Зимова ніч – Пастернак Борис

Related posts:

1. Краткое содержание Доктор Живаго – Пастернак Борис Леонидович Доктор Живаго Краткое содержание романа Когда Юрин дядюшка Николай Николаевич переехал в Петербург, заботу о нем, в десять лет оставшемся сиротой, взяли другие родственники – Громеко, в доме которых на Сивцевом Вражке бывали интересные люди, и где атмосфера профессорской семьи вполне способствовала развитию Юриных талантов. Дочь Александра Александровича и Анны Ивановны (урожденной Крюгер) Тоня была […]...
2. Еволюція поезії Б. Пастернака (2 варіант) Б. Пастернак краще за всіх своїх критиків сказав про свою поезію: “… розбещені порожністю шаблонів, ми саме нечувану змістовність, що з’являється до нас після того, як ми вже від неї відвикли, сприймаємо як претензії форми”. Простота завжди прекрасна, коли змістовна – тобто складна. Будь-яке явище Б. Пастернак намагався захопити зненацька. Світ у вірші “Лютий… ” […]...
3. У пошуках гармонії світу (за поезією Б. Пастернака) Оптимізмом і відчуттям приходу весни просякнутий кожен рядок вірша Б. Пастернака “Цей лютий!” (переклад М. Рябчука). Цей лютий! Час для сліз і віршів, Що не стихають ні на мить, Коли гримить, гуркоче хвища Й весною чорною горить. Саме на межі між спокоєм і неспокоєм, у час тривожного очікування, у час, коли хочеться плакати і щось […]...
4. Визначення поезії – Пастернак Борис Определение поэзии Это – круто налившийся свист, Это – щелканье сдавленных льдинок, Это – ночь, леденящая лист, Это – двух соловьев поединок. Это – сладкий заглохший горох, Это – слезы вселенной в лопатках, Это – с пультов и флейт – Figaro Низвергается градом на грядку. Все, что ночи так важно сыскать На глубоких купаленных доньях, […]...
5. Цей лютий! Час для сліз і віршів… – Пастернак Борис “Февраль. достать чернил и плакать!… “ Февраль. достать чернил и плакать! Писать о феврале навзрыд, Пока грохочущая слякоть Весною черною горит. Достать пролетку. За шесть гривен, Чрез благовест, чрез клик колес Перенестись туда, где ливень Еще шумней чернил и слез. Где, как обугленные груши, С деревьев тысячи грачей Сорвутся в лужи и обрушат Сухую грусть […]...
6. Борис Пастернак про поета і поезію Во всем мне хочеться дойти До самой сути… Б. Пастернак Коли читаєш лірику Бориса Пастернака, стихія поезії поглинає тебе, як злива, і тобі передається вся повнота відчуття світу, захопленості ним. Поет здається невід’ємною частиною Землі, життя, її голосом – голосом лісів, лук, птахів. Невипадково, коли Пастернаку знадобилося дати визначення поезії, він узяв його із навколишньої […]...
7. Борис Пастернак ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ТЕМУ: “Борис Пастернак” “Вітер далекий навіяв… ” (1901) У вірші відбилося захоплення О. Блока ідеалістичною філософією Платона про існування, крім реального, “над реального”, вищого “світу ідей” – прекрасного і непізнаного, а також російського філософа В. Соловйова, який поглибив вчення Платона міркуваннями про містичну силу, Світову Душу (або Вічну […]...
8. Борис Пастернак. Життя та творчість Борис Пастернак (1890-1690) Борис Пастернак – ціла епоха в літературі. Він починав свою діяльність у період великих революційних зрушень і сподівань, але незабаром побачив, як надії на соціалістичне реформування суспільства зазнали краху, як людина опинилася в полоні ідеологічних ілюзій, як насильство витіснило ідеї про майбутню свободу, рівність і братерство; Тому поезія Б. Пастернака – своєрідний […]...
9. Краткое содержание Детство Люверс – Пастернак Борис Леонидович Детство Люверс Краткое содержание повести Женя Люверс родилась и выросла в Перми. Летом живали на берегу Камы на даче. Однажды, проснувшись среди ночи, Женя испугалась огней и звуков на другом берегу реки и расплакалась. Отец, войдя в детскую, пристыдил ее и коротко объяснил: это – Мотовилиха. Наутро девочка узнала, что Мотовилиха – казенный завод и […]...
