Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи якнайповніше розкривають суперечність образу Чіпки, що бореться проти неправди, але і сам починає чинити зло, бо не знайшов правильного шляху до
Величезне почуття материнської любові переповнює серце Мотрі. Змалку злидні та важка праця, потім зів’яла дівоча врода зробили її символом украденого щастя. На коротку хвильку усміхнулася сонце-доля: козак Іван Хрущ повінчався з Мотрею. Короткочасне осіннє сонце зайшло, а Хрущ виявився Вареником, що втік з Дону, де мав і жінку, і дітей. Оце так “щастя” впало на її безталання. Потім народився Чіпка – сподівалися виростити його та й жити краще, хоч на старість. І знову мрії не збулися – син став злодієм і розбишакою. Колись у дитинстві він обіцяв бабі Оришці: “Я, бабуню, добрий… Я злого
Навіть Чіпка розуміє, що трагічна доля спіткала не одну Мотрю: “Та чи то ж одна моя мати така? Хіба одні ми?… ” Риторичне запитання підкреслює безвихідність цього становища. Тиха і покірна любов до сина, материнське всепрощення – така її доля, як і доля багатьох жінок у несправедливому класовому суспільстві.
Максимова дочка Галя виховувалась у достатках, але в оточенні злодіїв і п’яниць, однак виросла порядною дівчиною і мріяла про тихе і мирне життя з Чіпкою. Романтична зустріч з “польовою царівною” вражає чистотою почуттів, багатством вражень, що мимоволі настроюєшся на думку про щасливу долю закоханих. Але жорстоке життя, злоба людська розбивають ці надії. Печаль переживання за свою розбійницьку сім’ю, за Чіпку наклали на душу кайдани неспокою і тривоги. Вона пройшла дорогами болю: Чіпка обіцяв жити чесно, та не зміг дотримати слова. Останній його злочин доводить Галю до самогубства.
А як добре розпочиналося їхнє спільне життя і як трагічно завершилося! Зникло щастя, бо зникла правда на світі. У цьому образі втілено народні прагнення до чесного трудового життя, до краси і сердечності, ніжності та вірності. П. Мирний симпатизує Галі, підкреслюючи зовнішню красу (“… біле, рум’яне личко, очі оксамитові, чорні”), доповнює внутрішньою, що гармонує з мовою героїні, яка “щебече, як ластівочка”. Ось такою постає перед нами “польова царівна” Галя. Для неї Чіпка став причиною і щастя, і болю, і загибелі.
Авторське зображення інших жіночих образів – Явдохи і Христі – також ілюструє одвічну боротьбу добра і зла. Явдоха все життя провела серед злодіїв і помирає зненацька, що символізує миттєвість та нікчемність такого буття. Христя, дружина Грицька, добре розуміє пошуки правди Чіпкою, співчуває Галі та Мотрі. Її сирітство, подружнє життя не переважують примарності надій бути доброю, але жити серед “лих людей.
Отже, змальовані Панасом Мирним жіночі образи роману втілюють прагнення до щастя, до миру і затишку. Маючи добре серце, Мотря, Галя та Христя не зазнали повною мірою материнського і жіночого щастя.
За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід?
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину-розбійника Василя Гнидку. Роман, у якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 року в Женеві. При перевиданні в Росії автори дали йому назву “Пропаща сила”.
Головний герой твору – Чіпка. Це образ селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”.
Чіпка – це хлопець, який ніколи не бачив свого батька. Його батько був розбишака, який за свої гріхи пішов у москалі. Мати у нього – бідна селянка, Чіпка зростає у злиднях, в атмосфері ворожості і недоброзичливості. Важке було дитинство у Чіпки: і діти не брали його до свого гурту, і матері він майже не бачив, бо весь час тяжко працювала. Та зате любила його бабуся. Як хтось образить його, то вона і пожаліє, і голівку погладить, і казочку про Бога розкаже. Чіпка всім цікавився, про все бабусю розпитував. “Я, бабусю, буду добрий… я злого не робитиму”, – каже він їй після розповіді про Бога.
