Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”
Тема війни для О. Довженка не була новою. Ще у фільмах “Арсенал” і “Щорс” він відтворив тяжкі воєнні часи громадянської війни в Україні.
Довженко першим із кіномайстрів одягнув військову форму 17 вересня 1939 року. Це почалася Друга світова війна 1 вересня 1939 року. Ішла небувала війна. Жертви виявилися незчисленними. О. П. Довженко виступає в різних жанрах, описуючи страхіття війни: публіцистика (“До зброї”, “Душа народна недовольна”, “Я бачу перемогу”), оповідання (“Стій, смерть, зупинись”, “Мати”, “На
“Україна в огні” – один із найкращих і найправдивіших творів про війну. Але Довженкові стало ясно, що найголовніший, найпродуманіший, найвистражданіший твір не доведеться екранізувати. Звинувачення у різних гріхах, у тому числі й безглузде звинувачення у націоналізмі, яке відродилося знову у деяких українських працівників культури.
На цей раз до цього прислухались у Москві. Матеріалів у митця було на цілий роман-епопею. Розлучитися з ними було неможливо, а знімати
Україна була в немилості у 1933 році, була “в огні” сталінського і фашистського терору: “Україна поруйнована, як ні одна країна в світі. Поруйновані й пограбовані всі. міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю”,- з болем у серці проголошує Довженко.
Червона Армія відступала. Залишилися на страту ворогові діти, жінки, старі люди.
Сплюндрована Україна плакала кривавими сльозами, сльозами жінок і дівчат, які знали, що будуть брутально збезчещені виродками-фашистами. Тому дівчина Олеся наважується на нечуваний вчинок, нечуваний тому, що нібито, на перший погляд, кидає під ноги свою цнотливість юнакові – українському солдатові, просячи переночувати з нею: “Я дівчина. Я знаю, прийдуть німці… замучать мене, поругаються наді мною. А я так цього боюсь, прошу тебе, нехай ти… переночуй зі мною… ” Здається, інтимна справа… Але тут криється великий патріотизм дівчини – навіть свою дівочу незайманість віддати своєму землякові, а не ворогам.
Побувавши на звільнених територіях під Валуйками й Воронежем, автор із гіркотою констатує: “Гітлерівські офіцери – тварини й мерзотники, як на замовлення. Вони огидніші від своїх хамських солдат. Вони крали, били, грабували й гвалтували. Перед ними дрижало наше населення й німецькі солдати теж”.
І він відмовить їм у своїй повазі – назавжди: “Гниють по дорогах і в полі людські й фашистські трупи… ” Фашисти – не люди.
Довженко з великим презирством і огидою показує нам ницих людей, українських запроданців-старост, поліцаїв. Таким є Заброда в оповіданні “На колючому дроті”. Та й прізвище його промовисте. У нерівному поєдинку зустрілися командир партизанського загону Лаврін. Запорожець і Заброда. Перший за колючим дротом, другий – на волі: “Вони били один одного важкими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів”. Страшно усвідомлювати, що земляки, односельці стали ворогами: один бореться за волю народу, а інший – за своє добро. Це результат виховання соціалістичної системи. Довженко вкладає в уста своєї героїні Христі Хутірної власні роздуми: “Чому я виросла не горда, не достойна і не гідна? Чому? Чому в нашому районі до війни виміряли наші дівочі чесноти головним чином на трудодень і на центнери бурякові… ” Відома сталінська цитата про людей як гвинтиків і шурупиків: можна крутити куди завгодно, підкручувати все тугіше й тугіше.
І все ж традиційно українці люблять свою батьківщину, зневажають смерть, ідуть на неї заради звільнення рідної землі. Тому німці були вражені стоїцизмом українців і приходять до висновку, що український народ не можна підкорити, а раз так – то знищити його, якщо хочеш володіти його багатствами. І представники “вищої раси” на зразок хрестоносців на очах матерів кидали у полум’я їхніх немовлят, вішали, різали, розпинали, вивозили у рабство людей.
Уже з перших хвилин війни було очевидно, що наші керівні кадри не були здатні взяти справу оборони в свої руки. Про це пише Довженко у своєму записнику: “Чимало серед них було нікчемних людей, позбавлених глибокого розуміння народної трагедії. Недорозвиненість звичайних людських відносин, формалізм, відомственна байдужість чи просто відсутність людської уяви і тупий егоїзм котили їх на державних гумових колесах мимо поранених… ” Про безсмертя народу говорив Сталін, виступаючи по радіо. А Довженко у своєму кіносценарії прозоро натякав про те, що саме народ страждає, мучиться, помирають кращі його сини й дочки. Тому було заборонено урядом знімати цей фільм.
