Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант)
Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі духовно визріла, набула нових значень і гармонійно поєдналася з благодатним життєвим матеріалом.
Увагу
Такий вихідний матеріал дав драматургові змогу реконструювати життя середньовічних українців. Працюючи над цим твором, Кочерга використав право історичного письменника доповнювати документальні свідчення власними припущеннями, які мали узгоджуватися з духом зображуваної доби. Критики навіть були приголомшені тим, якою суголосною актуальним питанням сучасної
На сторінках твору перед нашим зором проходить ціла галерея ремісників. І всі ці персонажі окреслені не однозначно, вони виступають як живі повнокровні люди. Ремісники 12 цехів – могутній кожум’яка Чіп, осліплий ювелір Передерій, цехмайстер Капуста, кравець Коляндра, бублейниця Тетяна єдині у визвольному пориві, любові до свого ремесла, до рідного міста, в умілості та людській гідності. Як і всі українці, прагне до волі “зем’янин звенигородський”, ватажок козаків Кмітич, який серед литовських феодалів підносить сміливість козацьких захисників українського півдня.
Серед київських ремісників загрозливо визріває протест проти сваволі воєвод та урядників, проти своїх землячків-боягузів, ласих на кинутий воєводою шматок.
Особливо широко, з розмахом намальовані постаті нескореного зброяра Івана Свічки та його нареченої Меланки.
Іван Свічка – народний умілець, керівник повсталого київського Подолу. Визначальними рисами характеру цього відважного майстра цеху зброярів є благородство моральних принципів і відданість трудовому люду. Його слова: “Я не боюсь ні смерті, ні тортур… ” свідчать про його готовність не вагаючись покласти життя за свій народ. Таким чином автор підкреслює єдність особистих інтересів Івана з інтересами загальнонародними. Так, ми бачимо, що Свічка зворушливо ставиться до своєї коханої, але він наголошує: “… лише тоді весілля справлю я своє, як все Подольє свічками засяє”. Давно жив і боровся Іван Свічка. Але такі його риси, як правдивість, мужність, безкорисливе служіння загальній справі й сьогодні заслуговують пошани. А його взаємини з Меланкою, пройняті благородством, щирістю, незрадливістю почуття, гідні наслідування.
Головні персонажі твору поставлені у центр гострих протиборств і межових ситуацій. Долання Іваном перешкод у боротьбі за повернення киянам світла виявляє в ньому героїчні риси. Герой уміє взяти гору в чесному поєдинку з сильним ворогом – Ольшанським, не гне гордої шиї і перед Воєводою. Цей захисник української правди проголошує:
І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не засвітила.
Цей молодий хлопець символізує історичну волелюбність кращих синів України. Він розуміє неминучість боротьби із завойовниками й тому переконує свою дівчину Меланку в марності сподівань на милість завойовників:
Амінь, Меласю, – тільки що не робить,
Коли добром ніхто не дасть нам світла –
Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви.
Постать нареченої Івана, Меланки, осяяна в драмі символічним образом вогню, палахкотінням свічок. Ця дівчина лагідна і безборонна, вона зберігає вірність коханому, щиро турбується про хвору матір. У неї немає тієї рішучості й наполегливості, які властиві запальному зброяреві в боротьбі за громадські інтереси але в годину небезпеки ця тендітна дівчина здатна на виняткові вчинки. Аби урятувати милого, вона проявляє дійсно лицарську мужність і відвагу. Таким чином вона також стає активною учасницею антифеодального народного руху, який очолив її коханий.
Звичайно, Іван Свічка – особа не історична, але письменник, маючи багатий дар творчого вимислу, на основі художнього узагальнення зумів створити історично правдивий і типовий образ мужнього і непохитного борця за кращу долю народу. А його кохана – Меланка – дівчина високого морального обов’язку, здатна на самозречення, – “поетичний символ України”, як зазначав Іван Кочерга у передмові до цього твору, “символ незгасності багаття її волі та культури”.
Поєднання історичної правди з вимислом і художньою правдою, перше в драматургії України відтворення середньовіччя та життя ремісних цехів, які стали на чолі боротьби за національну незалежність і соціальну справедливість, визначили оригінальність цієї драматичної поеми, а провідною ідеєю у “Свіччиному весіллі” стала ідея всенародного визвольного руху, боротьби за кращу долю й людські права, яка підпорядковувала собі мотив помсти за “лупецтва” та наругу феодалів.
