Засудили Ганну… (за оповіданням Юрія Мушкетика “Суд”)
Засудили Ганну… (за оповіданням Юрія Мушкетика “Суд”)
“Основним має бути показ народного життя, – виклав Ю. Мушкетик в одному з інтерв’ю власне творче кредо. – У творі повинна буди ідея. Не обов’язково ідеологія, як за радянських часів, – це може бути просто думка, щось повчальне”. Цього принципу він дотримується в усіх своїх творах. Звідси й типовий для його творів чіткий розподіл на позитивних і негативних героїв (що зовсім не виключає психологізму), які, зазвичай, постають носіями двох різних морально-етичних
Яскраво змальовано таке протиставлення і в оповіданні “Суд”, що вважається однією з перлин малого прозаїчного жанру, в якому йдеться про трагічне становище нашого народу в умовах волюнтаристського, командно-бюрократичного управління державою. З одного боку ми бачимо Ганну Розсоху, з іншого – Устима Рукавицю та Йосипа Шило. Ю. Мушкетик завжди намагається зобразити найтиповіших персонажів та типові події.
Образ Ганни – це образ типової колгоспниці тих часів, але не тільки. Якщо навіть просто перелічити її чеснот, можна побачити, що в її образі втілилися кращі риси трудового народу.
Образ Ганни схожий на шевченківські жіночі портрети, а її праця в колгоспі надто нагадує панщину. З історії відомо, що селяни у сталінські часи не мали паспортів, отже не мали змоги поїхати з села за власним бажанням. А закони, спрямовані проти “дармоїдства” змушували людей виконувати певні норми (“трудодні”), що виявилися не під силу хворій жінці, що вже витратила всі сили на працю і боротьбу за виживання. Саме за це Ганну й судять: вона не виробила мінімуму трудоднів, а наявність серйозних причин нікого не цікавить: “Вона подала до суду кілька довідок, але їй сказали, що за цими довідками зняти з неї працездатність не можна”. Далі цей момент уточнюється: “її визнали непрацездатною лише частково, тобто рекомендували легші роботи. А хіба є у колгоспі роботи легші?” Ганна чесно намагалася відробити потрібне, але часом у неї не вистачало сил навіть дійти самій до села. Здавалося б, є свідки, є документи – та бюрократична машина судочинства не бажає їх брати до уваги.
А хто – судді? Не в самому суді, взагалі? Позов на Ганну подає голова колгоспу, який “узяв у звичку кричати на людей, часом приїжджав у поле напідпитку”. Він має й гірші риси: у оповіданні викривається його майже відверте шахрайство, що обурило Ганну чи не сильніше, ніж реальні втрати. Спочатку в неї забирають корову, ніби у борг за молоко, потім дивом вигодоване порося, вже зовсім безпідставно. Навіть з військкомату приходить підтвердження, що податки з неї стягнено неправильно, але такого визнання виявляється замало, бюрократична пастка не чіпляє “своїх”: “… оскільки підсвинка вже немає, а війна скінчилася, то скінчилися й її пільги, підсвинка віднесено на рахунок майбутніх м’ясопоставок”. Отака-от безглузда бюрократія: за поламану душу людини хтось отримує звичайне стягнення. “Відтоді настало запустіння у Ганниній душі й на подвір’ї – також”.
Тут нема чому дивуватись, більший подив викликає те, що Ганна протрималася так довго. Звісно, коли людина втрачає бажання жити, й хвороби чіпляються більше. Приниження на суді – безпідставне й дике (бо ми знаємо, наскільки працьовитою була насправді Ганна) – відбирає у неї рештки сили, а вигляд ситих і задоволених життям кривдників, що випивають собі у павільйоні “Пиво-води”, стає останньою краплею…
Але така розв’язка, на жаль, символічна, як уся історія: над покірними працівниками безкарно знущаються байдужі до людських доль черстві кар’єристи при владі, й саме вони виявляються життєздатні шими на той момент. Здається, що вони існують лише для того, щоб відбирати останні права у вже безправного народу. Вони втілюють найбездушнішу й найбрехливішу командно-бюрократичну систему, яку й засуджує автор у цьому оповіданні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика. Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В […]...
- Історія життя Ганни Розсохи (за оповіданням Юрія Мушкета “Суд”) Юрій Мушкетик в оповіданні “Суд” зображує трагічну долю селянки, яку злидні та кривди супроводжували майже все життя. Змалку їй довелося випити гірку чашу сирітства, бо батько її загинув в імперіалістичну війну, а мати бідувала з малими дітьми. Нестатки змусили її, юну дівчину, вийти заміж за вдівця з двома дітьми. Вперше в житті на чоловіковому обійсті […]...