“Яка величезна безліч жертв війни: калік, безруких, безногих, сліпих, поранених і покалічених наших людей живе сьогодні в глибокому тилу… – говорив тоді Довженко.- А скільки вдов, скільки сиріт!.. Чи це не трагедія народу?” І все-таки народ воював, і Довженко пише таку сильну фразу: “Цілую землю, по якій проходили наші солдати з боями і де вони полягли мільйонами, рятуючи себе й прокляту стару повію Європу”. У щоденник він заносить чіткий постулат: “Зроблено так багато зла, що помстою його вже не приховаєш. Потрібна не лють і ненависть, а висота розуму”. Ця висота розуму народного і перемогла.
Патріот Довженко своїм твором “Україна в огні” засудив війну, її ідеолога – божевільного Гітлера, недолугу політику верхівки, що обіцяла здобути перемогу малими жертвами на чужій території, а сама кинула на розтерзання ворогові свій народ. “Україна в огні” – це крик змученого серця письменника-громадянина, уклін своєму народові, який у тяжких муках здобув перемогу.
А в 1945 році Довженко записує у щоденнику: “Закінчилась світова війна. Я хочу працювати. Я хочу вірити до смерті, що вже не потрібні будуть людству… генерали. Що буде мир. Що не потрібні будуть герої мученики”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. П. Тичина Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народі пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між століть ті, що загинули в боях, славні у віках живі, безсмерті солдати; всі, хто сміливо йшов у бій, відстоюючи право на життя, свободу для майбутніх. […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Коли славний князь Ігор вів свої хоробрі полки на ратні подвиги за землю Руську, небо послало йому лиховісний знак – сонячне затемнення. Може, то було застереження всьому роду людському: війна – це велике зло, це потьмарення розуму і затемнення душі? Для чого люди навчилися вбивати один […]...
- Засудження війни у кіноповісті “Україна в огні” Війна… Це страшне для кожного з нас слово, адже воно означає кінець безхмарному небу, кінець рідній природі – кінець усьому. Кінець людському існуванню. Це дуже страшно, коли одного дня не прийде лист від батька з фронту, або колись не зможеш дочекатися любої матусі з магазину, де від продуктів залишилися хіба тільки назви. Ти відчуватимеш себе […]...
- Зображення війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Зображення війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у […]...
- Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” 1943 рік. Українські міста і села палають у вогні, перетворюються на руїни. Народ переживає трагедію, коли наші війська змушені були тимчасово відступити. Почалася довга окупація, яка спричинила партизанську боротьбу. Саме в цей час О. Довженко створює кіноповість “Україна в огні” – один з кращих творів воєнного […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Олександр Довженко – самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Його режисерська майстерність особливо яскраво виявилася в кіноповістях, яким притаманне поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, реалістичних подробиць з узагальнено-символічними образами, епічної розповіді та “вогняної патетики”.”Україна в огні” – це крик болю, це перше, гостре, вразливе сприймання фашистської навали. Довженко […]...
- Україна у творчості О. Довженка (за твором О. Довженка “Україна в огні”) І. О. Довженко – найвидатніший митець і культурний діяч світу, класик українського мистецтва і літератури, носій ідеалів добра і краси. II. Кіноповість “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу за часів фашистської навали. 1. Україна – центральний образ твору (любов О. Довженка до рідної України; відбиття у кіноповісті найтяжчих сторінок Великої Вітчизняної війни […]...
- Трагедійне звучання твору О. Довженка “Україна в огні” Трагедійне звучання твору О. Довженка “Україна в огні” “Україна в огні” – це кіноповість, у якій О. Довженко показав трагічні сторінки в історії України, це протест людини, що піднеслася над уламками зруйнованої країни. Своїм твором автор закликає людей до мирного співіснування, він ніби хоче крикнути “Ні!” війні, яка стільки горя завдавала нашим містам і селам. […]...
- Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда […]...
- Трагедійний образ України в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Україна… За фольклорною та літературною традицією перед нашим внутрішнім зором постають “тихі води, ясні зорі”. Та не такою бачимо нашу землю у кіноповісті О. П. Довженка. Сама назва-метафора “Україна в огні” налаштовує на печаль і гнів, на сприйняття великої народної трагедії. Епітети “кривава”, “попалена”, “розбита”, “поруйнована”, “обездолена в загравах пожеж” доповнюють “портрет” України, знесиленої більшовиками […]...