Тематичне новаторство та гуманістичний пафос, національна ментальність характерів, ліричний струмінь драматичної поеми, високо психологічне розкриття характерів героїв забезпечили “Свіччиному весіллю” гідне місце в золотому фонді драматургії України та славну сценічну історію.
За словами критика Євгена Плужника, Іван Кочерга дійсно був “з тих багатих душ, що вміють Всесвіт слухати з кімнати”. Своїми історичними драмами “Свіччине весілля”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий” Кочерга не тільки говорив про славне, хоча й складне минуле нашої країни, а й був суголосний з думками та ідеями сучасного йому дня. Тому твори Івана Кочерги не втратили актуальності й зараз.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (3 варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами П. А. Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності майбутній поет дав собі клятву […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
- Меланка – поетичний символ України (за п’єсою “Свіччине весілля” І. Кочерги) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним […]...
- І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) (2) І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) А що кров не може змить, Спалимо вогнем те. Лиш боротись – значить жить. Vіvere memento! Сильною була колись Русь. Але надто багато ворогів зазіхало на неї. Важко було встояти проти всіх отих жорстоких і підступних […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила!” (Драма І. Кочерги “Свіччине весілля”) Земле моя! Довгий і тяжкий шлях судився тобі, щоб зберегти вогник волі, правди, незалежності. Український трудящий народ ніколи не терпів знущань над собою, сміливо піднімався на справедливу боротьбу з гнобителями в ім’я утвердження волі і правдивості. Темний і пригнічений давній Київ. Кінець XV – початок XVI СТОЛІТТІ. Людям заборонено користуватися СВІТЛОМ, однак кияни не примирилися […]...
- Свіччине весілля І. Кочерги (залікова робота) Залікова робота на тему: “Високе романтичне звучання п‘єси “Свіччине весілля” І. Кочерги” “… його створення я вважаю кращим ділом свого літературного життя… “ (Іван Кочерга) Ім‘я талановитого драматурга Івана Кочерги назавжди увійшло до української літератури, як автора прекрасних п‘єс, що стали окрасою вітчизняної драматургії. З часом твори митця не втрачають своєї актуальності, адже в центрі […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але приходить час, і раб нарешті визнає, […]...
- Життя і творчість Івана Кочерги. Твори “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий” (пошукова / курсова робота) Пошукова робота На тему: Життя і творчість Іван Кочерга. Твори “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”. План 1. Життєвий і творчий шлях І. Кочерги. 2. Драматична поема “Ярослав Мудрий – сива давнина історичних подій ХІ ст. 3. Боротьба України за волю і самобутню культуру у драматичній поемі “Свіч чине весілля”. Кажуть, характер людини формується головним чином у […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі І. Франка “Мойсей” Однією з високохудожніх перлин української літератури є написана в 1905 році глибокопатріотична поема І. Франка “Мойсей”, у кожному рядку якої відчувається зболена душа автора за стражденну долю України, його любов, віра і надія на те, що прийде час, і наш народ “… огнистим видом засяє у народів, вільних колі… і гляне, як хазяїн домовитий, по […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Коли уярмлений, знесилений український народ стояв над прірвою своєї духовної смерті, йому явився пророк Тарас і відвів від безодні, поставивши насторожі коло “рабів німих” своє безсмертне слово. Народу завжди потрібен був поводир, який вказував би шляхи у світле майбутнє. Услід за Шевченком […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі І. Я. Франка “Мойсей” Правда проти сили! Боєм проти зла? Між народ похилий Вольності слова! І. Франко I. Я. Франко – один з тих видатних письменників, у творчості яких знайшли високохудожнє втілення світові теми й мотиви. Він часто звертався до інонаціональних джерел, переосмислюючи їх згідно зі своїми поглядами. Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея. Написаний у […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
- Кочерга Іван – Свіччине весілля (скорочено) П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги На початку XX століття практично всі театри в Україні були російськомовними, але молодий драматург Іван Кочерга не покладав надій на розвиток українського театрального мистецтва і в 20-ті роки перейшов до творчості рідною мовою. Ще вивчаючи право на юридичному факультеті Київського університету, Іван Кочерга цікавиться історією Києва, який захопив його своєю красою. Якось, переглядаючи в бібліотеці […]...
