка забарала всі її листи, які вона отримала на протязі років від священиків. Їх повинні були спалити, але ці листи залишилися для інших. Після її смерті знайшли наступну молитву: ” Моя надія в Ісусі Христі, мій єдиний скарб це хрест, я […]...
35. Осип Маковей – Заплатив я податок кривавий Заплатив я податок кривавий – Сам у війську служив вісім літ, У війні з пруссаком став кулявий, Надививсь на людей і на світ. А тепер і мій син уже служить… Я без нього не маю і сну, Та нехай, як прийде, надолужить Всю роботу, а я відпічну. Я старий і вже сили не маю, От […]...
36. Юрій Андрухович – Коломийський полк у Парижі Палаце правосудний тріумфів арко Обскубані когути плюмажні офіри Машируючи під арков переможно шпарко Співаємо хрипко немов обозні фіри Слава нашим генералам конюхам слава Слава Богу пройшли-сьмо рим і Крим і півпекла В’ється в небі фана рвана як халява Сто фортець добуто і згага запекла Миром пахне як миртов лопочуть газетки Же конець усім войнам же […]...
37. Осип Турянський – Біографія Осип Васильович Туря́нський (псевдонім – Іван Думка ; 1880-1933) – український письменник і літературний критик, учитель середніх шкіл Галичини. Народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) в родині тесляра. Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. […]...
38. Поза межами болю (скорочено) – Турянський Осип Присвята дружині й сину Переднє слово “Я й мої товариші впали жертвою жахливого злочину. Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства. І судилося нам пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межі людського болю – у країну божевілля і смерті”. Автор […]...
39. Осип Маковей – Полетів би я на Україну Полетів би я на Україну Не конем, а бистрим самоходом, Щоб натішитись своїм народом, Щоб поглянути на ту країну, Що так довго у неволі Дожидала щастя й долі І діждалася спасення, Свого воскресення. Не пропустять чати самохода Напоперек вченої Європи, Скрізь плоти із дроту, і опоки, І жива з вояків загорода, – Смерть пильнує всі […]...
40. Стихотворение М. Ю. Лермонтова “Молитва” Одну молитву чудную Твержу я наизусть. М. Ю. Лермонтов Михаил Юрьевич Лермонтов – поэт настолько прекрасный, сколь и загадочный. Его лирика поражает и завораживает своей мелодичностью, красотой и глубиной содержания. В его поэзии не встретишь искрометного и бьющего весельем стиха, а вот печали – море. Но автор не навевает грусть своей поэзией, наперекор всему он […]...