Жарти епохи
Добрий жартівник – мертвий жартівник. Думка тоталітарного режиму часів Сталіна, коли звичайний анекдот із політичним ухилом міг призвести до розстрілу, а “шуткувати” про владу було проявом невиправдано ризикованої мужності. Зараз подібні жарти лунають на кожному кроці. А що ж було в часи, коли творив талановитий український сатирик Євген Дудар? Щось середнє між часом “сталінізму” і сьогоденням. Тобто з радянської дійсності глузували, але дуже обережно й завуальовано, приховуючи свої дотепи за формою байки чи казки. Саме так
Останню ситуацію взяв на озброєння Євген Дудар
На одному конкретному прикладі мудрий читач бачить усі вади такої системи, а точніше те, що цей метод не відповідає не лише потребам часу, але й здоровому глузду. Чому занепадає господарство? Бо кожна з ланок є лише пасивними виконавцями без власної думки, і представники всіх органів влади все, що й можуть, так це давати методичні вказівки згідно з абсолютно теоретичними постановами правлячої верхівки. Безініціативність і байдужість працівників на місцях показується вже на початку, коли Ведмідь радісно реве, отримавши депешу з тресту. Таке враження, що усі лише тим і займаються, що сидять і чекають вказівок зверху. Абсурдному листуванню немає ні кінця, ні краю, у цей час ніхто не піклується про ліс, а головне – така ситуація всіх влаштовує. “Те, ну вирубаємо лісочок, другий, кому від цього гірше буде? Країна велика, на всіх вистачить”. Так нещадно знищувалися природні ресурси нашої багатющої землі. Це стосувалося не лише деревини, а й газу, вугілля, руди тощо. Неекономність, відсутність усіляких рамок в експлуатації довкілля – характерні риси радянської держави.
Ми й досі не позбавилися “комплексу виконавця” – чекати з моря погоди, а краще сказати, із-за моря хазяїв – наша улюблена позиція, коли доходить до справи. У нашій мові є більше
30 синонімів до слова “чекати”. Тому й керують нашими підприємствами й тримають у руках наші долі чужинці, що лише висмоктують із України останні соки. Дехто й досі ностальгує за “чудовим” минулим, не усвідомлюючи, що корені наших проблем закладені саме в ньому і, на жаль, засіли глибоко на ментальному рівні українця, як ті “пеньки”, і, щоб викорчувати їх, знадобиться ще не одне десятиліття. А поки – смійтеся, як заповідав нам Євген Дудар, бо дивитись на все це серйозним оком стає дедалі болючіше і страшніше.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поет своєї епохи (1897-1968) Народився на Херсонщині в селянській родині. Закінчив Єлисавет-градське реальне училище, вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Перша світова війна не дозволила продовжити навчання: його мобілізували і відправили до Київської військової школи. У 1917р. Маланюк переходить до лав УНР. Після поразки уряду УНР емігрує до Польщі, а потім до Чехо-Словаччини. Там навчався у Господарській академії у […]...
- Глібов Леонід – Загадки і жарти дідуся Кенира (Збірка) 1958 рік, видавництво “Книжково-журнальне видавництво Львів” ВЕСНЯНКА “Весна прийшла! Тепло знайшла!” – Кричать дівчатка й хлопчики. “Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь!” – Клопочуться горобчики. Прибіг дідок, Зліз на горбок, У хаті буть не хочеться. Тепляк дмухнув, Крилом махнув По бороді лискочеться. Все ожило, Все розцвіло, І рій дітей привітненьких На той горбок Несе вінок З фіалочок […]...
- Вражаючі документи епохи (за оповіданнями В. Підмогильного) Тематична група оповідань про голод на півдні України була написана Валер’яном Підмогильним у двадцяті роки XX століття. Це оповідання “Проблема хліба”, “Собака”, “Син”. Письменник зображує реальні події, і йому вдається відшукати найбільш промовисті деталі та штрихи. Відтворюючи трагізм ситуації, письменник нагадує художника, який кладе скупі, точні мазки: “їх була ціла компанія коло зборні. Жінки їхні […]...
- Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники, найвизначніші набутки Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVIII століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику […]...
- Один із документів епохи (за романом “Сад Гетсиманський”) Класик української літератури Володимир Винниченко у своєму листі до Івана Багряного писав: “Велике спасибі Вам… за книгу. Вона – великий і страшний документ”. Мова в листі, йшла про роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський”. Ця книга вийшла за сприяння Володимира Винниченка вперше французькою мовою. Завдяки цьому європейський читач узнав правду про те, що коїлося в радянських […]...
- Тема науки й освіти у творчості письменників-гуманістів епохи Відродження Тема науки й освіти у творчості письменників-гуманістів епохи Відродження У XV-XVI століттях після тривалого періоду культурного занепаду, що характеризує епоху пізнього середньовіччя, в Україні посилюється інтерес до рідної культури, історії, мови, пробуджується національна свідомість, з’являється розуміння необхідності широкого розвитку науки й освіти. Цей процес проходив під безпосереднім впливом ідей західноєвропейського гуманізму, що поширювалися в Україні […]...
- Євген Дудар – Біографія Євген Михайлович Дудар (* 24 січня 1933, с. Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) – відомий український письменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист. Біографічні відомості Євген Дудар народився в селі Озерна, зараз Зборівського району, Тернопільської області. В 1956-57 рр. працював завклубом у рідному селі. Залишив завідування клубом у зв’язку з виїздом на навчання. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. […]...
- Чорнобиль – найбільша трагедія епохи (за поемою І. Драча “Чорнобильська Мадонна”) Чорнобиль 1986 року назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша трагедія епохи. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю та ріки аж до Києва. За згадками, у Києві навіть листя на деревах стало кольору іржі. Після трагедії населення не було достатньо поінформоване, масштаби її замовчувалися, від того постраждала ще більша кількість […]...
- Література епохи Просвітництва, її представники ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2.09.2000 Тема: Література епохи Просвітництва, її представники. Просвітництво(П.) – це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії ( або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духовенством (церквою) , це період з кінця 17-го – поч.18-го століття. Ознаменувався державним переворотом в Англії (1688-1689рр) , кінець пов’язують з Великою Французькою Буржуазною Революцією (1789-1794рр). […]...
- Колорит історичної епохи в романі П. Куліша “Чорна рада” В романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму країнської дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання її реквізиту, реальних настроїв людей, […]...
- Біографія Євгена Дудара Дудар Євген Михайлович (24 січня 1933 року) – український майстер сучасної сатири, публіцист, артист розмовного жанру. Народився в с. Озерна на Тернопільщині. Здобувши середню освіту, спробував вступити до театрального училища, однак зазнав поразки. Тоді хлопець вирішив йти служити до армії, та вже невдовзі був направлений до Азербайджану. Вже після повернення на рідну землю, Є. Дудар […]...
- Філософська трагедія “Фауст” – відтворення передових просвітницьких ідей епохи Філософська трагедія “Фауст” – відтворення передових просвітницьких ідей епохи XVІІІ століття, що завершилося Великою французькою революцією, розвивалося під знаком сумніву, руйнування, заперечення та жагучої віри в перемогу розуму над марновірствами і забобонами, цивілізації над варварством, гуманізму над тиранією і несправедливістю. Тому історики називають його століттям Просвітництва. Ідеологія просвітителів восторжествувала в епоху, коли валився старий середньовічний […]...
- Побут і традиції епохи середньовіччя 1. Англія епохи середньовіччя. (Простий люд був доведений до розпачу гнітом феодального магнатства. Знедолені збиралися у великі ватаги та хазяйнували в лісах і на пустищах. Магнатство грабувало теж.) 2. Причини скрутного становища і наростання тривоги в народі. (Короля Річарда не було в країні: він потрапив у полон до підступного й жорстокого герцога Австрійського. Відібрати трон […]...
