Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Жанрові константи і модифікації новели ХХ ст
Жанрові константи і модифікації новели ХХ ст
Жанрові константи і модифікації новели ХХ ст.
Історичний розвиток жанру новели відбувався у боротьбі двох протилежностей – наближення до стабільності та постійного розширення його естетико-пізнавальних можливостей. Так, з появою модернізму, визначальними рисами якого стають новизна і антитрадиціоналізм, пов’язане виникнення одного з жанрових типів новели – модерністського.
Модернізм свідомо затверджує змістове значення усіх елементів форми. Зміст підкоряється умовній формі. Широко використовується ефект ірреального:
Серед численних напрямів модернізму найпершими називають імпресіонізм і символізм. Виникнення імпресіонізму відбувалось в умовах загальної тенденції літературного розвитку – процесу ліризації прози. Імпресіонізм, який надійшов у літературу з живопису, поставив у центр зображення не сам предмет, а враження від нього. Разом із принципами імпресіоністської манери в літературу надходять нові жанрові назви – “акварель”, “етюд” тощо. Пошук нового гуманізму, гармонії життя (як окремі змістові ознаки літератури модернізму) визначають жанровий зміст імпресіоністської новели. Щодо її жанрової форми, то вона спрямована на зображення “миттєвого переживання в оповідному часі” . Так, ліричне сприйняття письменника в новелі має вигляд власного враження від будь-якого явища, яке перебуває в постійному розвитку. Саме зображення таємничої природи почуття відбувається за правилами композиційної будови новелістичного жанру: з присутністю трьох сюжетних компонентів, несподіваної кінцівки тощо.
Певний інтерес викликає новела “Сон” М. Коцюбинського , яка має повне право називатися імпресіоністською. Головний герой твору приходить до висновку, що вічну красу (“Молоде щось, свіже, не затоптане ще, жадоба нового, якоїсь краси”) неможливо знайти у повсякденному житті (“Щодня було те саме”, “очі байдужне приймали все до нудоти знайоме”). “Жадоба нового” примушує Антона шукати її за межою реальності. Одного разу вона з’являється йому у сновидінні в образі жінки (“вінок золотого волосся, важке срібло полинів на одежі, маки і ще щось: очі – два озерця морської води”). Залишається лише гадати, чи є такий сон відгуком спогадів давноминулого часу, або він тільки плід його мрії. В будь-якому випадку він стає для героя єдиним місцем, куди можна сховатися від одноманітної повсякденності і відчути насолоду від миттєвого щастя (“Я весь був як пісня, як акорд суму, що злився с піснею моря, сонця і скель”). Якщо для головного героя сон є одним із засобів реалізації ідеалу, то для його дружини він – лише відгук повсякденних турбот, якими наповнене все її життя. Тому останній сон Марти, який вона розповіла чоловікові, здивував його своєю загадковістю (“що значить сон, який приснився сьогодні жінці?” “Що воно значить? Чиста вода… “). Він приваблює своєю таємницею і в контексті оповіді сприймається як “сон в руку”. Образ сну створює сюжетну основу новели. Сон Марти – це початок розвитку сюжету, його розв’язка. Рішення Антона розповісти дружині про справжню причину його нудьги спричиняє сімейну драму. Почуття ревнощів, яке виникає в Марти через його сон, надає ситуації відтінку несподіваності і трагікомічності. Її слова “Я розумію, що то був сон, але ти здатний зробити те, що тобі снилось… ” стали причиною першої серйозної сварки між ними (“бою невдоволених душ”). Взаємозвинувачення (“Ти обросла буденним, наче корою!”, “А ти був вдома тільки столовником!”) знищили сімейний спокій (“Тепер між ними часто була невзгода”). Але його “фермент” одночасно сприяв виникненню в неї потреби знов “здобувати давно здобуте на власність. І саме в цьому тепер таїлась нова принада, новий відгук її весни”.