- Ганна Розсоха як втілення кращих рис трудового народу (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) У світі прийнятною є думка, що жінки – це слабка половина людства, що вони потребують сильного чоловічого плеча, опори і підтримки. І ця думка продовжує підтримуватись і сьогодні, коли жінки вже безліч разів довели свою силу, як фізичну, так і духовну, свою велику силу волі, свою терплячість, вміння долати перешкоди, боротися за своє щастя, не […]...
- Образ жінки-трудівниці Ганни Розсохи за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) До образу жінки зверталася більшість письменників, як класиків, так і сучасних. А якщо говорити про українську жінку, то це не просто особистість, це явище у світовій історії. Бо жінка разом з уособленням ніжності, доброти, лагідності містить в собі надзвичайну мужність, сміливість, стійкість і витривалість. В історії України було чимало періодів, коли жінки разом із чоловіками […]...
- Суд над Ганною Розсохою – суд над народом? (За оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Ю. Мушкетик відомий нам своїми історичними романами, серед яких “Гайдамаки”, “Прийдімо, вклонімося” та інші твори. Але творчий доробок письменника складається не тільки з романів, але й з малих епічних форм – оповідань, повістей. Зокрема, вирізняється з-поміж інших творів оповідання “Суд”, у якому судять селянку Ганну Розсоху за те, що вона нібито погано працює: не відпрацювало […]...
- Трагедія Ганни Розсохи (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Ідуть роки, минають десятиліття, все далі й далі віддаляючи нас від тих часів жорстокого сталінського режиму, командно-бюрократичного управління державою. І хотілося б забути пережиті нашим народом муки та страждання, та ні. Знов і знов постають вони з пам’яті народної, залишаючи глибокі рани на серці. Світле й омріяне майбутнє, до якого прагнули в ті часи люди, […]...
- Засудження таких явищ часів сталінського режиму та брежнєвського застою, як беззаконня і бюрократизм (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Юрію Мушкетику належать такі слова: “Добрі справи – це ті, що в ім’я рідної землі і рідного люду”. Все своє життя письменник творив добрі справи і засуджував будь-які злочини проти рідного народу і рідної землі. Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи – така громадська й художня мета творів Ю. Мушкетика, зокрема […]...
- Недоспівана пісня Ганни Розсохи (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Народна мудрість говорить, що українець співає цілий рік і цілий вік. І це дійсно так. Співучий наш народ. Як би гірко не жилося, а пісня лине. Там, де інший стогнав би – українець співає. Бо пісня, сумна чи весела, допомагає жити. Героїня оповідання Юрія Мушкетика “Суд” Ганна Розсоха теж співала. Співала все своє життя. Спочатку, […]...
- Відповідь на контрольне питання До твору Ю. Мушкетика “Суд” За що судили Ганну і який вирок їй винесли? Тяжка виснажлива робота (Ганна все життя, не покладаючи рук, працювала в колгоспі), гіркі образи й кривди, яких завдало їй сільське начальство, наклепи на сина Грицька, що був останньою надією матері, підірвали сили та здоров’я Ганни: вона не могла більше працювати. І от її віддано до суду, […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
- Гетьман Іван Виговський – лицар національної ідеї в романі Юрія Мушкетика “На брата брат” Роман Юрія Мушкетика “На брата брат” розповідає про добу після смерті Богдана Хмельницького, коли гетьманом став Іван Виговський. Тривалий час ми про нього майже нічого не знали. Його доля була трагічнішою, ніж доля Мазепи. І не тому, шо Мазепа помер своєю смертю, а Виговського зрадили і він був підступно вбитий. Російська церква, щороку протягом віків […]...
- Доба Руїни на українській землі в романі Юрія Мушкетика “На брата брат” У романі “На брата брат” Юрій Мушкетик змальовує події, які були початком Великої Руїни в Україні. Це був час, який так характеризував Микола Костомаров: “Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищили надії, й люди позбулися віри… в свою мету. Кожен почав дбати тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали вбогі, розум притуплювався. Все, […]...
- Біографія Юрія Мушкетика ЮРІЙ МУШКЕТИК (Нар. 1929 p.) Юрій Мушкетик – визнаний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п’єс. За роман “Крапля крові” автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман “Позиція” – Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980). […]...