- “Пісня про Роланда” – героїчний епос епохи середньовіччя “Пісня про Роланда” – найвідоміший французький народний епос. У ньому розповідається про знаменитий бій біля Ронсевале між франками і маврами. У 778 році король франків Карл Великий зі своїм військом вступив в Іспанію, що знаходилася тоді під владою мусульман. Кровопролитна війна з “невірними” велася, за народними переказами, сім років. Особливо відзначився в мій маркграф Бретані […]...
- Особливості міфологічного мислення людини античної епохи (на прикладі прочитаних міфів) “Міф” у перекладі з грецької означає “слово”, “переказ”, “промова”, “розповідь”, “байка”, “оповідання”. Це вид усної народної творчості, розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у створенні світу. Міф є колективним витвором народу, в якому відображено уявлення про навколишній світ, намагання людини античної епохи зрозуміти й пояснити його. В античні часи міфологія була […]...
- “Трагічний тенор епохи”. Три етапи у творчості Олександра Блока Не дивно, що свого часу російський поет Олександр Блок був кумиром поетів різних напрямів, адже й сьогодні його поезія – своєрідний взірець вишуканості, досконалості поетичних форм у поєднанні з психологічним і філософським звучанням: І кожен вечір, в час умовлений (Чи це не мариться мені?), Дівочий стан, шовками зловлений, Пливе в туманному вікні. (Переклад М. Литвинця) […]...
- Найвидатніші здобутки епохи Просвітництва Просвітництвом вважають етап розвитку європейської культури кінця XVII – початку XIX століття. Раціоналізм, розум, наука – ці три поняття виходять на перший план. Основою ідеології Просвітництва стає віра в людину. Вісімнадцяте століття – це час великих надій людини на себе та свої можливості, час віри в людський розум і високе призначення людини. На початку цього […]...
- Євген Дудар – Слон і мухи Євген ДУДАР СЛОН І МУХИ Учені Мухи зібрались на симпозіумi: “До питання про походження прислів’я “Не робіть із Мухи Слона”. Муха-доповідач з усією категоричністю заявила: – Прислів’я “Не робіть із Мухи Слона” у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів’я, зрозуміло, повинно звучати так: […]...
- Дудар Євген – Біографія Євген дудар народився 24 січня 1933 року в селі Озерна, зараз Зборівського району, Тернопільської області. В 1956-57 рр. працював завклубом у рідному селі. Залишив завідування клубом у зв’язку з виїздом на навчання. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Зараз мешкає в Києві. Дудар є автором понад 20 книг, а також численних публікацій у пресі. Його твори […]...
- Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XIX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка. Євген […]...
- Які настрої і почуття викликає оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” Євген Пилипович Гуцало – письменник з Поділля. Багато писав про дітей і для дітей. В оповіданні “Хто ти?” він знайомить нас із Галею, яка приїхала до матері. Галя – гарна дівчина. Ось як письменник змальовує її зовнішність: “Дівчина була вогнисто-руда, її коси роздимались хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (3 варіант) Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його, колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він (Євген) зустрів панночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди […]...
- Якби ти знав, що я люблю тебе щей досі Якби ти знав як я люблю тебе ще досі І сердце рветься десь туди де зараз ти Та як же знати де тебе шукати Твій образ лиш я бачу увісні Як хочеться вернути час назад Та як зробити це незнаю Не вернеш тих вже почуттів Що лише жити зараз заважають Чому так сталось я не […]...