Новела має відкритий фінал, в якому автор лише однією деталлю (“тепер вже частіше червоніли за іх столом троянди”) дає читачеві право сподіватися на їхнє благополучне сімейне життя в майбутньому. Окремої уваги заслуговує визначення особливостей художнього стилю новели. Так, образ бульвару нагадує пейзаж, виконаний в дусі імпресіонізму, де метафори схожі на окремі кольорові мазки живопису. Вони є результатом яскравого швидкоплинного враження від побаченого. Цілісність образу бульвару (з калюжею на тротуарі, в яку можна “глянуть… і побачити город: важкий білий собор в шапці зеленої бані, цегляний будинок управи і жовті стіни суду” з “деревцями, недавно посадженими”, які були “поламані вщерть і простягали до неба свої цурпалки, тверді, колючі, обдерті, з клаптями шкури-кори”, які “пірнали в сизий туман та рисувались на небі, як темні жилки на перламутрі”) досягається завдяки повторові окремих деталей. Так, деревця “з цурпалками” – це “голі тополі, що біліли на осінньому небі, як хребти риб”, які виглядали ще “як ряд кісток з риби, в брудному кориті алет”; а в калюжі, крім “всього городу”, в окремі дні він бачив “ціле своє життя”.
Образ дощу є одним з провідних у новелі. Він нагадує симфонію з крапель, які “грали, співали, дзвеніли, міняли темп, силу і голос”, були “сумні і веселі, ліниві і жваві, глухі та дзвінкі”. Ліричний опис природи створює особливу поетичну атмосферу оповіді, яка є необхідною для розкриття психічного стану головного героя.
Символізм, на відміну від імпресіонізму, має в основі зображення перетворений у багатозначний (багатовизначний) символ конкретний образ. У цьому випадку образ-символ розглядається як “таїна”. Світ має свій сенс, і людина до цього світу причетна,- в цьому полягає символістський світогляд. Так, у центрі зображення символістської новели знаходиться символ-характер (настрій, почуття), таємниця якого примушує шукати розгадки. Встановлення зв’язків між символами-образами та символами-деталями створює динаміку в розвитку сюжету. Ефект парадоксальності досягається завдяки нетрадиційному (індивідуальному) трактуванню символу. Зберігається обмежена кількість персонажів. У центрі зображення – внутрішній конфлікт, який досягає кульмінаційного розвитку і має трагічну розв’язку. Художній стиль твору визначається особливою поетичною мовою, створення якої повністю залежить від індивідуальної манери письменника. Експресіонізм, на відміну від символізму, спирається на інші принципи художнього зображення. Тут за мету ставиться вираження сутності дійсності, тому пропонується використання всіх засобів підвищеної виразності. Загострена емоційність, гротеск, фантастика стають його характерними особливостями, а суб’єктивна інтерпретація світу – одним з визначних принципів. Картини дійсності свідомо деформуються. Думки про сучасну людину, її нещасливу, сповнену трагічних подій долю, біль за неї лежать в основі експресіоністських новел. Для неї є характерним сконцентрованість на зображенні надзвичайної події, що спрямована на емоційний відгук у читачів. В основі оповіді – трагізм у самовизначенні людини в сучасному світі. Конфлікт між людиною і обставинами, в яких вона опинилась, організує сюжет твору. Характер сюжету фрагментарний, однолінійний. Його композиційна організація є необхідним засобом для створення ефекту загостреної емоційності сприйняття зображеного. Динамічний розвиток сюжету досягається завдяки суттєвій зміні обставин. Кількість героїв обмежена. Експресивнісь опису забезпечується широким використанням поетичних засобів художньої виразності – стилістичних прийомів (антитези, гіперболи, іронії тощо). Виникнення сюрреалізму пов’язують з появою “нового способу чистої експресії”. На думку його засновника А. Бретона, сюреалізм є “психічним автоматизмом у його чистому вигляді, з допомогою якого ми пропонуємо виражати – усно або письмово, або в іншій формі – реальний процес думки. Це запис думки при відсутності контролю з боку розуму і без будь-яких естетичних або моральних міркувань… ” . Основним принципом сюрреалізму стає чистий психічний автоматизм, “шепіт підсвідомості”. Поширеним засобом художнього зображення вважається “автоматичне письмо” (висловлювання думки в міру її виникання). Випадковість як необхідна складова частина сюрреалістичного процесу визначається як “об’єктивна випадковість”. Однією з характерних ознак сюрреалістичної літератури стає випадковий образ у контексті. Парадоксальне випадкове зіткнення думок та образів, яке створює незвичайну ситуацію з надзвичайності, випадкові, але конкретні образи, фрагментарний характер зображення, динамічний розвиток думки, стислість художньої форми є характерними рисами сюрреалістичної новели. Сюрреалістична новела “Кіт у чоботях” є одним з оригінальних творів М. Хвильового . Перед нами коротка історія життя людини, фрагмент, “уривок правди”: “Так: – піп охрестив Гапка (глухе слово, а от гаптувати – вишивати золотом або сріблом – це яскраво). Ми назвали товариш Жучок. А історія назве – “кіт у чоботях”. В центрі зображення образ учасниці революційних подій Гапки – Жучка – “Кота у чоботях”. Автор підкреслює її типовість (Кіт у чоботях – тип. Точка. Коротко. Ясно. Все.), і ще (“Товариш Жучок №2, №3, №4 і не знаю ще скільки є.