10. Дарина Брильова – Зимова зустріч Я усміхалася. А ти губився, Вичерпними за мить стали слова. Напередодні сон мені наснився : Ми стоїмо, а навкруги зима, А на вуста рожеві впало небо Й розтануло в невидимім теплі… А ти стоїш, – і рідний, і далекий, Такий єдиний на усій Землі. Щось спалахнуло і не відпускає… В очах тривога і незносний жар. […]...
11. Б. Пастернак РЕФЕРАТ На тему: “Б. Пастернак” (творчість) Значну роль у мистецькому розвитку Б. Пастернака відіграла мати. Від неї він успадкував здатність до повної самовіддачі мистецтву, що згодом стала серцевиною його творчого кредо. Перші пастернаківські вірші були надруковані у колективній збірці “Лірика” 1913 р. А вже за рік молодий поет видав свої твори окремою книжкою, що в […]...
12. Своєрідність поетичного бачення Б. Пастернака Щаслива доля судилася Б. Пастернаку. Дружна сім’я професійної піаністки та оригінального талановитого художника з самого дитинства плекала майбутнього поета ніжними мелодійними звуками, багатством барв і кольорів. У домі художника Л. Пастернака збиралася російська богема, яка також впливала на вразливу душу поета. Навчання його було продуманим, цілеспрямованим: заняття музикою, композицією, заняття філологією, філософією. Що ж вибрати […]...
13. Леся Українка – Весна зимова Тихо і тепло, так наче і справді весна. Небо неначе спалахує часом від місяця ясного світла, Міняться білі хмаринки то сріблом, то золотом. Ледве на місяць наплине прозорая хмара, Коло на ній засіяє, мов одсвіт далекий веселки. Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять, Сніг на верхів’ї узгір’я блищить так яскраво, Що видається не раз, […]...
14. Наталя Гуркіна – Зимова казка Прилетіла, наче птиця, Снігу намела… Білосніжна чарівниця, Тітонька-Зима. І засяяли сніжинки, – Казка надворі. Червоніють на ялинці, Птахи снігурі....
15. Марта Тарнавська – Зимова казка Замаяні снігом дерева І ніч, як день, А вітер в обличчя шле вам Дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг Сипле зорі нам до ніг. Білий сніг – дар небес, Світ увесь – світ чудес. Полинемо в парі з тобою В чарівний край, Де білою вкриті габою Весь сум, одчай. Білий сніг, білий сніг Сипле зорі […]...
16. Павло Мовчан – Зимова дорога Прозор’ям пойнята долина, А де джерела дзвонять радість, – Сніг, наче пера соколині, Лежав розметаний в безладді. І білість бралася сумлінням Від суцвіті, що тліла в глиці; І зріли снігурі зомлілі, Як взяті сонцем полуниці. На аркуші грушевих пахів Плоди викреслювала гілка, І до дзьобів тулили птахи Давно знезвучені сопілки. І відливалися долоні По обрисах […]...
17. Художественное своеобразие романа Б. Пастернака “Доктор Живаго” Есть книги, которые надо читать медленно, как можно медленнее, потому что они заставляют размышлять над каждой фразой и любоваться целыми страницами. Особый дух есть у этих книг, своя душа. “Доктор Живаго” Б. Пастернака – одна из таких книг. Роман этот – тончайшее сочетание поэзии и реальности, высокая и чистая музыкальная нота; он наполняет красотой и […]...
18. Мой любимый поэт Б. Пастернак Известно, что Марина Цветаева однажды воскликнула в пылу полемики: “Где человек, до конца понявший Пастернака?”. И сама же пояснила: Пастернак – это “тайнопись”, “иносказание”, “шифр”. Пастернака долго читать невыносимо от напряжения (мозгового и глазного), как бывает, когда смотришь на чрезмерно острые стекла. Разве это не предупредительный сигнал для тех, кто отправляется странствовать по морю, название […]...
19. Мозолевський Борис – Прощальні гладіолуси Ще довго так в твоєму голосі Дзвеніли сміхом кришталі. Блідо-рожеві гладіолуси Прощально шерхли на столі. І в передзахіднім промінні З блакитно-білої імли Ще довго так вуста кармінні Мені трояндами цвіли. А ти вже йшла, ішла назавше,- В журбі від маківки до п’ят,- Своєї долі не впізнавши У найсвітлішому із свят. Не раз насню іще ночами, […]...
20. Іван Франко – “Ось спить дитя, невинний ангел чистий… “ Ось спить дитя, невинний ангел чистий. Смієсь у сні – се ангел з ним іграє… Сплакне у сні – се ангел, в облак млистий Розплившися, манить його й щезає. І сон отсей нестертий, віковистий В душі його по собі слід лишає: З дитячих снів той ангел променистий Раз в раз бажання, тугу в нім збуджає. […]...
21. Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Бориса Пастернака Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Бориса Пастернака Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості. Мабуть тому проблеми […]...
22. Поэт и писатель Пастернак В настоящее время стихи и проза Бориса Пастернака печатаются массовыми тиражами, о которых автор не мог и мечтать. Его читают, о нем много говорят и пишут. Но при жизни Пастернак видел самое разное отношение к своему творчеству. Ему выпало, как и сотням других людей, родиться в чрезвычайно сложное, жестокое и лживое время. Судьба его, так […]...
23. “Я весь мир заставил плакать над судьбой страны моей” Что же за “пакость” сделал своей стране этот человек? Почему за ним “шум погони”? Оказывается, он посмел опубликовать за рубежом давно написанный роман “Доктор Живаго”, который на родине никто не хотел печатать. Чиновники от литературы боялись, что он расшатает устои Советского государства. О чем же этот “крамольный роман”? О судьбе личности, захваченной бурей, вихрем, метелью […]...
24. Мой любимый поэт и писатель Б. Пастернак Б. Л. Пастернак в своем творчестве отразил многие события XX века. Судьба его, так же как и судьба многих поэтов этого поколения, складывалась очень тяжело. Ему пришлось пережить взлеты и падения, победы и поражения. Поэтому, может быть, для Пастернака творчество стало спасением и выходом, может быть, даже бегством от окружавшей его советской действительности. Он подчеркивает […]...
25. Герасим’юк Василь – Йде сніг Йде сніг. Я стою у траві, Яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, Пожовклі і гострі, як стріли. Хто їх за коріння трима В холодній землі, На незримій Тугій тятиві? Крадькома Націлює в серце над ними. І враз відпускає… Та ні, Вони цо летять, Бо зненацька На снігу легкім полотні Схрестились тіспачо в космацькім […]...
26. Мозолевський Борис – Шипшина 1 Ви бачили, як на заході, Зненацька підрубаний пругом, Падає в стерні, Розкинувши руки, Олов’яний соняшник сонця? Очі у бугаїв тоді Наливаються кров’ю, Спалахує по низинах роса, І ось вона зводиться На кам’янім косогорі, Мов перекошена судома Землі. Шипшино, Любове моя незрадливая, З руками в шипах, Як в болючім струп’ї! Розкусиш ягоду, А у ній […]...
27. Борис Грінченко – Згинули морози Вона співа, що згинули морози, Що сонце вже засяло в небесах, Щоб висушить усі блискучі сльози, Що ще тремтять на травах і квітках. Воно зійшло і сльози розтопило, І в мене теж немає сліз гірких, Бо сонце й їх ласкаво обсушило, І перед їм у серці біль затих. І про одно я сонце ще благаю: […]...
28. Темы и мотивы поэзии Б. Пастернака (по стихотворениям “февраль. Достать чернил и плакать… “, “На ранних поездах”, “Лето в городе”, “Гамлет”, “Зимняя ночь”) Поэзия Бориса Пастернака представляет собой явление, совершенно новое в русской литературе вообще и в литературе Серебряного века в частности. Сам Пастернак считается одним из величайших поэтов не только в рамках указанного периода, но и в контексте всей русской литературы. Поэзии он посвятил всего себя, всю свою жизнь, считая, что только творчество способно возвысить человека над […]...
29. Пісня – Олійник Борис Розпрягайте, хлопці, літаки: Хай-но спочивають, роботящі. Гарно воно в небі, А таки Вдома, на землі, їй-богу, краще. Накричавсь до хрипу шлемофон. Нагулись мотори до агоній… Може б, хто згадав хоч упівтон Давню: “Розпрягайте, хлопці, коней”? … Тихий вечір травами котив. Льотчикам натомлено дрімалось. Старший спогадав старий мотив, Молоді крилом прилаштувались. А один замислено мовчав, Оповитий […]...
30. “Нарушитель любви к ближнему первым из людей предает себя” (Б. Пастернак) (на примере романов В. Распутина “Пожар” и Ч. Айтматова “Плаха”) Повесть В. Распутина “Пожар” – одно из самых актуальных произведений нашего времени. Кроме самого очевидного значения (в романе описан пожар в сибирском таежном поселке), заглавие повести имеет и более глубокий подтекст. Горит земля под ногами людей, которым безразлична судьба родной земли. Так же, как на войне, на пожаре человек не может быть бездейственным: он спасает […]...
