Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ”
Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась поема генія України “Кавказ”, у якій автор не тільки виступив проти надмірної жорстокості завойовників, а й засудив загарбницьку політику самодержавної
Іван Франко назвав поему “Кавказ” “одним величезним вибухом чуття”. Справді, імпульсом до написання цього твору стали емоції і переживання автора з приводу подій, що відбувалися на Кавказі, і загибелі в бою його товариша Якова де Бальмена. Саме звістка про смерть друга стала поштовхом до створення поеми. Таким чином, у творі розкривається тема особистого переживання ліричного героя, що переплітається з переживаннями, викликаними політикою геноциду царського уряду на Кавказі.
Автор вдається до прийому перевтілення ліричного героя, внаслідок якого створює монолог колонізатора,
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! А люду!.. Що й лічить.
Образ Росії у творі постає як символ тюрми народів. Втрата волі сприймається поетом як трагедія.
Загарбницька війна зображується як полювання на волю: “застукали сердешну волю”. І можливо, в єдиному контексті постають “хорти, і гончі, і псарі, і наші батюшки царі”. Ліричний герой співчуває всім пригнобленим російським урядом народам, уявляє їх складне становище: “от молдованина до фінна на всіх язиках все мовчить”. Трагедією обертається війна не тільки для горців, але й для рядових учасників – строкових солдатів, які своїм життям оплачують добробут і кар’єру офіцерів, політику уряду:
… лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
У своєму творі Тарас Шевченко засудив загарбницьку політику царського уряду, виступив проти жорстокості і тиранії. Особливо трагічного звучання поемі надали особисті переживання героя.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” (1 варіант) Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів великого митця відображено страждання українського люду, який прагнув […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” (ІІ варіант) Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби […]...
- Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять “людина – народ”; насправді, за […]...
- Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” (1845 року) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення […]...
- Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Тема війни для О. Довженка не була новою. Ще у фільмах “Арсенал” і “Щорс” він відтворив тяжкі воєнні часи громадянської війни в Україні. Довженко першим із кіномайстрів одягнув військову форму 17 вересня 1939 року. Це почалася Друга світова війна 1 вересня 1939 року. Ішла небувала війна. Жертви виявилися незчисленними. О. П. Довженко виступає в різних […]...
- Засудження війни у кіноповісті “Україна в огні” Війна… Це страшне для кожного з нас слово, адже воно означає кінець безхмарному небу, кінець рідній природі – кінець усьому. Кінець людському існуванню. Це дуже страшно, коли одного дня не прийде лист від батька з фронту, або колись не зможеш дочекатися любої матусі з магазину, де від продуктів залишилися хіба тільки назви. Ти відчуватимеш себе […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Коли славний князь Ігор вів свої хоробрі полки на ратні подвиги за землю Руську, небо послало йому лиховісний знак – сонячне затемнення. Може, то було застереження всьому роду людському: війна – це велике зло, це потьмарення розуму і затемнення душі? Для чого люди навчилися вбивати один […]...
- Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Основна тема твору – висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавної […]...
- Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. П. Тичина Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народі пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між століть ті, що загинули в боях, славні у віках живі, безсмерті солдати; всі, хто сміливо йшов у бій, відстоюючи право на життя, свободу для майбутніх. […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка “Кавказ”, […]...
- Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, […]...
- Критика “Кавказ” Шевченко Поема Т. Шевченка ” КАВКАЗ ” присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо він без сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. Поему […]...
- Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає, Такою ідилічною картиною розпочинається поема “Сон”. […]...
- “Люблю я Кавказ!” (по стихотворениям М. Ю. Лермонтова “Люблю я цепи синих гор”, “Кавказ”) С синими горами Кавказа у М. Ю. Лермонтова была связана целая глава жизни – лучшая глава. Свобода и поэзия, героизм и храбрость, опасность и истинный патриотизм – вот что этот скалистый край будил в сердце вольнолюбивого поэта. Необыкновенная, мужественная красота природы Кавказа вызывала у Лермонтова чувство гордости и восхищения. Даже обычная луна здесь – Царица […]...