“Товариш Жучок №1 – нема.”)
Звідки взявся цей типовий персонаж? Це й досі залишається таємницею (“Відкіля вони вийшли – товариші Жучки? Скільки їх вийшло? Га?”)
“… Ах, я не знаю: це Жовтнева тайна. Відкіля вони вийшли – це Жовтнева тайна”).
Потребує особливої уваги розгляд композиційної організації твору. Зовні це композиційний сумбур (типова ознака сюрреалізму). Автор підкреслює: “А зав’язки-розв’язки так від мене і не дочекаєтесь. Бо зав’язка – Жовтень, а розв’язка – сонячний вік, і до нього ідемо”. “Це не роман, а маленька пісня, і я її скоро кінчу”. Оповідь має фрагментарний вигляд завдяки ефекту “автоматичного письма”. Існування зовнішнього композиційного хаосу в системі образів, сюжетобудові не заважає забезпеченню загальної єдності твору. Вона досягається завдяки послідовному виникненню авторських асоціацій. Так, образ “Кота у чоботях” має свою асоціативну схему створення (“Знаєте малюнки з дитинства: “кіт у чоботях?” Він дуже комічний. Але він теплий і близький, як неньчина рука з синьою жилкою, як прозорий вечір у червінцях осені”). Так, фрагментарний авторський спогад дитинства (малюнок з книжки “Кіт у чоботях” – рука неньки – прозорий вечір в осені) асоціативно створює образ-характер “кота у чоботях” (смішний, теплий і близький, знайомий з дитинства). Окремі деталі зовнішності Гапки нагадують того ж самого “кота у чоботях”. Вона маленького зросту, на ногах чоботи (“Ясно: кіт у чоботях),
(“І нарешті –
– чоботи. Ну, тут ясно:
подивіться на малюнок, той, що з дитинства”).
Опису її зовнішності приділяється достатньо уваги. Її однокольорова (кольору хакі) стара одежа стає обличчям Революції. (“Блуза, спідничка (зимою – стара шинеля), капелюшок, чоботи. Блуза колір хакі, без гудзиків. (“Вся революція – колір хакі”, “Вся революція – без гудзиків, щоб було просторо, щоб можна розправитись… “). “Спідничка теж хакі, бо колір з бур’янів давно вже одбився в ній. Вона трішки одерта спереду, трішки ззаду, трішки по боках”. Спідня сорочка зелена – “тіні з бур’янів упали на сорочку”, “капелюшок… а над ним п’ятикутня зоря”. Під ним – “голена голова – не для моди, а для походу, для простору”). Тому важко дізнатися про колір її волосся
(“Русява? Чорнява?
Ясно – жучок”)
Здається вони, все ж таки чорні, як і очі
(“Очі –
– теж жучок”).
“А от ніс – головка від цвяшка: кирпатенький (Кирпик)”.
Жучок – “Кіт у чоботях” – це зовнішня оболонка, а всередині – “Дзуськи!”