- Меланка – поетичний голос України (за драмою “Свіччине весілля”) Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
- Історія українського народу у творах І. Кочерги Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів – усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів. Найяскравіші зразки історичної драматургії-п’єси “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, “Алмазне жорно”. Драматичною поемою називають “Свіччине весілля”. Ця віршована […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (1 варіант) Геніальну спадщину великого Каменяра українського народу по праву вважають окрасою української культури. Він дивував світ своїм всебічним талантом, надзвичайним розумом, бурхливою суспільно-політичною і культурною діяльністю, глибокою вірою у щасливе майбутнє нашого народу. Своєрідним підсумком усієї творчої діяльності видатного літературного діяча є його поема “Мойсей”. Вершинним твором Іван Франко немовби звітував перед своїм народом, а тому […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (4 варіант) Іван Антонович Кочерга належить до тих небагатьох митців, які ставили собі за мету осягнути сенс людського буття, пізнати владу любові і смерті, пітьми і світла, обов’язку і права. Його творчий шлях – це шлях невтомних і нескінченних пошуків. Він, як сказав Максим Рильський, дивився на життя своїми очима. Все своє життя він чесно служив улюбленому […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Іван Кочерга – Свіччине весілля ПЕРЕДМОВА Коли я випадково натрапив на мотив “заборони свiтла”, мотив, що й послужив темою для цiєї драми, мене захопила в ньому можливiсть змалювати барвисту картину суто мiського життя i соцiальної боротьби в стародавньому мiстi, а на цьому мальовничому тлi створити узагальнений образ боротьби України за свою волю i самобутню культуру. У двох грамотах литовських князiв […]...
- Своєрідність індивідуального стилю І. Кочерги (1 варіант) Художні твори пишуть люди, які мають письменницький талант. Бувають винятки, але то можна скоріше назвати бездарною графоманією. Справлені митці від природи наділені підвищеною вразливістю, здатністю спостерігати, сильною, яскравою уявою, багатою фантазією, умінням за допомогою художнього слова відтворити свої враження в життєправдивих образах. Не може також розвиватися талант без глибокого вивчення світової культури, науки, філософії. “Талант […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (2 варіант) … А ми, кому судилося ще жити, Життя трудом повинні заслужити І сили всі Вітчизні присвятить… Саме таку настанову-заповіт дає в драматичній поемі “Ярослав Мудрий” своїм сучасникам Іван Антонович Кочерга – видатний український драматург і мужня та переконана у своїх поглядах на світ людина. Письменник відчував внутрішню схильність до філософічності мислення у мистецтві, знову й […]...
- Самобутність драматургії І. Кочерги Самобутність драматургії І. Кочерги I. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. (І. Кочерга – драматург-мислитель. У його творчому доробку драматичні поеми, філософські й історичні драми, комедії і водевілі, що ввійшли до золотого фонду української драматургії.) II. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. (У своїх драматичних творах письменник порушує […]...
- Своєрідність індивідуального стилю І. Кочерги (2 варіант) Іван Кочерга – один з найцікавіших українських драматургів XX століття. Він залишив багату сценічну спадщину, осяяну глибокою естетичною і філософською думкою. Людолюб-мрійник і драматург-мислитель, він протягом усього творчого життя сповідував незалежність мистецьких принципів, творив, попри несприятливість доби, драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. Композиція його майстерно злагоджених творів завжди цікава. Так і в […]...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів… ” (1 варіант) Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського – поета в миру, аскета в Бога. Поніс свою душу високо над злободенними і земними спокусами, а тіло назавжди заховав в печері Афонської гори. Будучи людиною кришталево чистою, пристрасно […]...
- Відображення прагнень народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити, Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити. І. Франко Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії, коли народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. У передмові […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (2 варіант) У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” (2 варіант) Вже більше двохсот років користується успіхом у читачів поема “Енеїда” Івана Котляревського, що поклала початок періоду нової української літератури. На мою думку, ця поема ніколи не буде забута, бо в ній відбилися не тільки проблеми суспільства, що існували за часів письменника, а й вічні проблеми морального характеру. Запозичивши сюжет і героїв “Енеїди” у Вергілія, Іван […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (1 варіант) Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (2 варіант) Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання. У поезії “На Великдень, на соломі… ” розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву шапочку, кому чобітки. І лише […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (3 варіант) Багато українських письменників у своїх творах зверталися до історичного минулого України. І не дивно, адже історія нашої землі і була яскравою, бурхливою, і в той же час дуже сумною. Згадаймо, скільки разів іноземні загарбники намагалися прибрати до своїх рук чудесні українські землі. І кожного разу наші предки захищали Батьківщину від ворогів, проявляючи справжні патріотичні почуття. […]...
Художній твір опис зимового лісу.