- Аналіз кіноповісті Довженка “Україна в огні” АНАЛІЗ КІНОПОВІСТЮ. II. ДОВЖЕНКА “УКРАЇНА В ОГНІ” Кіноповість “Україна в огні” – один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії. Саме Україна прийняла на себе перші удари загарбників; найстрашніші і найбільші битви, відбувалися на її полях, і вся вона палала у […]...
- Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, […]...
- Аналіз кіноповісті “Україна в огні” Коли О. Довженко опинився на фронті, його вразило те, що побачив він там. Незабаром з’явилися його безсмертні твори “Стій, смерть, зупинись”, ” Мати “, ” Воля до життя “, ” Україна в огні ” та інші, у яких автор засуджує війну, змальовує її страхіття й оспівує героїзм бійців, учорашніх мирних трудівників. Свій біль за долю […]...
- “Україна в огні” О. Довженка – страшні сторінки історії “Україна в огні” – надзвичайний твір. Пронизливий, справжній, живий. Жодного фальшивого слова, жодної нещирості, сама тільки правда про людей, про історію, про людські душі. Коли читаєш його, аж сльози на очі навертаються. Мало хто за часів тоталітарної системи знаходив сміливість не брехати, не приховувати, не “підмальовувати” зайвого… Одним із плеяди безкомпромісних правдоборців в українській літературі […]...
- Сила народного духу в повісті О. Довженка “Україна в огні” Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя. У кіноповісті “Україна в огні” показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх “смертних гріхах”, […]...
- Історія написання та опублікування кіноповісті “Україна в огні” “Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря […]...
- Людина – не гвинтик. Вона неповторна! (За кіноповістю О. Довженка “Україна в огні”) За всю свою історію Україна жодного разу не пішла війною на інший народ, не зазіхнула на чужі землі, чуже багатство. А захищатися доводилося нерідко. Прийшов страшний і кривавий червень 1941 року, який розпалив диявольський вогонь війни. Полились ріки крові, “степи гнівом утоптано та прокляттям, та тугою і жалем”. Так напише О. Довженко у своєму “Щоденнику”, […]...
- Художня майстерність автора у кіноповісті “Україна в огні” Читаєш кіноповість “Україна в огні”, дивуєшся і захоплюєшся. Якою поетичною силою, художньою майстерністю треба володіти автору, щоб читач усім серцем проникся болями і трагедіями народу, думав над проблемами твору, як над своїми власними, що зачіпають за живе, болять, як рани. Сценарій фільму “Україна в огні” складається з п’ятдесяти епізодівкартин, а кожна з них – з […]...
- Україна в огні – неприхована правда про війну Україна в огні – неприхована правда про війну Олександр Довженко в своєму “Щоденнику” записав: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. І сама назва твору “Україна в огні” готує читача зустрітися з трагедією народу, печаллю, сумом і смертю. Не можна спокійно […]...
- Мужність захисників рідного краю (за кіноповістю “Україна в огні” Олександра Довженка) За все вистраждане і завойоване дідами і прадідами нашими, за все побудоване нашими благородними, чесними руками – вогонь, рідні мої, вогонь.’ Ненавидьте гітлерівське рабство, як смерть!.. Життя перемагає, життя переможе!.. О. Довженко 9 травня – день, який святкує, мабуть, увесь світ, уся планета Земля. 9 травня – найшасливіший день у житті багатьох, це день Перемоги. […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”. Морально-етичний аспект Геніальний кінорежисер Олександр Довженко вмів якось по-особливому, по-своєму бачити й відображати в мистецтві життєвий матеріал. Покладаючись лише на об’єктивність, у своїх творах письменник відображав правду життя. Мірою художньої творчості Довженка стали тепер уже крилаті слова: “Приберіть геть всі п’ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди”. Зображуючи мужність і страждання рідного народу, митець звертається до […]...
- Україна в творчості О. Довженка Україна в творчості О. Довженка I. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. (О. Довженко – талановитий митець і культурний діяч, який своє життя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх болями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) […]...
- Детальний Аналіз “Україна в огні” О. Довженко ” Україна в огні ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Україна в огні”: Епос. Жанр “Україна в огні”: Кіноповість. Тема “Україна в огні”: Зображення трагічної долі українського народу, що опинився між вогнями двох систем – фашистської та радянської. Ідея […]...
- Жінка та війна (По кіноповістях О. Довженка “Україна в огні”, “Мати”) У “Зачарованій Десні” є епізод, коли дід Семен, синій від фашистських побоїв, стоїть на спустілих київських висотах і проклинає тих, хто кинув їх на загибель, і тих, хто загибель несе. Довженко вистраждав війну разом з українським народом, і всі його Твори про ту лиху годину – гучне, мов дзвін, прокляття війні. Та найбільше вразила його […]...
