Юрій Яновський – Дитинство (СКОРОЧЕНО)

Навіщо вміщена тут новела “Дитинство”? Не про війну розповідається в ній, а про дитинство майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрінеться у новелі “Батальойн Шведа”. Дитинство – це початок усього в людини – і доброго, і злого. Данилка виховував степ, красу якого розумів малий серцем.

“Комусь, не степовикові, не зрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині, а малий Данилко виходив крадькома з хати, покинувши сестру, коло якої був за няньку, степ простилався перед ним, як Чарівна

долина, на якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск… ”

А ще його виховував прадід, що знав усі степові таємниці. “Він здавався хлопцеві господарем степових звичаїв”, знав безліч прикмет про вітер і сонце, трави і квіти, знав і шанував старовинні народні звичаї, без яких світ був би бідним. Очима маленького Данилка ми бачимо багатобарвну землю навесні, майстерно випеченого жайворонка, що його зробила мати на сорок святих і ще багато чого цікавого.

Тепліє на душі від тих сторінок. Чи, може, власні спогади навіюють читачеві оті картини дитинства. Поетичний світ малого

Данилка вимальований з такою емоційною теплотою, що пригортаєшся серцем до героя і віриш кожному слову. Сім’я була небагата, навіть поїсти не завжди було що, тож хлопчик молився зі справжнім натхненням під час посту “тією улюбленою молитвою, якої його навчив прадід Данило: “Дай мені, Боже, картоплі, киселю й розум добрий”. Може, у цій жартівливій молитві була саме та народна мудрість, що формує мораль. Добрий розум мати, любити свою землю, поважати своїх батьків, свій народ, його віру і звичаї – ось і є та наука, якої зазнав у дитинстві Данилко. Це те, що робить людину людиною – частиною свого народу. Це і є застава вічного життя на землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твир як я прибираю кимнату.
Ви зараз читаєте: Юрій Яновський – Дитинство (СКОРОЧЕНО)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.