“Дзуськи!” – її універсальна відповідь-хованка. Але одного разу замість звичного “Дзуськи!” звучить раптово відверта розповідь (перша несподіванка) про найтрагічнійшу з подробиць її життя (“Тоді я взнав, що товариш Жучок, хоч і жучок, і кіт у чоботях”, але і їй буває сумно й буває не буває:
“Дзуськи!”)
“… Тоді мені кирпатенький носик розказав, що їй не 19, як ми думали, а цілих 25 літ, що в неї вже було байстря і це невеличке байстря –
– повісив на ліхтарі козак”.
Поява другої несподіванки зумовлена неминучим збігом обставин – потребою стати на партоблік у секретаря комячейки. Раптом з’ясовується, що ним є “Кіт у чоботях” (“Дивлюсь – щось знайоме. Думаю, пригадую й раптом згадав: та це ж “кіт у чоботях”. Ото штука! Секретар комячейки. Жучок дочитала-прочитала “Что такое коммунизм” (без автора). Издание №-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии”). Але і тоді не змінюється авторське ставлення до неї (м’яка іронія) (“… Товаришу Жучок, можна двох любити?
– Це залежить від того, як ви знаєте історичний матеріалізм. Я його погано знаю, а тому й “воздержуюсь”).
Поряд із сміхом сльози. “Зник “кіт у чоботях” у глухих нетрях республіки”. Як? Невідомо, але про таку загибель говорять “віддала своє життя Революції” (“А от маленький подвиг – це без сумніву”). Вона – одна з багатьох Жучків, які заплатили життям за щасливе майбутнє. Тому треба скласти про них гімн “щоб понести цей гімн у глухі нетрі республики”. Так, “Кіт у чоботях” поступово перетворюється у вічний образ-символ благородної, але практично нездійсненої ідеї всесвітнього щастя.
Принцип асоціативного монтажу зумовлює вільний вибір у створенні оригінальної зовнішньої форми твору, основними показниками якої стають ритм
(“Плакати! Плакати! Плакати!
Гу-у! Гу-у!
Бах! Бах!
Плакати! Плакати! Плакати!
Схід. Захід. Північ. Південь.
Росія. Україна. Сибір. Польща…
Німці, поляки, петлюрівці – ще, ще, ще…
Колчак. Юденич. Денікін – ще, ще, ще… “),
інтонація (“… Степ. Хуга. І рейки – рейки.
– Козаки!
– Козаки!
– Де? Що? Як?
– Хто паніку робить? Сволочі!”),
засоби словотворчого увиразнення мовлення: надметафоричність (“Кіт у чоботях” – це муралі революції), анаколуф (“Отже, про глухе слово: Гапка. Гапка – глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо”) тощо. Характерною особливістю твору стає іронія, яка використовується лише з однією метою – для створення трагікомічного враження від зображеного.
Вищеозначені жанрові різновиди модерністського типу новели дозволяють зробити висновок про певний інтерес до жанру з боку письменників доби модернізму. Це цілком зрозуміло. Залишається фактом, що на початку ХХ століття зазнають поразки регламентовані жанрові структури, які більше не використовуються письменниками в тому вигляді, в якому до них звикли раніше. Трансформаційні жанрові зміни, які відбуваються у цей час, можна розглядати як відповідну реакцію на сучасні події. Крім того, в період революційних перетворень, які охоплюють усі сфери життя суспільства, мовна і літературна реформації стають неминучими. Жанри малої прози (в тому числі новела), які стали найбільш популярними з кінця ХІХ-початку ХХ ст., є тому доказом.
Література
1. Затонский Д. Что такое модернизм // Контекст.- 1974. Литературно-теоретические исследования.- М., 1975. – С.141.
2. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – С.433.
3. Коцюбинський М. Вибрані твори. – К.: Дніпро, 1974. – С.389-412.
4. Лесли Р. Сюрреализм. Мечта о Революции. – М.: Белфаксиздат групп, 1997. – С.59.
