Забути… – звучить переконливо

Забути… – звучить переконливо.
Тобі це здається легким.
Для мене – падіння в бездонну,
У прірву, що стане пустим
Мого життя сірого відгуком.
У твому – напевно, блакить…
А я вже не бачу майбутнього,
У серці панує зима…
Не кличу до себе, лиш хочу,
Щоб була для тебе – одна…
В думках я усе перекреслюю.
І знову виводжу слова,
Що стали мого життя піснею:
” з тобою й без тебе одна”.
І ставлю я крапку у мріях,
Надіюсь відчуєш мій біль. Без тебе я знов стану сильна,
Як вітер… Та серце болить.
Пройде ще багато світанків,
І безліч проплачу ночей,
Коли не відчую твій дотик,
Й забуду я колір очей…
Проснуся я вільна від смутку.
Закреслю всі твої слова.
Зумію забути й залишитись
В житті, де печалі нема.
До прірви торкнуся я крилами
Кохання, що дав ти мені.
І відгук життя мого сірого
Я втілю лише у вірші.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір про тата.
Ви зараз читаєте: Забути… – звучить переконливо
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.