- Аналіз “Кавказ” Шевченко ” Кавказ ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: Ліро-епос. Жанр “Кавказ”: Сатирична поема з елементами лірики та героїки (“… огниста інвектива проти “темного царства” (І. Франко). Тема ” Кавказ “: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” (1 варіант) Треба сказати, що війна – це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя. Мені здається, що діти, які народжувалися під час війни були позбавлені дитинства. Адже їм приходилося піклуватися про своє життя, про своїх менших братиків та сестричок, допомагати батькам. Саме в такій ситуації опинився головний герой […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Г. Шевченка) Двадцять шість століть минуло з часу першого літературного оброблення Гесіодом легенди про титана, який вхопив з неба вогонь і дав його людям, за що був покараний Зевсом. Багато поетів різних країн та епох бралися опрацьовувати цей сюжет, вносячи в нього риси свого оточення та своєї індивідуальності. Символічним образом нескореності народного духу, незламності поневоленого народу в […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” (1 варіант) Під час своєї першої подорожі в Україну Тарас Шевченко був глибоко вражений пригнобленим становищем покріпаченого українського селянства. Переживання і гіркі роздуми поета над долею рідного народу знайшли відображення у більшості творів, написаних ним у наступні роки. Вже в 1844 році, під впливом подорожі, Тарас Шевченко написав сатирично-політичну поему “Сон”, у якій піддав гострій критиці всю […]...
- Нетлінний вогонь Прометея (за поемоюю Т. Шевченка “Кавказ”) Осінь 1845 року називають найпліднішою у творчості Т. Шевченка. Того пам’ятного року він закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і повернувся в Україну. Поселився поет у Києві, працював в археографічній комісії і, головне, – багато творив. Тієї щасливої для України осені побачили світ “Єретик”, “Великий льох”, “Стоїть в селі Суботові… “, “І мертвим, і живим… “, “Псалми […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Епічне змалювання подій Троянської війни в поемі Гомера “Іліада” Епічне змалювання подій Троянської війни в поемі Гомера “Іліада” І. Про що розповідає поема “Іліада”? (“Іліада” розповідає лише про один епізод з десятого року Троянської війни. Зображені в ній події містять всього 51 день. Однак поема дає максимально насичене зображення воєнного життя, по епізодах якого можна зробити висновки про тодішню війну взагалі.) ІІ. Розповідь про […]...
- Тарас Шевченко – Кавказ (Скорочений переказ, дуже стисло) Тарас Шевченко Кавказ (Скорочений переказ, дуже стисло) Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
- Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”, окремими главами, які можна сприймати у […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, На брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був […]...
- Кавказ (більш стисло) скорочено – Шевченко Тарас Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми віруєм твоїй силі І духу живому Встане […]...
- Кавказ (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день, И нощь о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає […]...
- Кавказ в лирике А. С. Пушкина и М. Ю. Лермонтова Многих русских писателей манил Кавказ, таинственный край, “где люди вольны, как орлы”. Кавказ называли “Теплой Сибирью”; туда в действующую армию ссылали неугодных. На Кавказ ехали и молодые люди в жажде побывать в “настоящем деле”, туда стремились и как в экзотическую страну чудес. С 1817 Россия вела борьбу с разрозненными горскими племенами, объединившиеся в борьбе за […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу (за поезією “Люблю я ліс”) Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. […]...
- Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни в романі О. Гончара “Прапороносці” (3 варіант) Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (1 варіант) З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “Фарбований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів бачили його стрільці, травили його псами, заставляли […]...
- Воспевание свободы в стихотворениях А. С. Пушкина “Узник” и “Кавказ” Наверное, нет в мире человека, который бы не слышал и не читал бессмертных произведений Александра Сергеевича Пушкина. Вольнолюбивая лирика занимает особое место в творчестве этого замечательного поэта, который в любых обстоятельствах стремился сохранить внутреннюю свободу и оставался верен себе. В стихотворении “Узник” раскрывается образ человека, находящегося в неволе, “за решеткой”, однако оставшегося независимым и не […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) Фанатизмом тлумачний словник називає пристрасну відданість якій-небудь справі. Добре, якщо людина є фанатом футболу, красивих автомобілів, і страшно, коли єдиним сенсом життя людини стає Політична ідея. Страшно, оскільки заради цієї ідеї фанатик зробить що завгодно, навіть найстрашніший злочин. У цьому нас переконує видатний український письменник початку XX століття Микола Хвильовий своїм оповіданням “Я (Романтика)”. “Я […]...
- “Тебе, Кавказ… Я снова посвящаю стих небрежный!” Синие горы Кавказа, приветствую вас! Вы взлелеяли детство мое, Вы носили меня на своих одичалых хребтах; Облаками меня одевали; Вы к небу меня приучили, И я с той поры все мечтаю о вас да о небе… М. Ю. Лермонтов Среди множества тем, которых касался в своем творчестве М. Ю. Лермонтов, важная роль отведена природе. Пейзаж […]...
- Засудження таких явищ часів сталінського режиму та брежнєвського застою, як беззаконня і бюрократизм (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Юрію Мушкетику належать такі слова: “Добрі справи – це ті, що в ім’я рідної землі і рідного люду”. Все своє життя письменник творив добрі справи і засуджував будь-які злочини проти рідного народу і рідної землі. Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи – така громадська й художня мета творів Ю. Мушкетика, зокрема […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна” Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
Найкраща інтимна лірика світу.