- Відображення трагічного становища народу в оповіданні Ю. Мушкетика “Суд” Відображення трагічного становища народу в оповіданні Ю. Мушкетика “Суд” У оповіданні “Суд” Юрій Мушкетик показав явища, які відбувалися у суспільстві за часів сталінського та брежневського режимів. Через сприйняття головної героїні Ганни Розсохи автор показує трагічне становище всього народу, їхнє злиденне життя. Ганна чекає на вирок, перебираючи в пам’яті епізоди свого важкого життя. Неймовірно важко жилося […]...
- Життя українського селянства у творах Ю. Мушкетика Земля і люди. Вічна тема, що завжди хвилювала українських митців і буде хвилювати їх доти, доки існуватиме Україна, доки передаватимуть українці з роду в рід, від покоління до покоління своє хліборобське вміння, свою любов до праці, землі, сонця і неба. У доробку сучасного українського прозаїка Ю. Мушкетика (народ. 1929 р.) твори про людей села посідають […]...
- Українське село у творах Ю. Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” О. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” О. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” (2 варіант) Багато своїх творів Шевченко присвятив матері. Для поета, як і для багатьох інших, мати – це втілення чистоти і духовності, терпіння і сили, краси і ласки. Тільки жінка-мати здатна на справжню самопожертву. Заради дитини вона готова зректися всього, відмовитися від особистого щастя, віддати життя. Але образ матері не завжди був однаковим у творчості Шевченка. Катерина […]...
- Україна в історичних романах Ю. Мушкетика I. Ю. Мушкетик – видатний прозаїк сучасності (велична пошана до рідного краю, роздуми про Україну, захопленість українською історією). II. Творчі пошуки в історичній тематиці. 1. Трактування минулого України під контролем комуністичної партії (перша повість “Палій” (1954): Мазепа – зрадник, Палій – патріот і герой; згодом автор сыса переоцінка твору; історична правда: прагнення Мазепи визволити Україну […]...
- Людська праця й людина за радянських часів (за творами О. Гончара “Кресафт”, “Соняшники”, Ю. Мушкетика “Суд”, О. Довженка “Щоденник”, “Україна вогні”) Багато з нас, людей нового покоління, навіть і не знають, що означає слово колгосп. А це ж ціла доба в історії нашого народу, причому, чи не найтрагічніша. Сама по собі ідея колективних господарств непогана. Але за роки радянської влади вона зазнала такої трансформації, що перетворила людей на рабів, відбила у них любов до землі-годувальниці. Герой […]...
- Висловлювання відомих людей про Юрія Яновського – “Що таке талант? Дехто, шукаючи відповіді, копирсається у наукових фоліантах. Пригадуючи Юрія Івановича, робиш висновок, що талановита людина – це людина, яка має полум’яне серце, винятковий розум, особливу увагу… ” {Дмитро Гринько). – “… У Яновського вийшло у світ багато творів, але писав він протягом свого життя одну книгу – книгу мудрого великого Буття” […]...
- Звеличення патріотизму в романі Юрія Яновського “Вершники” Кипів бій. Дзижчали кулі, вибухали снаряди. Атака, атака, атака… Смерть косила людей. Скільки їх полягло, а дзот все огризався шквальним вогнем, і до нього не можна було підступити. Андрій стиснув гранату і кинувся вперед. Вибух – і десятки жал проткнули його груди, прямували до серця. Та їх затримала книга. Гаряча кров заливала сторінки. Андрій похитнувся, […]...
- Щастя – в коханні (за оповіданням А. П. Чехова “Дама з собачкою”) Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства – проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими. В оповіданні “Дама з собачкою” щастя – це любов. Герої оповідання, що […]...
- Мої роздуми над романом Юрія Яновського “Чотири шаблі” Мої роздуми над романом Юрія Яновського “Чотири шаблі” “У 1925-1929 рр. написані мої книги “Кров землі”, “Майстер корабля”, “Чотири шаблі”. Вони несуть на собі важкий тягар дрібнобуржуазного світогляду, від якого я, безперечно, із труднощами, визволявся в наступних двох десятках років”, – напише Ю. Яновський у статті “Мої помилки” в “Літературну газету” 1948 р. Уявляєте, якою […]...
