Юрій Тарнавський – Старість Казанови

Кожного погідного ранку Казанова,
Одягнений в рожеві жіночі панчохи,
Виходить на вузькі левади міста
Збирати зомлілі метелики презервативів.

Стіни його кімнати облуплені
Змощеними муміями поцілунків,
Які він витяв тремтячою рукою
Із уст старих дів, що померли.

Кажуть, що коли вночі лунають
Хрипкі еха стогонів в його кімнаті –
Це на пустих площах свого висохлого тіла
Шукає за привидами мастурбацій Казанова.

1960


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Спивають про орисю.
Ви зараз читаєте: Юрій Тарнавський – Старість Казанови
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.