За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід?
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину – розбійника Василя Гнидку. Роман, в якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 році в Женеві. При перевиданні в Росії автори дали йому назву “Пропаща сила”.
Головний герой твору – Чіпка, селянин – бунтар, невтомний шукач правди, котрий
Чіпка – хлопець, який ніколи не бачив свого батька. Його батько був розбишака, якого за непослух відправили в москалі. Мати в нього – бідна селянка. Чіпка зростає у злиднях, в атмосфері ворожості і недоброзичливості. Діти не брали його до свого гурту, і матері він майже не бачив, бо та весь час тяжко працювала. Зате любила його бабуся. Як хтось образить дитину, вона і пожаліє, і голівку погладить, і казочку про Бога розкаже. Чіпка всім цікавився, про все бабусю розпитував. “Я, бабусю, буду добрий… я злого не робитиму”, – каже
Як підріс Чіпка – став бігати: то вибіжить було з двору на вигін, та прямо до дітвори так і чеше. А вони почнуть з нього глузувати, щипати, а іноді поб’ють та й проженуть. Село знає одну славу – честь. Ось на селі й питають: чи “чесного” роду? А тоді вже й братаються… Чіпка був “виродок”… Як же Чіпку прийняти до гри?!
“- Виродок іде! – кричить, забачивши здалека Чіпку, білоголовий хлопчик.
– Запорток! – підхопить другий. – Ходім до нього!
Побіжать, обступлять кругом і починають з нього глумитися. Коли Чіпка повертався додому у сльозах, бабуся втішала його, голубила та починала умовляти:
– Не ходи туди, сину! Не ходи, моя дитино! Бач які то лихі діти: б’ють тебе, малого, зобижають… Не ходи!..”
Вразлива душа й допитливий розум прискорюють прозрівання Чіпки. Його гаряче, добре серце, розбуджене побаченим, довго не могло заспокоїтись.
Коли Чіпка став господарем у своєму хазяйстві, то в нього справи пішли на краще. У нього була найвідгодованіша худоба та найкраще жито. І мати подобрішала, бо все життя з ранку до вечора працювала за копійки, а тут усе-таки господарями стали.
У цей час Чіпка зустрів Галю – “польову царівну” – і покохав її; настали щасливі часи. Та тривали вони недовго. Одного разу з Дону з’явився якийсь чоловік, що претендував на землю за правом спорідненості, і волость відібрала у Чіпки землю, бо не міг заплатити. З горя хлопець починає пити, хоча до цього навіть до рота не брав горілки.
П’ючи та гуляючи, Чіпка підібрав трьох товаришів – Лушню, Матню і Пацюка. У романі глибоко вмотивовуються злочинні дії парубка. Одного разу, напившись, він каже матері: “А все люди, все люди… А баба учила мене людей прощати, а дід Ул ас любити… Дурне! Дурне! Не стоять вони слова доброго, їх мучити, їм у… мор..”. І в цих словах уже видно перші кроки падіння Чіпки, який не зміг знайти правдивого шляху, а впокоритися був не в силах.
Одного разу Чіпка брав участь у крадіжці і забив панського сторожа. За це Чіпку заарештували. У в’язниці зростає нього гнів на сільського голову та писаря. Але він дав слово матері, що таке більш ніколи не повториться. Виникає надія, що кохання до Галі зупинить Чіпку, зробить його спокійнішим, поважнішим, покаже правильний шлях у житті.
Одружившись з Галею, Чіпка ніжно любить її, поважає матір, сумлінно працює у господарстві, щиро допомагає всім, хто звертається до нього за підтримкою. Його “сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала: він тепер соромився свого давнього безпуття, тієї кривавої стежки, якою він думав дійти до щастя”. Його обрали членом земської управи. Він усе мріяв тоді, як буде служити людям, як добро їм буде нести, і про старе зовсім забув. Головним багатством для чоловіка стає людська повага. Та нове нещастя, нова зневага знову штовхнула Чіпку на шлях злодійської помсти за свої образи. Ніщо вже потім не могло його спинити. І його впевненість у тому, що зло треба бороти злом, обернулась злом проти нього самого.
Це зло привело Чіпку до кривавої різанини на хуторі Хоменків, стало причиною самогубства Галі, а пізніше – смерті матері. Суспільство, в якому жив Чіпка, знищувало його.