- Огляд творчості Юрія Яновського Реферат на тему: “Огляд творчості Юрія Яновського” План 1. Коротка біографія письменника, його літературна спадщина. 2. Роман Юрiя Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу. 3. Роздуми над романом Юрiя Яновського “Чотири шаблi”. 1. Коротка біографія письменника, його літературна спадщина Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградської області), де […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” (1 варіант) В оповіданні Орися постає дуже вродливою, чемною дівчиною. Вона шанує й слухається свого батька, Поважає старого Гриву, який усе життя прожив з її батьком і вірно служив йому. Зовнішня врода Орисі відповідає її прекрасній, чутливій душі. Вона вірить у справжнє кохання і в те, що її суджений призначений долею. Орися – сором’язлива дівчина. Коли батько […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Юрія Яновського Думки про творчість Юрія Яновського: – “… У Яновського вийшло у світ багато творів, але писав він протягом свого життя одну книгу – книгу мудрого великого Буття” (М. Строковський). – “Я любив романтичні твори Юрія Яновського – і вся його особа була оповита для мене романтичним серпанком” (А. Кацнельсон). – “Юрій Яновський – наша національна […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Юрія Яновського “Вершники”) Роман “Вершники” – один з кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, “Вершники” прекрасні героїко-романтичним духом: “О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” (ІІ варіант) П. Куліш написав дуже гарне оповідання “Орися”, що трохи схоже на легенду. Орися – головна героїня твору, українська дівчина. На початку твору “… вона краща і над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць… ” І була ця дівчина донькою сотника Таволги. Батько дівчини помічав, що багато козаків задивляються на Орисю, приїздять здалека, […]...
- Життєвий та творчий шлях Юрія Федьковича РЕФЕРАТ На тему: “Життєвий та творчий шлях Юрія Федьковича” ” Я наш народ цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що його велика доля жде” Юрій Федькович Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 року у селі Сторонці-Путилові, що розкинулося в мальовничій гористій частині Буковини, яку називають Гуцульщиною. У вузькій долині шуміла річка Путилівка, на лівому […]...
- Трагедія роду половців (за романом “Вершники” Юрія Яновського) Буремні роки революції і громадянської війни – це велика трагедія цілого народу. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син зраджує батька, син матері зрікається, брат убиває брата. Порушені, розтоптані були одвічні загальнолюдські принципи моральності, заповіти предків. “Не убий, не укради, люби ближнього свого, як самого себе, шануй батька свого… “. Хіба можна відмовитися […]...
- Аналіз твору Юрія Яновського “Шаланда в морі” Художній час і простір тут обмежені – дія відбувається в короткому часі, на конкретному просторі – у морі й на його березі. Сюжет простий, але досить напружений. Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати не себе, а артільну шаланду (обов’язок, відповідальність перед громадою керують його вчинком). З берега його майже не видно, допомогти […]...
- Драматизм і трагізм прози Юрія Федьковича Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів: повістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відображення родинно-побутові проблеми буковинських селян; безправ’я пригнобленого чиновниками та куркулями трудового народу; трагічна доля гуцулів – жовнірів цісарської армії. У кращих своїх творах письменник підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, опоетизовував гордих і сильних людей. Повість […]...
- Образ Івана Котигорошка (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) Образ Івана Котигорошка (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) М. Коцюбинський розповідає в оповіданні “Дорогою ціною” про події, які відбувалися у 1834-1836 роках. Після ліквідації Задунайської Січі посилилось переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. На кордонах були виставлені козачі пікети. “По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) (2 варіант) Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату заходить найстарший чоловік з житнім снопом, […]...
- Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці “Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для надто великої праці – ні духовної, ні тілесної. Вона відчуває обов’язки життя не дійсним, а страдницьким чином”. Такої думки про слабку половину роду людського дотримувався німецький філософ Артур Шопенгауер. Яка ж за своєю природою українська жінка? […]...
- Перебороти смерть (за оповіданням О. Довженка “Воля до життя”) У моїх руках оповідання О. Довженка “Воля до життя”. Це невелике оповідання сколихнуло мою душу. Воно зовсім змінило мої погляди на людей. Я гадала, що жити легко і весело, і тільки тепер зрозуміла, як помилялась. Коли читала оповідання, я, сама того не помічаючи, порівнювала себе з Іваном Карналюком. Далеко мені до нього. Та не тільки […]...
- Жінка у пореволюційному суспільстві (за оповіданням М. Хвильового “Сентиментальна історія”) У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ Жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів і, як наслідок,- […]...
- Безправне становище жінки-кріпачки за оповіданням М. Вовчка “Горпина” Марко Вовчок вивчала життя кріпаків, безпосередньо спілкуючись із ними. Ці зустрічі й розмови викликали в письменниці жагуче бажання розповісти правду. Особливо цікавило Марка Вовчка безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала. Та Марко Вовчок довела, що навіть ліберали можуть бути ворогами українського народу. Головна героїня оповідання – Горпина. Вона була “білолицю, […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського. Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “… я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни… , вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
Н а некрасов поэт народной доли кратко.