Журба Кузьма – Перший грім (Збірка)

1968 рік, видавництво “Веселка”

ПЕРШИЙ ГРІМ
Вже верба сережками
Розцвіла
І дзвенить над стежкою
Край села.

Знов гайстрі клопочуться
Коло гнізд.
Позбігались хлопчики
Та й на міст.

І в ставку корабликів,
Мов качат.
А у лозах зяблики
Не мовчать.

Хмарка сонце застує.
Перший грім:
– Здрра-а-стуйте! –
Каже всім.

В ГАЮ
На сучку гніздечко,
А у нім яєчко,
І синиця на осиці
Тут же недалечко.
А внизу лисиця –
Вовкова сестриця
Під дубочком, за пеньочком
Щулиться

в травиці.
Тихо скрізь у гаї.
І вона чекає,-
Цілий ранок про сніданок,
Знай, руда гадає.
Думає лисиця:
Це б оту синицю
І яєчко із гніздечка
Та сюди, в травицю.
Але в гай од хати
Вже ідуть хлоп’ята,-
Доведеться од кубельця
Швидше їй тікати.

ЗОЛОТА КВІТКА
По ворині, по лозині
Повилося гарбузиння,
Піднялося на той в’яз,
Що в городі
Біля нас.
Піднялося, розрослося,
Серед літа зацвіло
Так, що бачить все село.
А одну велику квітку
Навіть з поля добре видко.
Золота вона, росиста,
Так і світиться
Вся чисто.
Якось дітки припинились,

/> На ту квітку задивились.
Кожен став і дивувався:
Звідки квітка та взялася?
Може, то у сонечка
Народилась донечка?

ПРО СИНИЦЮ-ТРУдІВНИЦЮ ТА СОРОКУ-БІЛОБОКУ
Що синиця – гарна птиця,
До душі мені.
А сорока-білобока –
Ні.

Та синиця-трудівниця
Нищить гусінь у садку.
А сорока-білобока
Байдикує на кілку.

Для синиці-трудівниці
Я змайструю годівницю
У зимові дні.
А сороці-білобоці –
Ні.

ХТО КРАЩЕ СПІВАЄ
Ходить півень по двору,
Піє пісеньку стару:
– Ку-ку-рі-ку!
Ку-ку-рі-ку!

– Ну, який же ти співак? –
Це горобчик мовив так.-
Ось послухай справжній спів:
Ців-пів-пів! –

Обізвався тут Рябко:
– Слід співати отако:
Гав! Гав! Гав! –
І усіх перелякав.

ВІЗОК
На світанку
Коло ганку
Стукіт-грюкіт не змовка.
Дід мудрує,
Дід майструє
Віз-візочок для Васька.

І Василько
Ходить близько,
Він у діда помічник:
– Я травички
Для телички
Привезу на погрібник.-

Поправляє дід бриля:
Буде віз у Василя.
Є ручиці,
Є вже й спиці
Для четвірки коліщат,

І полудрабки кленові
Так обстругані чудово,
Що на сонечку блищать.

Ще година,
Ще хвилина –
І візок уже стоїть.
– Запрягай, Васильку, коней,
По травицю їдь!

НА РІЦІ
Де клени і тополі,
Ще й верб сім’я рясна,
Тече собі поволі
Ріка моя десна.

Пливуть у небі синім
Хмарини де-не-де.
Хороший день осінній
Левадами іде.

Щось листячко лозове
Шепоче до трави.
А я сідаю в човен:
– Кораблику, пливи!

Легенький змах весельця,
Срібляться бурунці.
І човник мій несеться,
Як вітер, по ріці.

ОСІНЬ
За моря далекі,
Та й за три землі
Журавлі й лелеки
Літо понесли.

В голубих долинах
Скошена трава.
Плахти на калинах
Вітер обрива.

Листя жовто-яре
Сиплеться в саду.
І чубаті хмари
Плачуть на ходу.

Гомонять про кригу
Ріки й ручаї.
І вже просять снігу
Ниви і гаї.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Література 20-30 років західна україна.
Ви зараз читаєте: Журба Кузьма – Перший грім (Збірка)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.