Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (4 варіант)
На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу половину XIX сторіччя. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють і відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можемо почути зараз тільки з народознавчих книг, а побачити хіба що на малюнках та в кіно. Саме тому ця книга цікава нам, що з неї ми дізнаємося про життя наших прадідів.
Спочатку мені здалося, що Кайдаші –
Сини ж тим часом поки що гуляють, не звертаючи уваги на сварливість матері та пияцтво батька. Читач бачить, як залицяється парубок XIX сторіччя до вподобаної дівчини, як виряджається Мотря до церкви, сподіваючись побачити там Карпа і як врешті-решт відбуваються оглядини. Виявилося, щоб ходити до дівчини із сусіднього села, Лаврін за парубоцьким звичаєм повинен був виставити могорич. Молоді люди до одруження збиралися на вулиці, де розмовляли, співали, веселилися, залицялися.
Але молоді літа проходять і кожний шукає собі пару вже на все життя. У найменших подробицях передає розповідач сцену оглядин у Мотрі. Довбиші саджають Кайдашиху на покуття, тобто на місце під образами, куди, за традицією, сідали найпочесніші гості, саме тому Маруся “спустила очі, запишалась”. Пили свати по черзі, при цьому щось приказуючи. Це виглядало дуже урочисто і святково. Але, звичайно, найцікавішим у творі є зображення життя двох родин разом: старшого покоління і молодшого. Обов’язковою умовою спокійного життя родини, безумовно, є колективна праця. Хто не працює, той не їсть – говорить народна мудрість.
Але не так вважала Кайдашиха. “Мотря молода, то нехай робить, а я вже стара, підтопталась. Мені можна й одпочити”. Та Мотрі це не сподобалось: “А я вам, мацо, не наймичка. Я й у своєї матері не була наймичкою. Коли пішлось на колотнечу, то нам треба робить діло по половині. Поганять і в мене стало б хисту, аби було кого”.
Свекруха так і не замінила невістці матір. Мотря не тільки не хотіла слухати Марусиних порад, а й припиняла навіть працювати, коли Кайдашиха сварилася. Це був початок розладу, що охопив усю родину. Поступово до сварок долучається Карпо, який заганяє матір до ставу, погрожуючи їй дрючком. Ці сварки зачепили і Мелашку з Лавріном, і навіть малих дітей, що беручи від баби гостинець, обзивали її злодійкою.
. Отже, бачимо, як недотримання моральних законів і родинних правил поведінки, вироблених предками, привело до руйнації родини, до того, що син підіймає руку на матір, а та, в свою чергу, робить все, щоб помститися нелюбій невістці на дрібницях. Побут Кайдашів з їх чварами – це життя не кожної селянської родини. Назвою твору І. Нечуй-Левицький наголосив, що мова йде про абсолютно конкретну, а не будь-яку сім’ю. Але розлад в патріархальній селянській родині вже почався і швидко перекинувся на всю країну. І ми, представники XXI сторіччя, можемо напевне стверджувати, що, на жаль, таких Кайдашів зараз багато. Отже, ця книга є не тільки цікавою, але й повчальною: побутові сварки призводять до справжньої родинної війни, а тому слід їх оминати.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році. Це один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства”, її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології, Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність на землю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (1 варіант) Де згода в сімействі, Там мир і тишина, Щасливі там люди, Блаженна сторона. Г. Сковорода І. Нечуй-Левицький – надзвичайна постать українського письменства. За своє життя письменник створив багато цікавих творів, але, на мою думку, одним з найдивовижніших є його повість “Кайдашева сім’я”. Тут розповідається про життя сім’ї Кайдашів, про взаємини між її членами, про побут […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (2 варіант) Прочитавши декілька перших сторінок “Кайдашевої сім’ї” І. Нечуя-Левицького, я вже зрозуміла, що буду читати цю повість не з примусу, не тому, що цього вимагає вчитель і не задля гарної оцінки, а просто для задоволення, лише тому, що цей твір дуже цікавий. І мої сподівання виправдалися. Перегорнувши останню сторінку, я відчула, що наче побувала в українському […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (3 варіант) Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи. Незвичайність повісті у […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське […]...
- Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) А. Чехов (1860-1908) – один із найвидатніших письменників Росії був блискучим майстром коротких оповідань, які вирізнялися глибиною та художньою силою. Неабияку роль у розкритті характерів чеховських героїв, таких неповторних у своїй індивідуальності, відіграє художня деталь. В оповіданні “Хамелеон” поліцейський наглядач […]...
- Відтворення побуту і традицій в повісті “Кайдашева сім’я” “Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не […]...