5. Хвильовий М. Твори у 2 т. – К.: Дніпро, 1990.- Т.1. – С.154-167.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Аналіз новели “Кіт у чоботях” Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок,- це тип, що його зустрічав автор-оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи; за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. Насамперед упадає у […]...
- Жінка в революції у творчості М. Хвильового Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор – оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (2 варіант) Знайомлячись із кращими здобутками світової літератури, український читач може легко помітити, що в українській літературі дуже бідно порівняно зі світовою представлений пригодницький жанр. Шкільна програма, як і в радянські часи, продовжує знайомити учнів із серйозними творами і майже зовсім не передбачає вивчення пригодницької літератури, а тим більше – фантастики. Але, мабуть, читачі з більшим “стажем” […]...
- Відповідь на контрольне питання До новели М. Коцюбинського “Intermezzo” Наведіть приклади художніх образів, якими письменник пов’язує всі частини новели. У новелі є декілька образів, що пов’язують усі частини твору. Один із них – образ сонця. Він народжується з пітьми: “Погашу лампу і сам потону в чорній пітьмі”. – “Розплющую очі”. – “Ах, як багато всього: неба, сонця, веселої зелені”. Але поки що образ сонця […]...
- В. Стефаник – майстер психологічної новели “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника – новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів […]...
- Місце новели “Intеrmеzzо” у творчості М. Коцюбинського Новела “Intermezzo” займає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Вона написана у сумні часи, коли після волелюбного революційного прориву у політичному та художньому житті Російської імперії настав час реакції, коли багато хто з прогресивних митців та політичних діячів заявляв про необхідність тактики очікування, коли література відвернулася від сучасності і шукала теми в ідеалізованому минулому чи […]...
- Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Прочитавши новелу Василя Стефаника “Камінний хрест”, О. Кобилянська писала йому: “Страшно сильно пишете Ви. Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник свого народу… Гірка, пориваюча, закровавлена поезія Ваша, котру не можна забути… “ І справді, ця новела заворожує правдивим зображенням людської злиденної долі. Таке відчуття, що ти знаходишся […]...
- Аналіз “Кіт у чоботях” Хвильовий Новела ” Кіт у чоботях ” Миколи Хвильового присвячена жінці в революції. Тема новели “Кіт у чоботях” – показ жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника. Ідея новели – засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй. людей у фанатичні механізми, якими можна […]...
- “Дійові особи” новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” – один із кращих творів Михайла Коцюбинського. Тема – роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. В основу твору лягли враження автора від перебування в селі Кононівці, куди він їздив на перепочинок. М. Коцюбинський любив природу, але спочатку й вона викликає відразу. Втома міцно тримає душу письменника, він бореться з нею за свій […]...
- Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового (за новелами “Кіт у чоботях” та “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і (але!) водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, […]...
- Біографічна основа новели Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Найдорожчими темами, а отже, й ідеалом Григора Тютюнника були і залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі. Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив рідний брат Григора Тютюнника – Григорій. Уже відтоді поступово формувалися характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: наполегливі пошуки точного слова – найпотрібнішого, найвиразнішого. Є в […]...
- “Intеrmеzzо” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели (3 варіант) “Intermezzo” М. Коцюбинського критики називають ліричним оповіданням. І це дуже влучна і справедлива характеристика. Адже у цьому творі письменник розкрив свою душу, висловив думки, почуття, які мучили його – свідка революційних і післяреволюційних подій 1905-1908 років. Жанр новели найбільше підходить для вираження найзаповітнішого, найболючішого. Твір побудований як лірична сповідь автора, який страшенно втомився від жорстокого […]...
- Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, […]...
- Історія створення новели “Три зозулі з поклоном” Історія створення новели “Три зозулі з поклоном” Новела ” Три зозулі з поклоном ” чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє попереднє життя. А поштовхом послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед […]...
- Дітовбивство – найтяжчий злочин. Огляд новели В. Стефаника “Новина” Доля дарувала В. Стефанику можливість жити серед прекрасної природи Карпат – це просто рай. Тут би жити людині й радіти, але поряд з цією чудовою казкою співіснують нестерпні умови життя, злидні, розчарування галицького селянства. Кожна його новела – це окрема трагедія! З великою ніжністю змальовує Стефаник маленьких людей, яких у майбутньому чекають тільки тяжка праця […]...