Як підріс Чіпка – став бігати: то вибіжить було з двору на вигін, та прямо до дітвори так і чеше. А вони почнуть з нього глузувати, щипати, а іноді поб’ють та й проженуть. Село знає одну славу – честь. Ось на селі й питають: чи “чесного” роду? А тоді вже й братаються… Чіпка був “виродок” … Як же Чіпку прийняти до гри?!
– Виродок іде! – кричить, забачивши здалека Чіпку, білоголовий хлопчик.
– Запорток! – підходить другий. – Ходім до нього!
Побіжать, обступлять кругом і починають з нього глумитися. Коли Чіпка повертався до дому у сльозах, бабуся втішала його, голубила та починала умовляти:
– Не ходи туди, сину! Не ходи, моя дитино! Бач які
То лихі діти: б’ють тебе, малого, зобижають… Не ходи!…
Вразлива душа й допитливий розум прискорюють прозрівання Чіпки. Його гаряче, добре серце, розбуджене побаченим, довго не могло заспокоїтись.
Коли Чіпка став господарем у своєму хазяйстві, то в нього справи пішли на краще. У нього була скотина та найкраще жито. І мати його подобрішала, бо все життя з ранку до вечора працювала за копійки, а тут все-таки хазяями стали.
У цей час Чіпка і зустрів Галю – “польову царівну” і покохав її. Ці дні в житті Чіпки найщасливіші. Та тривали вони недовго. Одного разу з Дону з’явився якийсь Луценков, і за гроші волость відібрала у Чіпки землю.
П’ючи та гуляючи, Чіпка підібрав трьох товаришів – Лушню, Матню і Пацюка. У романі глибоко вмотивовуються злочинні дії парубка. Одного разу напившись, він каже матері: “А все люди, все люди… А баба учила мене людей прощати, а дід Улас любити… Дурне! Дурне! Не стоять вони слова доброго, їх мучити, їм у… мор… ” І в цих словах вже видно перші кроки падіння Чіпки.
Одного разу Чіпка брав участь у крадіжці і прибив панського сторожа. За це Чіпку заарештували. У в’язниці зростає у нього гнів на сільського голову та писаря. Але він дав слово матері, що таке більш ніколи не повториться.
Одружившись з Галею, Чіпка ніжно любить її, поважає матір, сумлінно працює у господарстві, щиро допомагає всім, хто звертається до нього за підтримкою. Його “сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала: він тепер соромився свого давнього безпуття, тієї кривавої стежки, якою він думав дійти до щастя”. Його обрали членом земської управи. Він все думав тоді, як служити людям, як добро їм буде нести, і про старе зовсім забув.
Та була остання крапля, через яку Чіпка знову пустився у злодійство. Ніщо вже потім не могло його спинити. І його впевненість у тому, що зло треба бороти злом, обернулась злом проти нього самого.
Це зло привело Чіпку до кривавої різанини на хуторі Хоменків, стала причиною самогубства Галі, а пізніше – смерті матері. Суспільство, в якому жив Чіпка, знищувало його.
Невміння знайти справжні шляхи боротьби проти гнобителів і кривдників, “крива стежка” бунтарства і перетворили Чіпку на “пропащу силу”. Чіпка обрав шлях боротьби, але не розумів, що боротись за правду треба тільки правдою, а неправда породжує ще більше зло.
Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Вершиною української літератури є роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Цей твір соціально-психологічний, в ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини. В алегоричній назві роману звучить головна ідея: воли – алегоричний образ знедоленого селянства – не ревли б, якби було що їсти. Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину-розбійника Василя Гнидку. Він уперше був надрукований у 1880 році в Женеві. При перевиданні в Росії автори дали йому назву “Пропаща сила”. Цей новаторський роман став першим зразком великої епопеї в української літературі.
Головний герой роману – Чіпка Вареник. Це образ селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. У творі докладно з’ясовується формування характеру героя, наростання його протесту проти поневолення людини. Малий Чіпка ріс і виховувався без батька, у холоді й голоді, в атмосфері недоброзичливості і ворожості. Тільки казки бабусі розширювали кругозір хлопчика, примушували його задуматись, викликали часом не дитячі запитання. Коли Чіпку за впертість прогнав багатій Бородай, він “поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника”. Все пригнічувало дитячу душу. До злиднів додавалися ще й моральні страждання: сільські діти не приймали хлопчика до свого гурту, обзивали його “виродком”, “байстрюком*’. У цей час у нього почало визрівати почуття ненависті до гноблення і насильства: “І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала”. Але Чіпка не тільки ненавидів, а й любив. Він зростав допитливим і спостережливим хлопчиком. Розповіді баби Оришки і діда Уласа вчили любити людей, бути співчутливим, добрим, не творити зла. Та все ж таки зло проросло в його душі пізніше. А маленьким Чіпка любить життя, красу природи, всім цікавиться. Це прагнення до знань допомогло Чіпці розпізнати неправду в житті. Ненависть до панів стає провідною рисою характеру, змістом його боротьби. Це почуття підсилюється, коли у Чіпки забрали його власну землю. Розуміючи, що без землі немає життя і волі, він рішуче виступає на боротьбу, але зазнає поразки. Чіпка не може змиритися з такою дійсністю і, приставши до ватаги злодіїв і розбишак, пиячить, бешкетує, грабує. Після втрати землі хлопець втрачає віру в справедливість. Своє горе та безнадію Чіпка починає топити у чарці, а потім і грабувати. Біль змученої душі, соціальна несправедливість – ось що штовхнуло хлібороба, щасливого своєю працею, на шлях грабіжництва. Чіпка вважає ці вчинки відбиранням свого ж добра, привласненого іншими, багатішими, сильнішими. Він мріяв бути господарем на своєму клаптику землі, але мрії не здійснилися, хоча хлопець до цього прагнув. Після одруження з Галею, Чіпка повертається до чесної хліборобської праці. Його поважають люди, обирають у земську управу, але пани знайшли привід і вигнали його звідти, бо був селянином. Кривда, яка знову впала на _Чіпчину голову, була тим останнім поштовхом, що зламав життя правдошукача. Головний герой стає на стежку сліпої помсти. Не знайшовши ніде справедливості, Чіпка став мстити без розбору. Грабунки, вбивства перекреслюють його протест. Кров згублених жертв, смерть ні в чому неповинних людей заплямовують Чіпку. Хлопець з правдошукача перетворюється у звичайного кримінального злочинця. Найблагородніші пориви душі головного героя перекреслюються злочином. Чіпка, не знайшовши шляхів боротьби проти кривдників, стає “пропащою силою”. Чіпка з п’яною ватагою вирізує родину Хоменків, і його відправляють на каторгу, бо злочин є злочин.
Головний герой роману ціле життя шукав правду і не знаходив її, хотів жити щасливо, але йому не давали змоги, тому в душі Чіпки стався злам, і хлопець стає на згубний шлях розбійництва, яке приводить його до кримінального злочину. Чіпка зробив свій особистий вибір у житті.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2) У світі відбувається постійна боротьба добра і зла. Хочеться вірити, що добро переможе. Проте досить часто зло бере гору. Цю проблему висвітлювали у своїх творах багато письменників. Серед них – Панас Мирний, зокрема в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Цей твір письменник написав разом із Іваном Біликом після подорожі від Полтави до Гадячого. […]...
- Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний належить в українській літературі до майстрів психологічної прози кінця XIX – початку XX століття. Одним з найскладніших його творів справедливо вважають соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Центральний персонаж твору, Чіпка Вареник, поповнює літературну галерею образів правдошукачів та бунтарів. Його цілісна у своїй безкомпромісності натура постійно наштовхується на неможливість змінити соціальні […]...
- Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… ” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”(1) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних сил. Споконвічно точиться на землі боротьба […]...
- Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, чужу біду сприймають як свою. І саме людьми небайдужими, у яких […]...
- Пошуки ідеалів І проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Пошуки ідеалів І проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Як жити? У чому полягає щастя людини? Як досягнути свого ідеалу в житті, в праці? Ці питання найбільше хвилюють молодих людей. Входячи в доросле життя, і Чіпка Варениченко, і Максим Гудзь, і Грицько Чуприненко, герої роману “Хіба ревуть воли, як […]...
- Слизький шлях головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, або Привіт з Сибіру Здорові були, мамо! Ось вирішив написати, хоча не знаю, чи варто це робити? Чи вважаєте мене ще за свого сина? Ллє може забули? Якщо так, що ж, я вас не засуджую… Здається, на це заслуговую я. Але хочу написати про своє тутешнє життя, про думки, які, мов чортяки, лізуть у голову, про тяжку роботу та […]...
- Образ Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” I. Шлюб розбійника і повії. (У шлюбі розбійника Максима та повії й москальки Явдохи народилась дівчинка – чиста, красива, як квіточка. То була Галя, яку в романі названо “польовою царівною”.) II. Дівчина-красуня. (Панас Мирний порівнює Галю з перепілочкою, білочкою, що заворожила молодого парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка, мов […]...
- Чіпка – не бунтар, а злодій? (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Я різав все… Т. Г. Шевченко Багато сучасних вчених усе більше й більше схиляються до думки, що характер людини, її нахили, таланти закладаються ще до народження дитини. А умови життя, соціальний стан людини дають можливість їй або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
- Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній […]...
- Ідейно-смислове навантаження образу Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя в романі. “Польовою царівною” названо її в романі, і читач одразу уявляє всю чарівність дівчини. Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, […]...
- Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Нещодавно прочитала роман відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Серйозний, цікавий і, як на сьогодні, досить-таки актуальний твір. Роман підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, […]...
- Чіпка – пристрасний шукач правди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання Після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору… (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Добро і зло… Споконвіку точиться боротьба між цими протилежностями. І людині мало не щодня доводиться обирати, чому саме віддати перевагу. Цей вибір дуже складний ще й тому, що добро і зло здатні уживатися в одній людині, і що саме переможе – часом не знає вона сама. Ці проблеми порушуються й у романі Панаса Мирного “Хіба […]...
- Роздуми про справжні людські чесноти (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ставить безліч проблем. Чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? Чи не відповіла на нього революція 1917 року? Письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. Чи однозначну відповідь дають на них самі автори? Чи завжди […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) Панас Мирний – видатний український письменник – залишив свій помітний слід у реалістичній українській літературі, збагативши її чудовими творами, в яких розглядаються актуальні проблеми українського села кінця XIX ст. Одним із таких творів є соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний П. Мирним у співавторстві з братом І. Біликом. У центрі роману образ […]...
- Не допустіть до влади “страшного” чоловіка! (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Хочеться згадати одну українську народну мудрість: “Життя прожити – не поле перейти”. Справді, прокласти рівну стежку через поле – і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя – річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – не вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло… Тільки сильна і добра людина […]...
- Дитинство Чіпки – основа його бунтарства (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками […]...
- Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “ Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Посієш характер – пожнеш долю (Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, […]...
- Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи як ясла повні?” Панаса Мирного Реферат на тему: Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і […]...
- Зображення покріпаченої України в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно. Приходь, ори, скільки хочеш, – […]...
- Зображення покріпачення України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшим нещастям для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини і перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців – польські пани і підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився у Пісках пан Польський – генерал, що служив у якомусь […]...
- Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який в одній з перших редакцій мав назву “Пропаща сила”, – твір однієї ідеї. На цю думку наводить уже назва твору. Що це за пропаща сила? Чому воли не ревуть, коли ясла повні? Роман – спільна праця Панаса Мирного (Панаса Рудченка) та його брата Івана Білика (Івана Рудченка). […]...
- Конфлікт селянського і козацького світоглядів у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія села Піски твору дає можливість глибоко проаналізувати образи Мирона Гудзя і його онука Максима Гудзя. “Біографії” Мирона Гудзя та його онука – це втілення боротьби козацького світогляду з селянським світом. Вперше це виявляється як контраст між Мироном і його дружиною Мариною: не “легко було його січовому серцю дивитись, як замирала в синові лицарська вдача… […]...
- Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У житті кожної людини обов’язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб’язкове: іграшку, одяг, страви. А колись – про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини… Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Твір П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є першим українським соціально-психологічним романом. А цей жанр передбачає глибокий аналіз дій та вчинків персонажів, причому у двох площинах: об’єктивній, яка не залежить від людини, і суб’єктивній, пов’язаній з характером героя. Роман подає історію життя сільського парубка Чіпки Вареника – його шлях до […]...
Яновський чотири шаблі скорочено читати.