Невміння знайти справжні шляхи боротьби проти гнобителів і кривдників, “крива стежка” бунтарства і перетворили Чіпку на “пропащу силу”. Чіпка обрав шлях боротьби, але не розумів, що боротись за правду треба тільки правдою, а неправда породжує ще більше зло.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Занепад моральних принципів Чіпки Вареника (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) I. Безрадісне дитинство Чіпки. (Ще з дитинства Чіпка був ображений на долю, “що поділила людей на хазяїна і робітника”. Коли він наймитував, то нічого не хотів робити, не слухав свого хазяїна Бородая.) II. Чутки по селу. (По селу ходили чутки, що-Чіпка – чортеня і що в нього на коліні родимка – знак диявола. Діти ображали […]...
- М. Хвильовий: моральний вибір особистості в тоталітарному суспільстві Микола Хвильовий (1893-1933) є однією з найвизначніших постатей в українській літературі XX століття. Народився він на Харківщині в учительській родині. Характер і погляди письменника сформувалися за складних умов; бідування сім?, нескінченні пошуки роботи, окопи першої світової війни, грандіозні соціальні катаклізми в більшовицькій Україні, свідком і учасником яких він був. Свою літературну діяльність Хвильовий розпочав як […]...
- Вибір Чіпки Варениченка (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Задум роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” виник після зустрічі письменника під час подорожі по Полтавщині із хлопцем – возником, що розповів Панасові Мирному історію про селянина, який став розбійником та вбивцею. Письменник був вражений, він замислився над тим, звідки з’являються такі характери. На основі тієї історії було створено повість “Чіпка”. Панас Мирний звернувся […]...
- Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття? Життєвий шлях Чіпки Варениченка складний і суперечливий. Багато на його віку було зигзагів і крутих поворотів, підйомів і падінь. Чіпка дуже рано озлобляється проти кривдників. А це і дитяче товариство, яке не прийняло його, безбатченка, до себе, і багатій Бородай, який побив його за непослух. І Чіпка “поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, […]...
- Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “ Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – […]...
- Проблема вибору (образ Чіпки за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?) Чіпка Вареник – це не просто образ із твору Панаса Мирного. Це, певною мірою, образ-символ свого часу. На перехресті суспільних перетворень завжди виникає критична маса, що готова вибухнути. Але що є підгрунтям такого вибуху? До чого це призведе? Відповідь на це питання формує суспільство у ставленні до таких бунтарів. Панас Мирний як талановитий хронолог не […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Твір П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є першим українським соціально-психологічним романом. А цей жанр передбачає глибокий аналіз дій та вчинків персонажів, причому у двох площинах: об’єктивній, яка не залежить від людини, і суб’єктивній, пов’язаній з характером героя. Роман подає історію життя сільського парубка Чіпки Вареника – його шлях до […]...
- Дитинство Чіпки – основа його бунтарства (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній […]...
- Чого навчає гіркий досвід Чіпки Варениченка? Чого навчає гіркий досвід Чіпки Варениченка? Із великим напруженням прочитала нещодавно відомий роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. До глибини душі вразила мене трагедія Чіпки – головного героя твору. З перших сторінок роману письменник докладно змальовує привабливу зовнішність Чіпки, його внутрішні якості. Уже портретна характеристика героя, такі виразні деталі, як “гострі очі”, […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми […]...
- Посієш характер – пожнеш долю (Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, […]...
- Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи як ясла повні?” Панаса Мирного Реферат на тему: Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і […]...
- Петро Радейко – Громи гуділи в нього за спиною Громи гуділи в нього за спиною, З-над лісу буря сунула й гроза, А він не чув за думкою сумною, А в голові – гули пісень слова. Йому були пісні страшніш од бурі, І роздирали серце, як громи. Тривогу більшу, аніж висі хмурі, У серце й душу віяли вони. Як розстелились хмари по долині І розпач […]...
- Юлія Алейнікова – Вона була для нього заскладною Вона була для нього заскладною, Відьмою з диких земель. Він був наляканий тою любов’ю, Але не в силах боротись з нею. Вона була для нього непрактичною, В тумані губилось їх спільне майбутнє. Але він кохав її категорично. І визнав для себе: вона незабутня. Вона була для нього диким звіром, Хоч іноді горнулась по-домашньому. Але в […]...
- Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (2 варіант) Людині майже усе життя доводиться проходити через якісь випробування: великі чи малі. І тільки подолавши їх, вона може встановити, чи гідна вона називатися Людиною. Так, так, Людиною з великої літери. Адже по усьому світові розкидано безліч людців, які, мабуть, жодного разу і не замислилися” над цим питанням. Хіба б могли вони витримати те, що витримав […]...
- Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Уперше я прочитала роман “Герой нашого часу” давно, коли ще майже нічого не знала про Лермонтова і не читала його віршів. Тому знайомство з Печоріним стало для мене поштовхом до вивчення творчості поета. Стан, у якому я перебувала після першого прочитання “Героя нашого часу”, важко […]...
- “Поети – це біографи народу, а в нього біографія тяжка” (за лірикою Ліни Костенко) Кожен народ має нагальну потребу у власній історії. Тобто не в тому, щоб ця історія була (вона є у кожної країни, у кожної нації), а в тому, щоб історія була осмислена, була відома кожному громадянину та вшанована ним, щоб вона була, зрештою, описана десь, як кажуть, “без купюр”… Глибоке розуміння цієї потреби описала Ліна Костенко, […]...
- Моральний заповіт нащадкам у творах Олега Ольжича Товаришу любий мій, брате, Дивися у вічі рабам, Як будете так воювати, Вкраїни не бачити вам! Олег Ольжич Поезія Олега Ольжича (Кандиби) посідає чільне місце в його творчості, – це поезія патріотичної мужності й визвольної боротьби, вона гідно репрезентує так звану “Празьку школу”, до якої належали Маланюк, Мосендз, Теліга, Степанович, Лятуринська та інші (деякі літературознавці […]...
- Герасим’юк Василь – Над нами інший лік епох Над нами інший лік епох, Душі і праху. Ми світ поділимо на двох. Безмежжя – птаху. Мені – в узорах давніх меж – Поля-полотна. В якому часі ти живеш, Душе безродна? Заліг он на найближчій з нив Й шипить, сновида: “За нивку цю весь піт пролив Мій дідо в жида”. Помер той дід і той […]...
- Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (3 варіант) Що для людини є найголовнішим у житті? Виявляється, право називатися людиною в будь-яких обставинах. Нехай тобі нелегко доводиться у житті, нехай тебе оточують безпринципні й нечесні люди, нехай уся планета стане для тебе тюрмою, але ти повинен зберегти свої принципи, бути вірним своїм ідеалам, бо ти, перш за все, Людина, якій підвладно усе. Саме так, […]...
- Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (1 варіант) Не кожен твір може справити таке враження, як роман Івана Багряного “Тигролови”, – враження безвихідності, трагедійності життя. Здається, що опиняєшся сам серед тайги або у сталінських таборах, відчуваєш безпорадність та біль людей, розгубленість перед страшною силою – державою. Мене дуже вразив цей роман, наче зазирнув у глибини моєї душі, і я ніби на власні очі […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- Павло Мовчан – Вихід (“Слідком за тобою… “) Слідком за тобою і дзеркало вийшло із рами, І світло втяглося у крапку і зникло – нема… Лиш дихає холод з квадратної ями, Немов у розбите вікно проломилася чорна зима. І знав я, що яма – це межі моєї журоти… Колись осягав я у захваті межі утіх. А нині, а нині – мороз видихаю із […]...
- Зі сторінок, яких не забути У видавництві “Ярославів Вал” вийшов новий роман Івана Корсака “Вибух у пустелі”. Автор розкриває ще одну важливу сторінку, на цей раз – з нашої наукової історії. На прикладі родини Кістяківських – інтелігентів у п’яти поколіннях – він показав, яким могутнім міг би бути наш народ, якби доля дозволила йому самостійно розвиватись. В центрі оповіді професор […]...
- Павло Мовчан – Вихід (“Твій подих пронозить мене… “) Твій подих пронозить мене, наче воду у склянці, – Хитається розум, вдихаються сльози в нестямці. Яка коловерть – колування зелини дрібної, – Невипита смерть нахолола в напої. Життя недожите – пиття недопите з тобою! Журбою розведена радість, як сажа водою. – Не треба мені, ну не треба нічого! – Впираються в землю хрести одноногі – […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- Психологізм роману “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой – Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я (романтика)” Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. […]...
- Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова “К топору зовите Русь!” – це слова з відомого листа до “Колокола”. Із сокирою під пахвою йде до своєї жертви колишній студент Родіон Романович Раскольников. Тобто Достоєвський бажав поставити знак тотожності між кримінальним злочином і революцією. Але і кримінальним злочином не назвати те, що зробив герой роману. […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, чужу біду сприймають як свою. І саме людьми небайдужими, у яких […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то, напевне, не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола би хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. М. Хвильовий Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (4 варіант) Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із Перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним […]...
- Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю “Старий і море” захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому? Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського […]...
Остап вишня про полювання.