Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло”
Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки актуальними і життєвими, по-справжньому
Микола Куліш від природи був людиною надзвичайно тонкої психічної організації. Це виявлялося в тому, як він сприймав суперечності й негативні явища навколишньої дійсності. Він умів бачити смішне в трагічному і розкривати глибинну сутність явищ життя.
На творчості митця позначилися здобутки й цінності того літературного середовища, в якому він перебував. Це Л. Курбас, М. Хвильовий, М. Яловий, О. Вишня, Г. Епік та інші. Зростання драматичної майстерності Куліша під впливом його сучасників безперечні, тому ми можемо стверджувати, що такі його вершинні п’єси як “Мина
П’єса “Мина Мазайло” зосереджується на проблемі збереження і відновлення національної культури, проблемі українізації українського населення (досить показова для того часу тавтологія!). Лицемірство московської політики українізації Куліш показав крізь призму дійових персонажів п’єси. Так, малорос-кар’єрист Мазайло говорить: “Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціяла, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади”. Дядько Тарас вважає: “їхня українізація – це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!”. Мокій, син Мини Мазайла, не погоджується з дядьком, але його позиція у творі досить ідеалістична: “Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише українців, хто?”. Досить комічну позицію займає тьотя Мотя з Курська: “Та в “Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна… “
Отак в репліках персонажів накреслилася основна проблема твору – ставлення різних верств населення до українізації,, відсталість і темнота несвідомого національно чиновництва, реакційність проросійських кіл. А наївний Мокій ніби спророкував ті події, які чекали українське суспільство через кілька років після прем’єри твору: нищення українців.
Отже, комізм п’єси перш за все будується на гострих несподіваних ситуаціях, у яких розкривається глибинка сутність психології персонажів. Так, глядача і читача смішать намагання Рини вплинути на брата за допомогою його кохання до подруги, розважають ті дискусії, які влаштовуються в родині: “Настає вирішальний момент! Вирішальний, ти розумієш? Зараз у нас буде дискусія – чи міняти прізвище, чи ні. Тьотя Мотя викликала Моку на дискусію… На дискусію, ти розумієш? А Мокій – не дурень – напросив ще комсомольців, ти розумієш? Що з цього вийде, не знаю. Мабуть, жах, жах і тільки жах. Добре хоч з дядьком посварився за стрічку, за якийсь там стиль, чи що, ти розумієш? Од самого ранку гризуться.”
Досить показовою є також ситуація, коли оголошують, що Мину Мазайла та деяких інших чиновників знімають з посади через опирання українізації. Отже, цей дрібний кар’єрист, який хотів змінити прізвище задля підвищення, насправді завадив собі самому, бо облудні інтереси і зрада своєї нації ніколи не можуть бути на користь людині.
Яскраві репліки персонажів, суто філологічна гра слів теж додають п’єсі комічного чи навіть сатиричного звучання. Звернімо увагу, наприклад, з якою любов’ю і навіть перебільшеним захопленням говорить Мокій: “Мазайло-Квач, Улю! Це ж таке оригінальне, демократичне, живе прізвище. Це ж зовсім не те, як якесь. заяложене, солодко-міщаньке: Аренський, Ленський, Юрій Милославький… Взагалі українські прізвища оригінальні, змістовні, колоритні… Рубенівські – от! Убийвовк, наприклад, Стокоз, Семиволос, Загнйбога. Загнибога! Прекрасне прізвище, Улю! Антирелігійне! Це ж не те, що Богоявленський, Архангельський, Спасов. А німецькі хіба не такі, як українські: Вассерман – вода-чоловік, Вольф – вовк.”. А Уля, на яку Рина покладала такі надії у своїх планах, захоплено розповідає їй про свої відкриття, шокуючи подругу: “Або по-вкраїнському – одружитися з нею… Це ж не те, що “жениться на ней”, розумієш, Ринусько! Одружитися з нею, чуєш?.. З нею… Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з чоловіком, це краще, як “жениться на ней”, – ти чуєш?”
Наскільки комічним здається читачеві “розумування” старого Мазайла, теж побудоване на грі слів – обігруванні звучання і значення прізвищ з використанням народної лексики: “Хтось одвів мене до дверей. Все – як у тумані. Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох! – перед очима якесь писане оповіщення… Немов не я, немов хтось інший за мене чита – (серце!). Список осіб, що міняють своє прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю, не розумію. Вайнштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича – читаю; Засядь-Вовк на Волкова, читаю. Ісидір Срайба на Алмазова, і тут все прояснилось. Я зрозумів, де я і чого прийшов, повернувся назад… “. Комічно виглядає Мина Мязяйло й тоді, коли, викручуючи язика, намагається говорити російською мовою.
“Мина Мазайло” – класичний зразок політичної комедії “дискусійного жанру”. Діалоги й репліки твору досить гострі, мовлення персонажів індивідуалізоване й яскраве. Персонажі схоплені у своїх найсуттєвіших рисах і тому залишаються в пам’яті глядача. Саме в цій драмі Куліш виявив свій талант майстра гротеску і пародії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучніше. […]...
- Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” I. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) II. Комедія “Мина […]...
- Детальний Аналіз “Мина Мазайло” М. Куліша ” Мина Мазайло ” аналіз твору – рід, тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Мина Мазайло” : драма. Жанр “Мина Мазайло” : Сатирична комедія. Тема “Мина Мазайло” : художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства. Ідея “Мина Мазайло” […]...
- Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами […]...
- Художнє втілення проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця… ” Мина – реальна істота, перевертень: “Двадцять три […]...
