Юрій Вітяк – Фріді Кало присвячується

Фріді Кало присвячується…
Ліжко – ковпак, буцигарня для тіла,
Пута покути, життя в простирадлах,
Люди порожні для тебе, безрадні,.
Пам’ять не зрадить, що радість зотліла.
Мов на стовпі без відступництва відьма,
Так, ніби Бруно, за віру в безмежність.
Лежень оспалий сапить: “Незалежність!
Натовп набрид, як очам болебільма”.
Ти – кубик – рубик, – від барв ані сліду,
Загнаний в кут, у суспільні тенета…
Крила відтяли, а хочеться лету,
Хочеш творити, як скована Фріда.
Пензлі у руки і поки незрячі,
Всі, хто гнітив, упивався у гланди,
Гучно сурми про сум’яття, Роланде,
Фарбою слів, що згустіли добряче.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Біографія павлатичини.
Ви зараз читаєте: Юрій Вітяк – Фріді Кало присвячується
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.