31. Мозолевський Борис – Земля Парфена Гречаного М. Вінграновському Із-за Голти, із-за Балти, із-за Кодими, Із-за того, що й на світі не було, На світанку білі олені виходили, Мовчки поглядали на село. А в траві, в причаєних гніздечках, Тихо посміхаючись собі, Спали в жовтих цяточках яєчка, Наче літнє небо, голубі. Можна було спати коло тітки Чи, легенько відштовхнувшись від землі, Знятися собі […]...
32. Мозолевський Борис – Елегія Над косою Обиточною ні хмарки. Серпень в’яже біле сонце у снопи. Від Бердянської затоки аж по Харків Скошені стоять мої степи. Чисте небо дише волею самою. Над водою линуть чайки голосні. Я прийшов сюди, щоб звіритися морю, А воно несе свою печаль – мені. Заглядає у зіниці бірюзово, Зупиняється і синє небо п’є. Від Утлюкського […]...
33. Мозолевський Борис – Монолог до мами На тих стежках за дальніми степами, За полинами, сизими від мли, Де ноги Ваші зранені ступали,- Терни колючі, мамо, наросли. Зберу увесь набуток свій у жменю. Важкий мій плуг, пісна моя рілля! Ви так хотіли щастя задля мене! Не дочекались… Пухом Вам земля… Я все іду, й всього мені замало – Доріг і звершень, друзів […]...
34. Мозолевський Борис – Ще б книгу книг створити у безсонні Ще б книгу книг створити у безсонні, Іще б одну відкрити пектораль. А та, що ходить з гострою косою, Колись прийде і скаже: “Помирай”. І все. І край. Нічим, не ублагати. Не знайдеш для амністії підстав. Не скажеш, що не встиг ще докохати, Не все повідав і не все зверстав. На все був час. На […]...
35. Мозолевський Борис – Неоліт Монолог Над степом повінь місячна пливла, Я гола йшла, збирала квіт ромену. В моїх очах кипіла синя мла, І місяць цілував мені рамена. За балкою дві ватри на горі, А на землі ще ні межі, ні вежі. Дві білі мої втіхи, дві зорі,- Кому дам спити вашої пожежі? О непорочна святосте зачать Над прірвою бездонно-голубою! […]...
36. “Февраль. Достать чернил и плакаты” (Лирика) Когда я устаю от пустозвонства Во все века вертевшихся льстецов. Мне хочется, как сон, при свете солнца, Припомнить жизнь и ей взглянуть в лицо. Б. Пастернак .. Борис Леонидович Пастернак – поэт, прозаик, переводчик, теоретик литературы – необыкновенно одаренный и яркий человек. Поэт лирико-философского склада восторженно приветствует революцию: она видится ему сбывшейся мечтой всех страдальцев […]...
37. Мозолевський Борис – Під небом Івана Піддубного Коли повз могилу Піддубного Ми свій карбували крок, Чи відали ми, чи думали, Що друг наш сягне зірок? Що я ще відкрию завтра Свій берег у скіфській млі? Що ти зазирнеш у надра Трьох континентів Землі? А шлях наш лежав не просто – Які ми долали вали! Ми вийшли не вельми зростом, Бо надто багато […]...
38. Мозолевський Борис – Третя рота Випускникам останнього набору Оде Ської спецшколи ВПС, із лав якої Вийшли льотчики-космонавти СРСР Георгій добровольський та Георгій Шонін Відкриваються знову ворота, Грає збір на корнеті сурмач. Третя рото,- шикуйсь, третя рото! І відсутніх сьогодні пробач: Від Клайпеди до гір Сахаліну, Де насупили сопки лоби, Їхні душі спахнули нетлінно Та й злилися з вогнями доби. Ми […]...
39. Таня Гелетюк – Одинокий промінець Догорала свіча на столі, На стіні, миготівши, вогнями, Й, ніби, кликала когось прийти, Все кричала глухими словами… Тіні падали вниз із вікна, Висипались з віконної рами І летіли на сяйво бліде, І навіки у ньому зникали… Миготів промінець одинокий, Миготів серед пустки сумний. Долі падали сльози із воску Й розбивались об вітер дзвінкий. І зникали […]...
40. Мозолевський Борис – Варіація Дай хоть Последней нежностью выстелить Твой уходящий шаг. В. Маяковский Висока люстра світиться, як перстень, Крізь вікна золотаво-голубі. Згадай: за тими вікнами уперше В нестямі руки пестив я тобі. Ти знов пройдеш печально і статечно У затишок самотнього тепла. І над заснулим Академмістечком Зітхне і занімує синя мла. А я в своєму смутку, як в […]...