- “Сторожі” розколу душі (другорядні персонажі новели М. Хвильового “Я (Романтика)”) У новелі “Я (Романтика)” М. Хвильовий створює картину життя людей у революційні часи, змальовує викривлення їхніх душ та ідеалів. У центрі новели людина, чия душа трагічно розколюється навпіл: людське (любов до матері, людяність, співчуття) гинуть під впливом жорстокості, під впливом “ідеї”, яка стає важливішою за все. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі, які лише поглиблюють […]...
- Василь Стефаник – майстер новели Василь Стефаник – майстер новели Василю Стефанику належить почесне місце в історії української класичної літератури, адже завдяки йому наша література досягла вершин у жанрі новели. Кінець XIX – початок XX століття був для українського народу дуже тяжким періодом. Соціальні суперечності набували особливого загострення, наближалися революційні бурі. І хоча Стефаник жив на Галичині, на території якої […]...
- Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела “Іntermezzo” була написана М. Коцюбинським відразу після революції 1905-1907 років, коли в Україні панував час ідейних хитань і нерозв’язаних соціальних проблем. Його особливості позначилися і на свідомості, і й на всьому житті людей, особливо – діяльних учасників революційних подій. Одного з них […]...
- Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч і одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував […]...
- Моє розуміння змісту новели “Intеrmеzzо” та її назви Моє розуміння змісту новели “Intermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Intermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (1 варіант) У 1943 році з’явився твір українського письменника Івана багряного “Тигролови”, визначити жанрову приналежність якого – і до сьогодні важке завдання для літературознавців. Однозначно можемо сказати тільки, що цей роман – складний за побудовою і великий за розміром (складається з двох частин, дванадцяти розділів, має розгалужену систему підрозділів, історичних довідок тощо) епічний прозовий твір, із значною […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій […]...
- Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Оригінальність новел Стефаника полягає ще, як відзначив Іван Франко, у новому способі “бачення світу крізь призму чуття і серця не власного, авторського, а мальованих автором героїв”. Стефаник живе інтересами своїх героїв, глибоко співчуває їм. “Всі нариси Стефаника, – підкреслювала Леся Українка, – пройняті тим животворним духом співчуття автора до […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (2 варіант) В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на […]...
- Моє сприйняття новели “Іntеrmеzzо” І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею. М. Коцюбинський Знесилений хворобою та втомою, мріяв про відпочинок серед природи Михайло Коцюбинський. Його душі була необхідна перерва, під час якої він зміг би набратися сил для подальшої праці. Його новела “Intermezzo” розповідає про відпочинок серед чудової природи. В образі ліричного героя цього твору легко […]...
- Жанрові особливості давньокласичної східної поезії Поезія середньовічного Сходу в першу чергу пов’язана з великими перськими іменами – Рудакі, Фірдоусі; Хайям, Нізамі, Сааді, Хафіз. Поезія для персів стала тією сферою духовного життя, де найповніше виявився народний геній. З названими іменами пов’язане й відродження культури східноіранських племен (предків таджиків), їх рідної мови – фарсі (стара форма сучасних перської й таджицької мов). Мовою […]...
- Філософський підтекст новели “Момент” Художня спадщина Винниченка – письменника привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психології людини. Свідченням цьому є новела “Момент”. В. Винниченко порушує проблему буття людського суспільства, яке створило саме для себе безліч обмежень, кордонів, правил і обов’язків. У творі змальовано втечу через кордон двох людей, що випадково зустрілися й волею долі стали “співучасниками”. Випадкові, зовсім […]...
- Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина” викликає суперечливе ставлення до себе? Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина” викликає суперечливе ставлення до себе? Новела Василя Стефаника “Новина” має невеликий обсяг, лише дві з половиною сторінки, прочитав її я дуже швидко. Та вже тривалий час не можу заспокоїтись, серцем відійти від неї, бо вона глибоко стривожила мою душу, викликавши суперечливі почуття. Саме, мабуть, через неоднозначність цих почуттів […]...
- Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною […]...
- Жанрові особливості романів Достоєвського Жанрові особливості романів Достоєвського Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського – свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога, інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – з фантастикою, логічні абстраговані категорії […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (1 варіант) Новела “Intermezzo” M. Коцюбинського стала одним із шедеврів новелістики XX століття. Написана в роки реакції, вона вразила сучасників небуденністю форми і змісту, філігранною технікою письма. Вона й нині не перестає дивувати і захоплювати читачів і дослідників, адже цей твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й в усій українській літературі. […]...
- Показ суперечливих сторін дійсності через самоаналіз головного героя новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” посідає особливе місце не тільки у творчості видатного письменника, айв українській прозі загалом. Це водночас і соціально-психологічний, політичний твір, і лірична симфонія, і лірична драма в прозі, і пейзажна новела, і естетичний, філософсько-політичний трактат. У новелі гармонійно переплелись філософські мотиви і ліризм, і це переплетіння розкрило нам ліричного героя, світ його […]...
- “Intеrmеzzо” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели (1 варіант) “Intermezzo” – один з найдивовижніших творів української літератури, він виділяється з усього раніше написаного, привертає увагу читачів та дослідників своєю особливістю, оригінальністю. Відразу важко визначити не те що жанр твору, а літературний рід, до якого його можна віднести. Твір написаний прозою, містить багато описів, дуже мало діалогів та полілогів і, здається, його можна віднести до […]...
- Почуття і переживання ліричного героя новели “Intеrmеzzо” Михайла Коцюбинського Почуття і переживання ліричного героя новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського. Новела “Intermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського. Його можна вважати ліричним монологом самого автора. Задум написати такий твір виник у письменника під час відпочинку в селі Кононівка на Полтавщині. Приводом до написання і темою твору послужили події 1905 року. Художньо висвітлюючи тему революції та […]...
- Моє враження від новели Рея Бредбері “Посмішка” Моє враження від новели Рея Бредбері “Посмішка” Коли я читаю новели Рея Бредбері, у мене виникає якесь тяжке відчуття. Він спонукає мене замислюватися над багатьма проблемами нашого земного існування і майбутнім планети Земля та її “хазяїв”. Письменник, намагаючись уявити майбутнє планети людей, настроєний дуже песимістично. Людство, з точки зору Бредбері, само собі вкорочує життя, гублячи […]...
- Аналіз новели “Три зозулі з поклоном” Аналіз новели “Три зозулі з поклоном” Дві жінки, Софія і Марфа, кохають одного чоловіка, та такого, що й справді не дивина покохати: вродливий і сильний, мужній і стриманий, як то належить справжньому чоловікові, однаково вдатний до праці і до пісні. Вони сходяться сім’ями, по-сусідськи, повечеряти, поговорити, поспівати. Марфин Карпо “тьопає” галушки чи будь-що інше наминає, […]...
- У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест”? У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест”? Із кінця XIX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край. У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до […]...
- Гуманістичний пафос новели Л. Пономаренко “Гер переможений” Любов Пономаренко – сучасна українська письменниця-новелістка. Герої її творів – звичайні люди, а кожен твір переплаканий і пережитий нею. Головне для автора – життя з його глибинками і широтами, з добром і злом. Саме зло і жорстокість інколи можуть бути невиправданими, а милосердя таким потрібним. У художньому творі “Гер переможений” авторка глибоко і тонко передала […]...
- “Я йшов у нікуди”: фатальний вибір героя новели “Я (Романтика)” Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) – один із найвидатніших представників доби “розстріляного відродження”. Він був сіячем людських душ, і проросли зерна, посіяні його рукою. Будучи переконаним комуністом, пропагуючи ідею “азіатського ренесансу” у памфлетах двох ранніх періодів (до 1930 року), тобто свято вірячи в те, що країни, у яких до влади прийшли більшовики, зможуть завдяки соціальним […]...
Національні символи диктант.