- Євген Дудар – Червона Шапочка (СКОРОЧЕНО) Євген Дудар Червона Шапочка (СКОРОЧЕНО) В одному селі жила гарненька дівчина Червона Шапочка. Нижня частина її була у вичовганих джинсах, верхня – в розписаному незрозумілими гаслами балахоні. На голові була червона шапочка – подарунок бабусі на шістнадцятиріччя. Тому так її і звали. Якось мама дала Червоній Шапочці пиріг, вина й звеліла віднести бабусі. Відійшла дівчина […]...
- Євген Дудар – Слон і мухи (СКОРОЧЕНО) Євген Дудар Слон і мухи (СКОРОЧЕНО) Учені мухи зібралися на симпозіум, щоб розглянути походження приказки “Не робіть з Мухи Слона”. Муха-доповідач сказала, що приказка неправильна. Виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. і вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха-співдоповідач сказала, що Слон не вартий жодної уваги, […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (1 варіант) Повість І. Франка “Перехресні стежки” показує в повній мірі політичну й економічну ситуацію, що склалася в Галичині наприкінці XIX-початку XX сторіччя. Перед очима читача постали дуже цікаві типи урядовців і селян. Ще більшої цікавості цій повісті додає любовний трикутник подружжя Стальських і адвоката Рафаловича. Ще до зустрічі з Регіною в домі Стальського Євгеній згадує про […]...
- Чи я в лузі не калина була… – Родинно-побутова пісня Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали – Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”: герої сьогодні “Хто винен?” – “Невістка!” – “Таж її в хаті нема!” – “Але ж он її спідниця на бильцях висить!” Тривкість цієї української приказки така ж очевидна, як і актуальність персонажів повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Хіба вони неможливі сьогодні? Цінність класики полягає саме в тому, що вона проектується на різні часи, у тому числі і […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (2 варіант) З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” замальовується безправне життя селян Галичини на зламі XIX і XX століть. Головний герой повісті – […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (3 варіант) Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він […]...
- Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! […]...
- Фейлетон Фейлетон (фр. feuilleton – аркуш) – невеликий за обсягом жанр художньо-публіцистичної літератури злободенного характеру. Започаткований 1800, коли при французькій газеті “Journal des Debats”, при якій з’явився листок-додаток, спочатку заповнюваний театральною хронікою тощо. Згодом його було замінено особливим “підвалом”, який мав конкретно визначене місце на полосі. Лише пізніше Ф. віднайшовся у своїй іманентній властивості, коли певна […]...
- Хто він, Євген Маланюк? … Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, людські мірки, він виростає понад усе своєю великістю і неповторністю (Н. Левицькі-Холодна). Людина, яка ніколи не стояла за інтереси багатих, яка все життя поклали на ідею революції і соціалізму, але яка не вірить, що більшовицьким шляхом можна допомогти тим ідеалам реалізуватись. Що їй робити? (В. Винниченко) […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (1 варіант) Євген Маланюк – один з найпомітніших українських поетів XX століття. Все його життя було присвячене боротьбі за незалежність українського народу: спочатку брав активну участь у побудові Української Народної Республіки (від відомий як учасник визвольної боротьби 1917-1921 років), а далі, після її поразки, почав писати вірші. Євген Маланюк розумів нищівну силу слова, тому взявся за перо […]...
- Твір на тему: Перший президент України Михайло Грушевський, безперечно, є великим сином українського народу. Це найвидатніший історик, перу якого належать дев’ять томів великої історії України. Таке історичне дослідження досі мають лише деякі великі народи. Заслуга М. Грушевського в тому, що він високо підніс українську науку. Його праці й досі пробуджують національну свідомість народу. Не випадково саме М. Грушевський став першим президентом […]...
- Тема кохання в поезії Максима Рильського І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз зустрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього […]...
- Туга за рідною землею в ліриці Є. Маланюка Так, без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщино німа! Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Розлучений з рідною землею, Євген Маланюк […]...
- Основні мотиви лірики Е. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців (хто з ліриків не звертався до теми кохання, теми Батьківщини, теми поета та поезії?), але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав […]...
Й гете ,,в!льшаний король,, читати.