Жанр літературно-художньої критики

Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з публіцистичними, інші розрізняють типологічні групи чи класифікують їх відповідно до структурно-композиційного співвідношення літературного явища та суспільної проблематики або розглядають їх за зовнішніми ознаками як “відкриті” та “закриті”, ще інші – за жанротворчими чинниками літературно-художньої критики та її функціональною включеністю у жанрово-стильові тенденції тощо. Оскільки Ж. л.-х. к. не мають сталої визначеності, вони схильні до взаємного проникнення та синтезу. Найповніше специфіка цього літературно-критичного явища розкрита у студіях Ю. Бурляя (“Основи літературно-художньої критики”. – К.,1985), В. Брюховецького (“Силове поле критики”. – К., 1984) та ін. (див.: Літературна критика).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Євген маланюк поетична творчість.
Ви зараз читаєте: Жанр літературно-художньої критики