- Значення дружби в житті юних героїв повісті В. Короленка “Діти підземелля” Дружба – найцінніший скарб. Вона необхідна для кожного з людей, адже ніхто не побажає собі життя без друзів. Недарма кажуть, що людина без друзів – що дерево без коріння. Т, безумовно, велике значення дружба мала для юних героїв твору В. Короленка “Діти підземелля”. Вася, Валек та Маруся належали до різних суспільних кіл. Але всі вони […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Спочатку хочу навести одну цитату з С. Єфремова: “Напрям його літературної діяльності й зміст його численних творів залежать цілком од тієї надзвичайної епохи, коли він почав літ і свідомості доходити. Як знаємо, то був час скасування кріпацького ладу, час першого серйозного звороту інтелігенції до народу, час великих надій на “увенчаніе зданія” конституційними формами державного життя. […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у відставку і цілком присвятив життя літературній діяльності. З урахуванням того, що тоді продовжував діяти Емський указ, який обмежував права української мови […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) У повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” на прикладі однієї родини показане життя українського пореформеного селянства з усіма складностями і суперечностями. Письменник свідомо дотримувався вимог реалістичного зображення, тому в його творі живі, колоритні образи та жива й колоритна народна мова. Глибокий знавець тогочасного селянського життя і побуту, селянської психології, Нечуй-Левицький описав звичайні селянські будні без будь-яких […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Перед тим як перейти до аналізу жіночих образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, хотілося б сказати кілька слів про поняття, з одного боку, далекі від розглядуваної нами теми. Але з іншого боку, образ жінки, дружини й матері безпосередньо пов’язаний із поняттям сім’ї. Отже, сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла значно […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Омелько Кайдаш Мій найулюбленіший герой у названій повісті – Омелько Кайдаш, глава сім’ї, про яку йдеться у творі. Це людина, яка справді гідна поваги, бо прожила довге й нелегке трудове життя, передчасно зістарівшись. Сама зовнішність героя засвідчує сказане: “… здорові загорілі жилаві руки”, “лице… сухорляве й бліде, наче лице в черня, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками”. […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” (1 варіант) Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка-Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Мелашка Усі головні герої повісті “Кайдашева сім’я” – яскраві й цікаві. І нехай вони далекі від ідеалів, та в пам’яті залишаються надовго. Навряд чи швидко зможемо забути енергійно-сварливу Марусю Кайдашиху, запальну Мотрю, жартівливого Ларвіна. Про кожного з них можна сказати дуже багато, та з усіх мені найбільше сподобалася Мелашка. По-перше, так само, як і Лавріна та […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” (2 варіант) Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” (2 варіант) … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і […]...
- Пісня як відображення характерів героїв у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Казали, .скільки зірок у небі, скільки крапель у морі, стільки й пісень в Україні. Не було колись жінки чи дівчини, яка не вміла б […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис. У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького. Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Література другої половини XIX століття – новий етап в історії українського письменства, етап формування. Представники реалістичного напряму намагалися якомога правдивіше відтворити події та характери, обставини й деталі, підкреслюючи в них, за Б. Брехтом, суттєве, “земне”, типове у глибокому розумінні. Чи не найкраще реалістична концепція жіночого характеру втілилася у творчості І. Нечуя-Левицького письменник звертається різних жіночих […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Кохання… Велике, світле, щире, самовіддане, сповнене краси, чару… але із самого початку приречене… Мало хто з письменників-чоловіків зміг змалювати це найпотаємніше почуття з такою силою. Доля Івана і Марічки – головних персонажів повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” – їхнє велике, світле почуття, що розквітає в органічному зв’язку з неповторною карпатською природою,, оповитою самобутніми гуцульськими […]...
- Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) У повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами (історією щирого кохання, мальовничими карпатськими пейзажами) прочитується глибинний філософський зміст. Трагедійна нота раз по раз зринає в тексті. […]...
- Морально-етичні проблеми у повісті “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький постійно цікавився таким важливим осередком суспільства як сім’я. У багатьох його творах акцентується увага на тих духовних! цінностях, які склалися впродовж століть в українській родині. Важко переоцінити їх значення у ставленні та формуванні особистості. Але інколи обставини складаються так, що людина відходить від морально-етичних устоїв селянської родини, не дотримується їх, і тоді […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують, повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (IІ варіант) Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям… ” Ялинка постає істотою, яка має почуття. їй боляче, […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” (2 варіант) Павло Арсенович Грабовський народився у 1864 році і прожив усього тридцять вісім років. Він у вісімнадцять років був виключений з семінарії та заарештований за зв’язки з народницьким рухом. Довгих двадцять років, до самої смерті, поет поневірявся по тюрмах Сибіру. Поезії П. Грабовського І. Франко назвав “криком болю і туги за рідною Україною”, тому його можна […]...
- Бездуховність та егоїзм – головні чинники родинної трагедії у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький… Чи знайдеться в Україні людина, яка не чула цього імені? Мабуть, ні! Велика творча спадщина Івана Семеновича багатопроблемна, а одне з почесніших місць посідає соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У конкретних яскравих епізодах письменник довів, що в умовах капіталістичної дійсності спотворюються людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення через бездуховність та егоїзм селянина, для […]...
- Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” (3 варіант) М. Коцюбинський багато писав про життя народу, але його повість “Тіні забутих предків” – це справжня пісня, створена ніби самими гуцулами, у якій відобразилися всі їх вірування, звичаї, світогляд. Життя карпатських гуцулів дуже відрізняється від того, про що ми читали у І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого. Гуцули, як і мешканці Центральної та Східної України, […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
Соченение к сказке доброе сердце.