Юрій Вітяк – Цукроварня твоїх уст

Цукроварня твоїх уст,
І рутина зникає гіркотна,
І в мені домовинна самотність,
Лементує, скликає до змін,
Бо душа для душі – передзвін,
Бо слова до словес – революція,
А мовчання – коштовність в пилюці як,
Горевбогість і самосмерть
Не заквітчаних вишнєсадів,
Я до тебе крізь силу судів,
Осоружність людського ока,
Ти кохання-картання. Пророкам
Невідома цукровість уст,
Про яку не дізнався Пруст,
Заблукавши в потоках свідомості,
Ми також на межі невідомості.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Юрій Вітяк – Цукроварня твоїх уст