- Що з дівочою гідністю? (за творами О. Довженка “Україна в огні” О. Гончара “Собор”, І. Багряного “Тигролови”) Здавна в народі цінувалися й прославлялися дівоча чесність, гідність, порядність. Але чи можна поставити знак рівняння між незайманістю та гідністю й честю? Українські митці подають цікаву трансформацію цього питання, в художньо переконливих образах показують усю складність і неоднозначність життєвих ситуацій. Олеся з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”, дівчина чиста і строга, з якою хлопці […]...
- Аналіз публіцистичних відступів автора у кіноповісті “Україна в огні” Довженко-письменник не просто веде оповідь про події, він висловлює власне бачення причин поразок, зради, зневіри через ліричні відступи, аналітичні роздуми. Авторські роздуми про Україну. “О українська земля, як укривавилась ти! Ріки кров’ю поналивано, озера слізьми та жалем… Степи гнівом утоптано та прокляттям, та тугою і жалем”. “Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (2 варіант) Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Уславлення у творчості О. Довженка героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни Трагічною несподіванкою став для України напад нацистської Німеччини в 1941 році. Не шукав наш народ війни. Радів тихому життю, новим горизонтам, що відкривалися перед ним, співав мирних пісень, прославляючи спокій і злагоду: Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди – он куди, увесь рід багатий… Та не судилося мирне […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (1 варіант) В людських сердець незаймані глибини Своїм він серцем глибоко проник – Співець краси, природи і людини, Душі людської дивний чарівник. І. Гончаренко “Україна в огні” – це чесна неприхована правда про перший етап Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаманну радянським письменникам тієї доби правдивість, таку безкомпромісність, що твір його прозвучав, […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки (за твором “Україна в огні”) Слов’янство поки що дало світові В кінематографі одного великого митця, Мислителя і поета – Олександра Довженка. Чарлі Чаплін Про Олександра Довженка сучасники розповідають, що він дуже любив красивих людей. І красу він сприймав не тільки вроджену, він любив усе красиве в людині: поведінку, чемність, охайність, особливо ж його приваблювали люди з красивою доброю душею. Тож […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу I. Злочинне нехтування життям людей. (Для О. Довженка завжди найбільшу цінність у житті мала людина. Усією своєю творчістю він принципово відстоював твердження, що людина – неповторна особистість. Тому центральним образом кіноповісті стає Україна та українці. Дуже болить авторові, коли рідний край став руїною, тому ненависть його невгасима до тих, хто топче кованим чоботом рідну землю, […]...
- Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у творчості Олександра Довженка Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, він своєю феноменальною творчістю збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі незнані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Довженків світ… Замріяні деснянські далі внесли […]...
- Патріотизм і духовна велич героїв повісті “Україна в огні” Патріотизм і духовна велич героїв повісті “Україна в огні” Кому я принесу радість, Якщо кожного дня буду Голосно виспівувати “Інтернаціонал” своїм Ріденьким поганющим Голосом. / О. Довженко / Як увесь час неможливо бути героєм, так і від постійного перебування в зеніті слави людина втомлюється. Саме про такий стан і свідчать рядки з Довженкового “Щоденника”, які […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Олександра Довженка ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА: “Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка” (Чарлі Чаплін). “І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити! І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших завжди поспішаючого, гарячого появити!” (77. Тичина). “Написав я […]...
- Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ” Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась поема генія України “Кавказ”, у якій […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Олександр Довженко – людина, щедро обдарована багатогранними здібностями й талантом. Сьогодні ми навіть вагаємося, кому надати перевагу – Довженкові як творцеві прекрасних кіноповістей чи авторові захоплюючих філософських щоденників, у яких він замислюється над красою і щастям людини на оновленій землі. Довженко писав також оповідання та […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Я ніколи не бачила Десни, але мені здається, що якби я раптом опинилася на її берегах, все там було б мені знайомим і близьким. Це завдяки таланту О. Довженка, який у кіноповісті “Зачарована Десна” так описав “незайману дівицю”,”що, прочитавши книгу, дістаєш стільки чудових вражень, ніби вернувся з казкової подорожі. Що мене особливо вражає в цій […]...
- Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” З літами Олександр Довженко все частіше згадував рідну хату, благословенний край свого дитинства. Згадуючи зачаровану річку Десну, сінокіс, діда, батька, матір, письменник “сміявся і плакав”. На схилі свого вкороченого сталінізмом життя до нього все частіше приходили спогади. Вони мучили його й без того змучену душу, відвідували […]...
Рассказ на тему вечером дома.