Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант)

“Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як сміялися в 20-х роках минулого століття, коли він був одним із найпопулярніших українських письменників.

Секрет такої популярності Остапа Вишні не тільки в його дарі відчувати комічне і вміти це в літературній формі донести до читача, але і в його єдності з рідним народом, що дала йому можливість увібрати в себе основні риси українського народного гумору, який є невід’ємним елементом українського характеру.

У своїх творах Остап Вишня майстерно поєднував традиційні засоби творення комічного з новими прийомами, що так невтомно шукав. Вже манера оповіді письменника викликає сміх. Остап Вишня часто маскується під простачка, казкового дурника, перед яким, однак, пасують мудреці. Мова його творів жива, вона насичена яскравими порівняннями (щуки, як човни-довбанки; качви тієї, як хмари, як тої ряски), дотепними приказками, влучними прислів’ями. Поєднуючи лексику різних стилів, вводячи в опис комічних ситуацій високопарні слова, автор підсилює комічний ефект. Так, у гуморесці

“Зенітка” бійку діда Свирида з бабою Лукеркою названо “страженієм”, сокиру – “катюшею”, дід виробляє “стратегії” і готує “позиції”, а бабка йде в “контратаку”. Важливу стилістичну роль у творах Вишні відіграють діалектизми, архаїзми, професіоналізми, терміни. Для створення комічного автор вдається до контрастних зіставлень, яскравих метафор, гіпербол. Малюючи простих трудівників, застосовує жартівливі розмовні інтонації, та хоч і ставить своїх героїв у комічні ситуації, робить це з особливою теплотою, так що такі твори викликають у читача вогнистий сміх.

Зовсім інші засоби комічного вживає Остап Вишня, коли зображує бюрократів, хабарників, підлабузників, п’яниць. Тут панують нещадна сатира і дотепне висміювання. Письменник вдається до бурлескної лексики, лайливих, принизливих слів, вживає форми середнього роду замість чоловічого, тут лунають викривально-саркастичні інтонації. Те, що заслуговує на гнівний осуд, автор показує у перебільшено смішному вигляді. Гіперболізація, гротеск, іронія, контраст, свідоме зниження образів, самовикриття персонажів – такий різноманітний арсенал образотворчих засобів сатирика.

Глибоко осягнувши закони комічного, письменник, однак, постійно шукав нових прийомів і засобів його творення. Остап Вишня не тільки розширив, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису, створив особливий різновид фейлетону та гуморески – усмішку.

Мрія великого чародія сміху здійснилася – його твори й сьогодні викликають теплі посмішки у людей, і не стають на перешкоді роки, що відділяють письменника від його читачів, бо він писав для них, і вони це відчувають.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант)