Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу)

Related posts:

1. Жива Росія в поемі М. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь ненавидів кріпосне право, тому в поемі “Мертві душі” він гнівно викриває кріпосництво, яке веде до зубожіння країни, до економічної і культурної відсталості її, до вимирання селянства. Письменник створює цілу галерею живих людських типів, узагальнених і водночас яскраво індивідуалізованих, людей, позначених печаткою духовного зубожіння. “Мертві душі” – це поема про Росію. Автор вдало […]...
2. Відображення в зовнішності поміщиків їхнього внутрішнього світу (за поемою М. Гоголя “Мертві душі”) Відображення в зовнішності поміщиків їхнього внутрішнього світу (за поемою М. Гоголя “Мертві душі”) Як цікаво читати людські обличчя! Вони немов вікна будинків, заглянувши в які, можна побачити чиєсь сховане від сторонніх очей внутрішнє життя. Життя людини обов’язково залишає свій слід насамперед на обличчі. Тому таке важливе й у живописі, й у літературі мистецтво портрета. Ним […]...
3. Відповідь на контрольне питання До поеми М. Гоголя “Мертві душі” Назвіть основні теми ліричних відступів у “Мертвих душах”. Яка їх роль у розкритті ідейного змісту твору? Ліричні відступи розсовують межі оповіді. У них розкривається образ автора – патріота, що вірить у велике майбутнє своєї Батьківщини, у її народ. У ліричних відступах виявляється тонка спостережливість, дотепність, громадянська мужність письменника. Теми їх дуже різноманітні: про товстих і […]...
4. “Мертві душі” М. В. Гоголя – “гірке нарікання сучасній Росії, але не безнадійне” Можна по-різному розповісти про те ж саме явище. Можна поставити його в тінь, можна – на яскраве світло, розвернути, роздивитись з усіх боків. Можна показати все велике, що одразу кидається у вічі, а можна зробити портрет із дрібниць, висвітити навіть найдрібнішу рисочку. Якщо вміло створити портрет із дрібниць, то він набагато краще відбиватиме характер, ніж […]...
5. Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” (“Так запряжено ж підлоту!”) Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” (“Так запряжено ж підлоту!”) Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади […]...
6. Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
7. Микола Гоголь – Мертві душі Микола Гоголь Мертві душі Поема Том перший ГЛАВА І У ворота гостиниці губернського міста NN в’їхала досить гарна ресорна невелика бричка, якою їздять холостяки: відставні підполковники, штабс-капітани, поміщики, що мають біля сотні селянських душ, словом, усі ті, кого звуть панами середньої руки. В бричці сидів пан не красунь, але й не поганий із себе, ні […]...
8. Образи борців за волю народу в поезії П. Грабовського Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в чорній млі. Так характеризує сам поет своє покликання у вірші “Смієшся ти, але спитатись треба… “. У поезії Грабовського оспівується борець-революціонер, […]...
9. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Отаке-то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо, За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли… Т. Шевченко Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка відбиває нашу національну […]...
10. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Поема Тараса Шевченка “Гайдамаки” змальовує картину селянського повстання 1768 року, відомого в історії під назвою Коліївщина, приводом до якого були знущання конфедератів над населенням Правобережної України. Почавшись у районі Чигирина, воно швидко поширилося майже на всю Київщину і частково на Поділля й докотилося до Умані. На […]...
11. Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспільства XVIII ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, […]...
12. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” І день, і ніч гвалт, гармати; Земля стогне, гнеться, Сумно, страшно, а згадаєш – Серце усміхнеться… Т. Шевченко Постать Шевченка – це постать пророка, співця народного. Він був гнівним словом цілого поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж. А бурхлива епоха відлунювала в змучених душах сліпих бандуристів, та й сама […]...
13. Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” I. 30-40-ві роки сталінських репресій – страшна сторінка історії Радянського Союзу (твори про трагічні роки: “Білий одяг” В. Дудінцева, “Діти Арбата” А. Рибакова, “По праву пам’яті” О. Твардовського, “Архіпелаг ГУЛАГ” О. Солженіцина). II. Поема Анни Ахматової “Реквієм” – не тільки надгробний плач, але й суворе застереження людству. 1. Події, що лягли в основу поеми “Реквієм” […]...
14. Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським […]...
15. Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” (1 варіант) Тарас Шевченко народився і виріс у тій місцевості, де найактивніше діяли учасники гайдамацького руху, де прокотилася хвиля Коліївщини. У дитинстві малий Тарас не раз слухав спогади про Коліївщину свого рідного діда Івана, який підлітком був свідком, а може, й учасником повстання. Він став живим уособленням народного месника і оповідача в історичній поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки”. […]...
16. Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі І. Я. Франка “Мойсей” Правда проти сили! Боєм проти зла? Між народ похилий Вольності слова! І. Франко I. Я. Франко – один з тих видатних письменників, у творчості яких знайшли високохудожнє втілення світові теми й мотиви. Він часто звертався до інонаціональних джерел, переосмислюючи їх згідно зі своїми поглядами. Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея. Написаний у […]...
17. Проблема вождя і народу в поемі “Мойсей” Біблійна основа поеми Франка дала можливість поетові прив’язати питання конкретного історичного часу й особисті думки та сумніви до вічних образів. Святе письмо є основою творів багатьох митців, і це один з величезних парадоксів: книга історій та легенд невеличкого народу містить ніби пуп’янки розвитку всієї людської історії, конфліктів та питань, які постають перед народом та окремою […]...
18. Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” АХМАТОВА АННА (1889-1966) Справжнє прізвище – Горенко. Російська поетеса, родом з України. Поезія Ахматової орієнтована на кращі класичні зразки і традиції російської літератури. Творчий шлях Ахматової пов’язаний з естетичним відкриттям акмеїзму, хоча надалі вона обирає самостійну поетичну дорогу. До її лірики прикладають мірку “жіночої поезії”, адже вона пише про кохання, розлуку, біль втрат, про переживання […]...
19. Відображення прагнень народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити, Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити. І. Франко Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії, коли народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. У передмові […]...
20. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (1 варіант) Геніальну спадщину великого Каменяра українського народу по праву вважають окрасою української культури. Він дивував світ своїм всебічним талантом, надзвичайним розумом, бурхливою суспільно-політичною і культурною діяльністю, глибокою вірою у щасливе майбутнє нашого народу. Своєрідним підсумком усієї творчої діяльності видатного літературного діяча є його поема “Мойсей”. Вершинним твором Іван Франко немовби звітував перед своїм народом, а тому […]...
21. Проголошення безсмертя народу і його культури в поемі Максима Рильського “Слово про рідну матір” Проголошення безсмертя народу і його культури в поемі Максима Рильського “Слово про рідну матір” Максим Рильський – один з найвизначніших поетів України ХХ століття, що зі своїм оригінальним баченням і відтворенням світу увійшов в історію української літератури як поет-класик, творець цінностей, що не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Важко, мабуть, […]...
22. Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не […]...
23. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
24. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
25. Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Коли уярмлений, знесилений український народ стояв над прірвою своєї духовної смерті, йому явився пророк Тарас і відвів від безодні, поставивши насторожі коло “рабів німих” своє безсмертне слово. Народу завжди потрібен був поводир, який вказував би шляхи у світле майбутнє. Услід за Шевченком […]...
26. Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі І. Франка “Мойсей” Однією з високохудожніх перлин української літератури є написана в 1905 році глибокопатріотична поема І. Франка “Мойсей”, у кожному рядку якої відчувається зболена душа автора за стражденну долю України, його любов, віра і надія на те, що прийде час, і наш народ “… огнистим видом засяє у народів, вільних колі… і гляне, як хазяїн домовитий, по […]...
27. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” (1871-1938) Народився на Дніпропетровщині в ремісничий родині. Освіту здобував у ремісничих училищах, звідки був виключений за революційну діяльність. Був під наглядом поліції, не мав права навчатися у вищих навчальних закладах Росії. Продовжив навчання у Віденському та Львівському університетах. Деякий час був режисером в українському театрі “Руська бесіда”, актором у трупах М. Кропивницького, П. Саксаганського. З […]...
28. Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” (2 варіант) Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, […]...
29. Національна доля українського народу в поемі Лесі Українки “Бояриня” Свій перший вірш “Надія” Леся Українка (1871-1913) написала у дев’ятирічному віці. Загалом за життя поетеса (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Косач) видала три збірки поезій: “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899), “Відгуки” (1902). Талановита поетеса, перекладач, критик і публіцист, Леся Українка є також авторкою багатьох драматичних творів: “Кассандра”, “Осіння казка”, “В катакомбах”, […]...
30. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Шевченка “Гайдамаки” Гортати криваві сторінки історії, судити про те, чому сам не був очевидцем, – справа гірка і не проста. Але могутній поетичний талант Тараса Шевченка сягав у минуле та охоплював все, що так чи інакше торкалося долі України. Тому й події часів гайдамаччини, зокрема легендарне повстання, відоме під назвою Коліївщина, не могли залишитися поза увагою поета. […]...
31. Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Один з визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей. їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю […]...
32. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії поетичної творчості. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, завжди різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я. А головне – він перебував […]...
33. Росія майбутнього (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) I. Росія напередодні серйозних економічних змін початку XX століття в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” (відхід у минуле Росії “дворянських гнізд”, їх мешканців – людей подібних до Гаєва і Ранєвської, непрактичних, непридатних до життя у нових умовах). II. Майбутні хазяї життя. 1. Новий хазяїн життя – купець Лопахін: А) тверде знання Лопахіним, чого він […]...
34. Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст.) Реферат з зарубіжної літератури: Проза поза межами західного світу (Японія, Росія, латинська Америка ХХ ст..) Урок-огляд ставить за мету ознайомити учнів із найбільш резонансними і вагомими здобутками художньої літератури поза межами західного світу. Доцільно цей урок побудувати у формі лекції з елементами бесіди за таким планом; 1) художні здобутки японської прози XX ст.; 2) “література […]...
35. Юрій Тарнавський – Росія Країно, що страждаєш на комплекс материнства І обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови, Хіба не знайдеться серед твоїх синів Хоч одного, який сказав би: “Залиши їх, мамо!” Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками, Мов немовлятами в дитинцях бібліотек – Я жив би й мільйон років, щоб пройти тебе до краю, Опираючися на ніж, як на […]...
36. Образы крестьян в поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души” (2) “Мертвые души” – вершина творчества Гоголя, и вместе с тем последнее его слово как художника. Над своей поэмой Гоголь работал семнадцать лет (с 1835 по 1852 г.). Задуманная первоначально, по свидетельству современников, как произведение преимущественно комическое, поэма, постепенно углубляясь, превратилась в широкую обличительную картину крепостнической России. Переезжая вместе с Чичиковым от помещика к помещику, читатель […]...
37. Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
38. Павло Тичина – Читаю душі ваші, наче книги, я Читаю душі ваші, наче книги, я І сам цвіту – ридаю, як роса… Ах, на землі одна, одна релігія – Страждань краса. Ви ніжно-стомлені,- троянди зломлені: Ой, не цвісти вам знову, не цвісти. Кричать ножі, серцями в серце встромлені: Зглянись хоч Ти! Ріка біжить, хлюпоче, грається. На ній линяють весни, мов убір… Ви плачете. Вам […]...
39. Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
40. Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” (2 варіант) Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...