- Засоби зображення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Гурович Куліш обрав для свого твору жанр комедії, бо що, як не сміх, може найдошкульніше вдарити по Мазайлах, які роду свого цураються. Твір іскрометний, пересипаний такими мовними перлами, що запам’ятовуються надовго. Разом із тим не можна не відчути того болю й смутку автора, який прозирає між рядками, адже саме серед українців знаходяться найзапекліші вороги […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (3 варіант) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. […]...
- Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” (1 варіант) Українізація – політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, “антипатріоти” почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього “малоросійського”. Цей процес яскраво показаний […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Мазайло” Миколи Куліша. Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин […]...
- Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє. […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора й сьогодні У творі “Мина Мазайло” найвидатніший український драматург XX ст. Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас сміятися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої, і разом […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
- Художні особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” I. Видатний вклад Миколи Куліша в розвиток української культури (увів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображально-виражальних засобів п’єс). II. “Мина Мазайло” – один із найпопулярніших творів драматурга (велике захоплення глядачів). 1. Сюжет комедії (нескладний: мішаний соромиться свого “мужицького” прізвища, воно нібито заважає просуванню по щаблях кар’єри, хоче змінити його на російське “Мазєнін”; у […]...
- Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців. В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у […]...
- Визначення проблематики комедії “Мина Мазайло” 1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою “українізацією”. П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр” відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на […]...
- Значення п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги криються не у зовнішних факторах, […]...
- “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина Мазайло” – це філологічна п’єса […]...
- Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої власні автори будуть писати такі сатиричні творі, що можна буде говорить про власних Марк Твенів. Саме таким […]...
- Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої […]...
- Мокій – палкий прихильник українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих слів”, а українську мову Знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих Мов, як його рідна, дуже мало в світі. І дуже обурювався, коли українську мову калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, […]...
- Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” 1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша – це зброя у повному і абсолютному розумінні). 2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія – сина головного героя: “Свою любов до рідного слова у “Мині […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс – “Мину Мазайла”, яку хтось із […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – комедія типів і характері! I. Історія появи комедії. (Твір було закінчено наприкінці 1928 року. Він миттєво викликав зацікавленість й дістав широку підтримку з боку широких верств українського суспільства. Лесь Танюк слушно підкреслював: “П’єсу відразу ж – винятковий для М. Куліша випадок! – було оцінено реперткомом дуже високо й рекомендовано до показу в усіх театрах України… ” Уже навесні, в […]...
- Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити […]...
- Аналіз драми Миколи Куліша “Мина Мазайло” Українізація – політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, “антипатріоти” почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього “малоросійського”. Цей процес яскраво показаний […]...
- Аналіз п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша Миколу Куліша називають творцем “модерної драми”. Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими барвами. […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (2 варіант) У двадцяті роки XX сторіччя запроваджувалася владою більшовиків так звана “українізація”, яка визвала багато суперечок і протилежних думок. Не міг залишитись осторонь цієї проблеми і справжній патріот України Микола Куліш, який і відтворив суперечності доби у своїй комедії “Мина Мазайло”. Як тепер називатися службовцю, щоб ніхто не смів сміятися з його прізвища? Можливо, Мазєнін, а […]...
- Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське прізвище” на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від “мужицтва” й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в […]...
- Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” (2 варіант) Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як […]...
- Структурна своєрідність тексту драми М. Куліша “Мина Мазайло” Творчість Миколи Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення побуту, психології, соціально-культурних процесів в Україні перших десятиліть XX століття. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, морально-психологічні тенденції в робітничому середовищі, аспекти національно-історичного розвитку та перспективи України – ось такі основні проблеми його творів. Творчість Миколи Куліша – це складна система різноманітних художніх чинників, концепцій. Якщо […]...
- Актуальність п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” в наш час Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати “власть […]...
- Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі “Мина Мазайло”? Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі “Мина Мазайло”? П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”… Вона йшла до свого глядача майже півстоліття, бо, поставлена Лесем Курбасом 1929 року на сцені харківського театру “Березіль”, була заборонена, а її творці – репресовані. І лише за часів незалежної України ми дістали змогу читати п’єсу і дивитись […]...
- Коротко про “Мина Мазайло” (1929) Літературний рід : драма. Жанр : сатирична комедія. Тема : зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності. Головні дійові особи : родина Мазайла – Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля. Сюжет : харківський […]...
- Микола Куліш – Мина Мазайло (АНАЛІЗ) Аналіз твору Миколи Куліша “Мина Мазайло” 1929 р. Літературний рід : драма. Жанр : сатирична комедія. Тема : зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності. Головні дійові особи : родина Мазайла – Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько […]...
- Образ Мокія в комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ОБРАЗ МОКІЯ Син Мокій, “вдарений мовою”, без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до “Мазайла” загублену половину “Квач”. “Мазайло-Квач” звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений – це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (3 варіант) Коли людина живе в суперечливий час, вона починає замислюватись над протиріччями епохи. По-своєму розуміє і хоче розв’язати автор комедії “Мина Мазайло” проблему українізації, яка виникла у двадцяті роки XX століття, принісши багато чуток, пліток і зруйнованих доль. Мина Мазайло, службовець і міщанин, не гребує ніякими засобами, щоб вписатися в нове життя. Він мріє поміняти своє […]...
- Критика “Мина Мазайло” Микола Куліш Один з найкращих творів Миколи Куліша ” МИНА МАЗАЙЛО ” висвітлює процес русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи здійснювали, назвавши словом “українізація”. Українізація “згори” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови. Тому в роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин втратив почуття належності до своєї нації, потребу користуватися рідною мовою. Типовим представником […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (1 варіант) Одне слово, де був тріумф, загальнонародне визнання, Довгожданий успіх- Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
Дзвоник борис грінченко.